Вирок № 56877379, 01.04.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3222/13-к

Номер провадження 1-кп/629/2/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря - Беззубенко Н.В., за участю прокурора - Кривича І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою,не одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, на обліку в центрі зайнятості не перебуваючого,не військовозобов»язаного, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-03.11.1994 року Апеляційним судом Харківської області за ст.ст.86-1,141 ч.2,141ч.3,206 ч.2,42 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 23.07.1999 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.140 ч.3,145 ч.1,42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 30.04.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 90 ч.2,185 ч.4КК України до 3 років 6 місяців 20 днів позбавлення волі;

-22.01.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,309 ч.1КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

- 06.05.2010 року Лозівським міськрайонним судои Харківської області за ст.ст. 185 ч.2,185 ч.3 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, 17.06.2013 року умовно-достроково звільнений на невідбутий строк 4 місяці 24 дні - 07.06.2013 року встановлено адміністративний нагляд на 12 місяців,

- 16.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст..185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі,

за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395,ч.2 ст.185КК України, -

в с т а н о в и в:

З Олексіївської виправної колонії №25 до Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області надійшла ухвала суду №638/8016/13-к від 07.06.2013 року про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1, якого 17.06.2013 року було звільнено з місць позбавлення волі,та якому відповідно до вищевказаної ухвали суду було встановлено адміністративний нагляд терміном 12 місяців з встановленням обмежень,а саме: прибувати в період нагляду в 1, 2,3 та4 тижні кожного місяця до співробітника в територіальному органі внутрішніх справ,який проводить реєстраційну відмітку; заборонено залишати своє помешкання після 22.00 до 06.00год.ранку без відповідного на те дозволу керівництва Відділу Внутрішніх Справ(далі ВВС). При необхідності порушити цю заборону з поважної причини,необхідно попередити керівництво ВВС; заборонено виїзд за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва ВВС. В разі необхідності виїздити за територію пункту проживання,письмово повідомити керівництво ВВС про мету, термін та точну адресу знаходження,отримати дозвіл,маршрутний листок, в якому зробити відповідні реєстраційні відмітки; заборонено відвідування барів,ресторанів,кафе,магазинів та інших громадських місць,де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів та аеропортів без відповідного на те дозволу ВВС. Та у відношенні нього вказано зобов»язання про прибуття на реєстрування до ВВС за вибраним місцем мешкання. Термін адміністративного нагляду враховується з моменту оголошення вказаної ухвали ОСОБА_1,з якою він належним чином був ознайомленим 17.06.2013р.

Так, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на порушення правил адміністративного нагляду,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння,передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в визначений 3 денний термін за місцем мешкання не прибув та без поважних причин в Лозівському МВ ГУМВС України в Харківській області не зареєструвався, та нехтуючи ухвалою суду виїхав за межі населеного пункту,з обраного місця свого проживання,без відповідного на те дозволу керівництва ВВС.

Крім того, ОСОБА_1,12.07.2013 року близько 13 години 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна,повторно,через відчинені двері воріт зайшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,яке належить ОСОБА_2,скориставшись тим,що остання зайшла до будинку та не слідкує за його діями, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння,передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,діючи з корисливого мотиву,з метою наживи з перила східців перед вхідними дверима до будинку ОСОБА_2, таємно викрав її мобільний телефон марки « NOKIA»,вартістю 283гривні, в якому знаходилася флеш-карта «Мікро СД» об»ємом пам»яті 2 Гб, вартістю 40 гривень та сім - карта оператора мобільного зв»язку «МТС», вартістю 10 гривень.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 залишив територію домоволодіння ОСОБА_2 та зник в невідомому напрямку,викраденим розпорядився на свій розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, щиро кається у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилася, надала заяву, в якій прохала кримінальне провадження розглядати за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.395КК України, як порушення правил адміністративного нагляду, а саме: неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи,щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 2,ч.3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини невеликої та середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння аналогічного злочину, не одружений, не працює, не військовозобов»язаний, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря -нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально задовільно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному,добровільне відшкодування завданого збитку. Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1,суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням вищевикладеного,суд дійшов до висновку,що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо тільки в місцях позбавлення волі на певний час.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України у суду відсутні, в зв'язку з тим, що він раніше судимий, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення, для себе певних висновків не зробив і знову скоїв аналогічний злочин.

Суд бере до уваги,що ОСОБА_1, засуджений за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2015 року до 4 років позбавлення волі, і скоїв злочин до ухвалення вищевказаного вироку.

Тому, згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами,передбаченими в частинах першій - третій цієї статті,призначається покарання,якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено,що засуджений винен і в іншому злочині,вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів,зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком,за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Тому,суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, згідно зі ст.70 ч.4 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню не обирався.

Проте, в строк відбуття покарання ОСОБА_1 суд вважає необхідним рахувати з 07 вересня 2015 року, із зарахуванням терміну його утримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з 11.01.2014 року по 26.06.2014 року, відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Також, відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 року на підставі Закону України від 26.11.2015 року « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку покарання попереднього ув»язнення у строк покарання» ОСОБА_1 зарахувати строк з 11 січня 2014 року по 26 червня 2014 року та з 07 вересня 2015 року по 14 грудня 2015 року.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 щодо зарахування йому строку попереднього ув»язнення згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України,заявленим ним в судовому засіданні , а саме з : 07.09.2015 року по 11.01.2016 року, тобто з дня затримання та по день отримання ним ухвали апеляційного суду Донецької області,якою вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.10.2015 року щодо нього залишено без змін; з 11.01.2016 року по 22.01.2016 року коли його було етаповано до Дніпропетровського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України та з 22.01.2016 року по 04.02.2016 року під час перебування його в Харківському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області під час розгляду даного кримінального провадження, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Оскільки з довідки, наданої Олексіївською виправною колонією від 18.03.2016 року вбачається,що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 було перераховано строк попереднього ув»язнення з 11.01.2014 року по 26.06.2014 року та з 07.09.2015 року по 14.12.2015 року. Вирок набрав законної сили 14.12.2015 року. Що стосується перерахування строків ув»язнення з 11.01.2016 року по 22.01.2016 року та з 22.01.2016 року по 04.02.2016 року, то суд зауважує,що на цей час ОСОБА_1 вже був засудженим вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області,тому даний строк не може вважатися як попереднє ув»язнення по даному кримінальному провадженню,, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому не обирався, в цей час він вже відбував призначене покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.10.2015 року.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2173 від 19.07.2013 року в сумі 391,20грн. суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.395, ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ст.395 КК України у вигляді 6(шість) місяців арешту;

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3(трьох)років позбавлення волі.

На підставі ч.1ст.70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів,з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2015 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 391,20 грн. за проведення судової -товарознавчої експертизи № 2173 від 19.07.2013 року (р/р 31419544700005, одержувач УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова,МФО 851011, ЄДРПОУ 37999680,код доходів 24060300).

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Строк відбуття покарання рахувати з 07 вересня 2015 року, із зарахуванням терміну його утримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з 11.01.2014 року по 26.06.2014 року, відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 року на підставі Закону України від 26.11.2015 року « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку покарання попереднього ув»язнення у строк покарання» ОСОБА_1 зарахувати строк з 11 січня 2014 року по 26 червня 2014 року та з 07 вересня 2015 року по 14 грудня 2015 року.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Нокія 5228» вважати повернутим законному власнику -ОСОБА_3.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.О.Дегтярчук