Рішення № 56877233, 29.03.2016, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/208/15-ц

Провадження № 2/630/10/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення та встановлення порядку користування житловим будинком, надвірними будівлями та земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить:

зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй та членам її сім'ї перешкод у користуванні належною їй часткою житлового будинку, надвірними будівлями та земельною ділянкою;

встановити між нею та ОСОБА_2 порядок користування житловим будинком, надвірними будівлями та земельною ділянкою, що знаходяться у АДРЕСА_1 за таким варіантом:

- майно, яке знаходиться в житловому будинку:

ОСОБА_1 виділити в користування: кімнату (1-6) площею 9,30 кв.м., кімнату (1-7) площею 11,20 кв.м., ванну кімнату(1-5) площею3,30 кв.м., приміщення (1-8) площею 19,20 кв.м.

ОСОБА_2 виділити в користування: приміщення (1-2) площею 8,80 кв.м., приміщення (1V) площею 4,20 кв.м., приміщення (1-4) площею 6,30 кв.м., веранду (а) площею 5,70 кв.м., веранду відкриту (а-1) площею5,0 кв.м., приміщення (1-3) площею10,90 кв.м.

- по напівпідвалу житлового будинку:

ОСОБА_1 виділити в користування: приміщення (II) площею 19,30 кв.м. та приміщення (III) площею 11,80 кв.м..

ОСОБА_2 виділити в користування: приміщення (I) площею 6,20 кв.м., приміщення (1-1) площею 19,40 кв.м.;

- по надвірним будівлям:

ОСОБА_1 виділити в користування: гараж (літ. «В») площею 16,50 кв.м. та сарай (літ. «Б») площею 6,50 кв.м.;

ОСОБА_2 виділити в користування: сарай (літ. «З») площею 4,90 кв.м., сарай (літ. «И») площею 8,6 кв.м.;

- колонку питну (літ. «К»), погріб літ.(Д), літню кухню (літ. «Г»), огорожу(1-11) замощення (12), навіс (літ. «Л»), вбиральня (літ. «Е»), душ (літ. «Ж») залишити між нею та ОСОБА_2 в загальне користування;

- виділити в користування їй та ОСОБА_2 в рівних долях по 427,50 кв.м з земельної ділянки, розміром 855 кв.м;

вселити її та членів її сім'ї у виділену їй в користування частку житлового будинку по АДРЕСА_1;

стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що після набуття нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, у неї виникають постійні сварки з сестрою, ОСОБА_2, якій належить інша половина будинку, з приводу користування будинком і земельною ділянкою. Сестра фактично володіє та користується всім житловим будинком, змінила замок на вхідних дверях в будинок та постійно вчиняє з нею сварки. Це змушує її, позивача, проживати з неповнолітніми дітьми в літній кухні, яка не пристосована для проживання людей. Така поведінка відповідача порушує її права, як власника, щодо користування житловим будинком та зумовлює необхідність звернення до суду з вимогою про встановлення порядку користування майном і вселенням в житловий будинок.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись з вимогами позивача, подала зустрічний позов, в якому просить:

визначити порядок користування належною їй 1/2 частиною житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1;

визначити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками, виділивши їй в користування земельну ділянку в розмірі 1/ частини загальної площі земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказувала, що тривалий час проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 та користується приміщеннями: передня 1-9, коридор 1-2, коридор 1-3, житлова кімната 1-8, кухня 1-1, сіни І. Після набуття нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вона пропонувала сестрі, ОСОБА_1, поділити приміщення в будинку таким чином, щоб сестра облаштувала окремий вихід з будинку, та в подальшому проживала в окремій його частині. Але ОСОБА_1 не погоджується на таку пропозицію, порушує принцип добросусідства та її право на використання тих приміщень в будинку, які займає її сім'я. Тому вона, ОСОБА_2, вважає за необхідне визначити порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями, але з урахуванням усталеного порядку користування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, проти вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 заперечувала. В доповнення до обставин, викладених в позові, позивач пояснила, що проживала в спірному будинку разом з дітьми з 2009 року, коли ще була жива мати, та займала в будинку кімнати 1-6 та 1-7. В той час сестра проживала в кімнаті 1-8. Після смерті матері сестра, ОСОБА_2, почала вороже ставитися до неї та її цивільного чоловіка, заперечувала проти спільного використання входу до будинку. Через це вона змушена була перейти жити в літню кухню. Згодом сестра взагалі заборонила їй входити до житлового будинку, перекрила дверний отвір в її кімнати фанерою, через що вона не може ані зайти в кімнати для проживання, ані скористатися меблями та речами, які знаходяться в шафах, та навіть зрізала систему опалення в її частині будинку. Також в своїх поясненнях ОСОБА_1 наполягала на необхідності ізольованого проживання від сестри

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, вимоги за зустрічним позовом підтримала, проти первісного позову ОСОБА_1 заперечувала з тих підстав, що вона проживає в тих кімнатах і використовує в житловому будинку ті приміщення, які були визначені для неї ще за життя матері. З надвірних будівель вона використовує лише гараж, в якому зберігає свої речі. Її не влаштовує спосіб життя сестри, ОСОБА_1, тому неодноразово вимагала, щоб та відділилася та проживала в окремій частині будинку з власним входом. Але сестра самостійно вирішила перейти жити до літньої кухні, таким чином переклавши на неї весь тягар по утриманню будинку. Через це, два роки тому, вона закрила прохід до частини будинку, де проживала сестра, а в жовтні 2014 року ще й зрізала систему опалення, аби зекономити на оплаті за газ. Оскільки сестра не бажає зробити окремий вхід до будинку, вона не дозволяє їй проходити по через свої кімнати.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, суд встановив наступне.

