Ухвала суду № 56877606, 01.04.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13958/15-ц

Провадження № 4-с/520/37/16

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

01.04.2016 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранова Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії посадової особи (державного виконавця) Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

18.03.2016 року заявник звернулась до суду з скаргою, в якій просить постановити ухвалу, якою визнати дії державного виконавця Кіровоградського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження незаконними. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2016 року, винесену державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби кіровоградського міського управління юстиції із виконання виконавчого листа №520/13958\15-ц, виданого 27.01.2016 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Південний» у сумі 9856, 49 дол. США.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що для прийняття до провадження виконавчого документа та реєстрації його в установленому Законом порядку, сума стягнення має бути зазначена у національній валюті гривні, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ АБ «Південний» - ОСОБА_4 у задоволені скарги просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на її безпідставність.

Субєкт оскарження - державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_5, а та інші сторони по справі у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушені їхні права і свободи.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа № 520/13958/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_6, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Добре Борошно», про стягнення заборгованості в солідарному порядку.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний - задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, (ІНН НОМЕР_1, місце постійного проживання та реєстрації: м. Кіровоград, вул. Шмідта, 17/3), ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2, місце постійного проживання та реєстрації: м. Кіровоград, вул. Шмідта, 17/3) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код за ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209, р/р 2909202061500 в АБ «Південний», МФО 328209, код за ЄДРПОУ 20953647) заборгованість за кредитним договором № 06/40 від 11.04.2008 року в сумі 9856, 49 дол. США.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 ( ІНН НОМЕР_1, місце постійного проживання та реєстрації: м. Кіровоград, вул. Шмідта, 17/3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Борошно» (місце знходження: 65005, Одеська область, місто Одеса, вул.. Головківського, будинок 57/1, код за ЄДРПОУ 37170316) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код за ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209, р/р 2909202061500 в АБ «Південний», МФО 328209, код за ЄДРПОУ 20953647) заборгованість за кредитним договором № 06/40 від 11.04.2008 року в сумі 9856, 49 дол. США.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_6, ( ІНН НОМЕР_1, місце постійного проживання та реєстрації: м. Кіровоград, вул. Шмідта, 17/3), ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2, місце постійного проживання та реєстрації: м. Кіровоград, вул. Шмідта, 17/3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Борошно» (місце знходження: 65005, Одеська область, місто Одеса, вул.. Головківського, будинок 57/1, код за ЄДРПОУ 37170316) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова 6/1, код за ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209, р/р 2909202061500 в АБ «Південний», МФО 328209, код за ЄДРПОУ 20953647) судові витрати у розмірі 3144, 73 гривень.

Вказане рішення в законному порядку оскаржене не було, а від так набрало законної сили, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обовязковість рішень суду»

Ч.1 ст.14 ЦПК України закріпила «Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами».

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

27.01.2016 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №520/13958/15-ц на примусове виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_7.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження», 17 лютого 2016 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом.

Копії зазначеної постанови із супровідним листом в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду.

Суд не погоджується з доводами скарги щодо того, що державним виконавцем в порушення вимог чинного законодавства відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення іноземної валюти, а саме дол.. США, натомість як сума стягненя має бути зазначена саме у національній валюті гривні.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, що мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх продати протягом семи днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. У разі якщо такі кошти розміщені у банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх перерахувати протягом семи днів ці кошти до банку або іншої фінансової установи, які мають таке право, для їх реалізації відповідно до вимог частини першої цієї статті. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу.

Вказаною нормою закону встановлено, яким чином необхідно стягувати борг, якщо він визначений в іноземний валюті. Якщо державний виконавець виявить іншу валюту він організовує купівлю тієї валюти, яка передбачена виконавчим документом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1049 встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту кредитного договору, на підставі якого виникло зобов'язання, а саме п. 1.1. передбачено, що Кредитор надає позичальнику грошові кошти в сумі, яка визначена в доларах США. Відповідно до умов договору кредиту та графіку погашення платежів повернення кредиту також має здійснюватися позичальником у доларах США.

Таким чином, з вказаних норм та договору вбачається, що надання й погашення кредиту передбачено сторонами виключно в доларах США.

Відповідно до ч. 2 п. "а" ст. 6 Декрету N 15-93 від 19 лютого 1993 року уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію Національного Банку України від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів. Відповідно до п. 6 розділу 1 Постанови НБУ № 281 від 10.08.2005 року «Про затвердження нормативно-правових актів НБУ» суб'єкти ринку (банки та інші фінансові установи) мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Отже, як передбачено умовами договору кредиту, ч. 2 п. "а" ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", нормами Постанови НБУ № 281 від 10.08.2005 року «Про затвердження нормативно-правових актів НБУ», Банк зобов'язаний здійснити купівлю тієї валюти, яка передбачена валютою зобов'язання згідно договору кредиту, та направити її на погашення кредиту. Купівля валюти здійснюється в порядку визначеному Постановою НБУ № 281 від 10.08.2005 року.

Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частин 1,2 ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Слід враховувати той факт, що за правилами ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснено в п.27постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

За приписами ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. ст. 58-59 ЦПК України докази по справі повинні бути належними та допустимими, та не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення даних норм закону, заявником не надано суду доказів того, що дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції суперечать чинному законодавству, а посилання, викладені в скарзі не може бути підставою для її задоволення.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії посадової особи (державного виконавця) Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованою та безпідставною, а від так задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 27, 384 ЦПК України, ст.ст. 26, 49, 53, 82 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії посадової особи (державного виконавця) Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на протязі пяти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.