Постанова № 56878557, 24.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1636/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

при секретареві судового засідання - Олійник О.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Петрощука С.М.,

представника відповідача - Лобко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0007801501 від 13.11.2015 та № 0007811501 від 13.11.2015,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0007801501 від 13.11.2015 та № 0007811501 від 13.11.2015.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржені податкові повідомлення - рішення складені на підставі акту перевірки від 27.10.2015 № 901/12-14-15-01/25-13408292, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного та нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

05.11.2015 позивач на адресу відповідача направив лист за вих. № 51, в якому зазначив, що відповідно до п. 35 Перехідних положень ПК України тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення - рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

Також зазначеним листом проінформовано відповідача про те, що зазначені в акті порушення строків сплати відбулося з форс-мажорних обставин у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, настання форс-мажорних обставин підтверджено сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 2649/05-4 від 28.08.2014.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» згідно п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до розділу ІІ Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235, обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є висновок Торгово - промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області № 0007801501 від 13.11.2015 про сплату штрафу в розмірі 20% у сумі 12855,59 грн., та № 0007811501 від 13.11.2015 про сплату штрафу в розмірі 10% у сумі 858,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 09.12.2015 (а.с.23-24) та від 24.12.2015 (а.с. 156-158), поясненнях від 16.03.2016 (а.с.199-202), зокрема, зазначив, що відділом контролю за декларуванням податку на додану вартість проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Престо», під час якої було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за період 2014 року, за результатами якої складено акт від 27.10.2015 № 901/12-14-15-01/13408292, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного та нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України на загальну суму штрафних санкцій 13 714,09 грн.

В порушення п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України ТОВ «Престо» здійснювало перерахування податку на додану вартість з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України щодо сплати узгоджених податкових зобов'язань на загальну суму 72 862,95 грн.

Щодо посилань позивача на неможливість своєчасної сплати податку на додану вартість через знаходження підприємства у зоні проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату Торгово-промислової палати від 28.08.2014 № 2649/05-4 про настання форс-мажорних обставин, відповідач вважає, що відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, яке набрало чинності 05.11.2014 після оприлюднення у офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2014 № 213. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053.

На дату складання акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був не визначеним, що робить неможливим застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Податковий кодекс України є спеціальним законодавчим актом з питань регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. П. 3 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що в разі, якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не змінив регулювання податкових відносин, які врегульовані спеціальним законом - Податковим кодексом України, який має вищу юридичну силу.

Також відповідач зазначив, що сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 28 серпня 2014 року № 2649/05-4 виданий відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, тобто на розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, а не як на звільнення від їх сплати.

Крім того, позивачем відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення сума штрафу сплачена у повному обсязі, тобто не має суті спору.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Престо» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 14.07.1997, № 16611977, іпн 134082912147, що не заперечується сторонами та підтверджено актом перевірки (а.с.11).

Позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 16.07.2014 № 9040765119 за звітний період червень 2014 року, у рядку 25 якої визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету - 23 154 грн. (а.с. 45-59);

- від 16.10.2014 № 9059465372 за звітний період вересень 2014 року, у рядку 25 якої визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету - 604 грн. (а.с. 72-84);

- від 19.11.2014 № 9067401158 за звітний період жовтень 2014 року, у рядку 25 якої визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету - 7 981 грн. (а.с. 85-101).

01.08.2014 позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларації за червень 2014 року, в якому зазначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету - 24 779 грн., визначено суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки - 81 грн. (а.с. 102-110).

30.09.2014 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-75, згідно з яким відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 49186,14 грн. надається з 30.09.2014 року, строки і сума сплати відстрочення податкового боргу визначено наступним чином - 17.11.2014 - 24 593,07 грн., 17.12.2014 - 24 593,07 грн. (а.с.132).

30.09.2014 між відповідачем як органом доходів і зборів та позивачем як платником відповідно до зазначеного рішення укладено договір про відстрочення податкового боргу від 30.09.2014 № 55/12-14-25-76, відповідно до р. І якого орган доходів і зборів надає платнику відстрочення сплати податкового боргу (з податку на додану вартість) загальну суму 49 186,14 грн. під проценти строком з 30.09.2014 по 17.12.2014 (а.с.133-134).

27.10.2014 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Престо», за результатами якої складено акт № 901/12-14-15-01/13408292 «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ТОВ «Престо», код ЄДРПОУ 13408292», згідно з висновком якого встановлено, що в порушення п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України ТОВ «Престо» здійснювало перерахування податку на додану вартість з порушенням строків, визначених цим Кодексом щодо сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на загальну суму 72 862,95 грн. (а.с. 11-12).

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, що є додатком до акту від 27.10.2015 № 901/12-14-15-01/13408292, штрафні санкції у загальному розмірі 13 714,09 грн. нараховано відповідно до наступних документів:

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 24.11.2014, сума сплаченого боргу - 4761,25 грн., кількість днів затримки - 55, ставка - 20%, сума штрафу - 952,25 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9067401158, дата нарахування - 30.11.2014, дата сплати - 19.12.2014, сума сплаченого боргу - 7981 грн., кількість днів затримки - 19, ставка - 10%, сума штрафу - 798,10 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9040675119, дата нарахування - 30.07.2014, дата сплати - 25.09.2014, сума сплаченого боргу - 4683,05 грн., кількість днів затримки - 56, ставка - 20%, сума штрафу - 936,61 грн.;

- уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № 9044331492, дата нарахування - 01.08.2014, дата сплати - 09.10.2014, сума сплаченого боргу - 1625 грн., кількість днів затримки - 69, ставка - 20%, сума штрафу - 325 грн.;

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 19.12.2014, сума сплаченого боргу - 5461,55 грн., кількість днів затримки- 80, ставка - 20%, сума штрафу - 1092,31 грн.;

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 17.11.2014, сума сплаченого боргу - 7748,35 грн., кількість днів затримки - 48, ставка - 20%, сума штрафу - 1549,67 грн.;

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 24.11.2014, сума сплаченого боргу - 1938,80 грн., кількість днів затримки - 55, ставка - 20%, сума штрафу - 387,76 грн.;

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 11.12.2014, сума сплаченого боргу - 4683,10 грн., кількість днів затримки - 72, ставка - 20%, сума штрафу - 936,62 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9059465372, дата нарахування - 30.10.2014, дата сплати - 11.11.2014, сума сплаченого боргу - 604 грн., кількість днів затримки - 12, ставка - 10%, сума штрафу - 60,40 грн.;

- рішення ДПІ про відстрочення податкового боргу № 55/12-14-25-76, дата нарахування - 30.09.2014, дата сплати - 19.12.2014, сума сплаченого боргу - 24 593,05 грн., кількість днів затримки - 80, ставка - 20%, сума штрафу - 4918,61 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9040765119, дата нарахування - 30.07.2014, дата сплати - 22.09.2014, сума сплаченого боргу - 8783,80 грн., кількість днів затримки - 53, ставка - 20%, сума штрафу - 1756,76 грн. (а.с.13-14).

13.11.2015 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» № 0007811501, яким зобов'язано ТОВ «Престо» сплатити штраф у сумі 858,50 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з затримкою до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 8585 грн. (а.с.8), та № 0007801501, яким зобов'язано ТОВ «Престо» сплатити штраф у сумі 12 855,59 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з затримкою понад 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12855,59 грн. (а.с.9).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, вони не оспорюють встановлену в акті перевірки наявність факту прострочення позивачем виконання податкового зобов'язання та розрахунку штрафних санкцій, що застосовані податковим органом шляхом прийняття оскаржених повідомлень-рішень. Вони вважають, що на час прийняття оскаржених рішень у податкового органи були підстави для звільнення позивача від сплати штрафних санкцій на підставі сертифікату торгово-промислової палати України та в силу ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

За встановлених обставин справи суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавець пов'язує строк та підстави застосування штрафних санкцій за ст. 126 Податкового кодексу України з днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 100.1, 100.2 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 100.5 ст.100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» згідно п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України в тому числі розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до розділу ІІ Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235, обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є в тому числі висновок Торгово - промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Як вбачається з сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 28.08.2014 №2649/05-4, його надано позивачу відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України для засвідчення настання обставин непереборної сили з 01.06.2014 року, дія яких триває (а.с.6).

З аналізу цього документу вбачається, що Торгово-промислової палати України засвідчила цим висновком настання для позивача обставин, які є підставою для надання розстрочення чи відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, що передбачені п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України. Настання ж обставин непереборної сили (форс-мажору) як підстави для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань зазначений висновок не підтверджує. Також вказаний сертифікат не містить висновку щодо настання для позивача обставин, які б відповідно до вимог ст. 101 ПК України є підставами визнавати податкові борги позивача безнадійними.

Тому посилання позивача на незастосування податковим органом під час прийняття оскаржених рішень вимог ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ст.101 ПК України не є слушними.

Також необґрунтованим є посилання позивача на недотримання відповідачем вимог п. 35 Перехідних положень ПК України, оскільки в ході судового засідання не підтверджено наявність обставин, на які розповсюджується зазначена норма закону.

Так, пунктом 35 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року передбачено, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

Отже, зазначений пункт Закону застосовується у випадку нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом. Тобто застосування вказаного пункту щодо скасування штрафних (фінансових) санкцій можливо при прийняті податковим органом податкового повідомлення-рішення та сплати платником податків податкового зобов'язання без оскарження такого рішення.

А в даному випадку податкове повідомлення-рішення, на підставі якого приймається рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, не приймалося, оскільки спірні рішення про застосування штрафних санкцій прийняті за несплату позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання у гранично встановлений термін.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом, звертався з заявами про відстрочення податкового боргу, і відповідні рішення приймалися податковим органом, однак, платежі щодо погашення грошових зобов'язань вносилися позивачем не своєчасно, що і стало підставою для застосування штрафних санкцій.

У постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі №21-279а14 викладена правова позиція, що має бути застосована до спірних правовідносин. Як вбачається з вказаної постанови, судом надана оцінка обставинам та зроблено висновок щодо належного застосування норми законодавства, у разі коли податковий борг стягнуто за рішенням суду з розстроченням його виконання і платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, добросовісно виконуючи судові рішення про надання розстрочки. Суд встановив, що норми закону не містять винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.

Тому зобов'язання позивача податковим органом сплатити штраф за порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до оскаржених податкових повідомлень-рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на наведене, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1218,00 грн, що підтверджується квитанцією №15 від 26.11.2015 (а.с. 2).

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору в даному випадку складає 1218,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, оплачена позивачем в розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства, не підлягає стягненню з відповідача на підставі вимог ст. 94 КАС України, оскільки рішення в справі постановлено на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Престо» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0007801501 від 13.11.2015 та № 0007811501 від 13.11.2015 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 березня 2016 року.

Суддя В.С. Шембелян