Спірним є житловий будинок АДРЕСА_1. Власниками будинку в рівних частках, по 1/2, є: ОСОБА_1 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Державної нотаріальною конторою Харківського району Харківської області від 28 грудня 2010 року за № 2-1369; і ОСОБА_2 - підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Державної нотаріальною конторою Харківського району Харківської області від 28 грудня 2010 року за № 2-1358.

Домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 855 кв.м. та, згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «Люботинське БТІ» станом на 12 лютого 2015 року, складається з наступних будівель і споруд: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», напівпідвалом «аппд», сіньми літ. «а», верандою літ. «а1»; сараї літ. «Б», «З» і «И», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г» з тамбуром літ. «г», погреб літ. «Д», вбиральня літ. «Е», душ літ. «Ж», навіс «Л» і «Н», питна колонка літ. «К», огорожа № 1-11.

Сторонами у справі підтверджується ті обставини, що після смерті матері, ОСОБА_4, якій будинок належав на праві власності в цілому, ОСОБА_2 користується в житловому будинку наступними приміщеннями: передня 1-9 площею 4,20 кв.м, коридор 1-2 площею 8,80 кв.м, коридор 1-3 площею 10,80 кв.м, житлова кімната 1-8 площею 19,20 кв.м, кухня 1-1 площею19,60 кв.м, сіни «І» площею 6,20 кв.м, а також використовує гараж літ. «В»; а позивач ОСОБА_1 використовувала в житловому будинку житлову кімнату 1-4 площею 6,40 кв.м, ванну 1-5 площею 3,30 кв.м, кухню 1-6 площею 14,50 кв.м, житлову кімнату 1-7 площею 11,20 кв.м, сарай «ІІ» площею 19,30 кв.м, сарай «ІІІ» площею 11,80 кв.м, а також використовує літню кухню літ. «Г» за тамбуром літ. «г».

Ст. 358 ЦК України встановлює, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Натомість, кожен з співвласників має право на надання йому у користування та володіння тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

З іншого боку, ст. 367 ЦК України передбачає можливість поділу в натурі між співвласниками майна, що є у спільній частковій власності, за домовленістю між ними; у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює сторонам їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих особами, що беруть участь у розгляді справи, доказів.

В позовних вимогах за первісним і зустрічним позовами сторони, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, просять визначити порядок користування житловим будинком з надвірними будівлями і земельною ділянкою, посилаючись при цьому на ст. 358 ЦК України. Але фактично в своїх позовах сторони виклали обставини, які свідчать про їх намір здійснити поділ спірного домоволодіння з метою домогтися ізольованого проживання в окремих частинах будинку.

Як під час проведення попереднього судового засіданні, так і до початку судового розгляду сторонам у справі судом було неодноразово роз'яснено про суперечливість заявлених ними вимог з обставинами, якими такі вимоги обґрунтовуються, з огляду на цілі, які вони бажають досягти за результатами судового розгляду, та відмінності між визначення порядку користування спільною частковою власністю і її поділом в натурі. Але кожна зі сторін, будучі поінформованою про спосіб внесення змін і доповнень до предмету позову та здійснення за необхідності доплати судового збору, висловила суду про намір захищати свої права та інтереси в межах заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 28 травня 2015 року за клопотанням сторін призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 5936/7565/7566 від 28 вересня 2015 року, виходячи із поставлених сторонами запитань, запропоновано чотири варіанти поділу домоволодіння АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників житлового будинку, в тому числі з урахуванням фактичного використання співвласниками приміщень у житловому будинку (четвертий варіант розподілу).

Під час дослідження висновку експерта судом з'ясовано, що всі чотири варіанти поділу житлового будинку є тотожними, та передбачають необхідність здійснення переобладнань, переважно в тій частині будинку, де проживала ОСОБА_1

Серед запропонованих чотирьох варіантів порядку користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, лише третій передбачає можливість виділення у користування сторін земельних ділянок за принципом ізольованості. Але при такому варіанті всі надвірні будівлі і споруди залишаться у володінні та користуванні співвласника ОСОБА_2, проти чого вона заперечувала в судовому засіданні.

Інші варіанти (перший, другий і четвертий) порядку користування земельною ділянкою передбачають, що частина земельної ділянки залишиться у спільному користуванні між співвласниками. До того ж четвертий варіант розрахований експертом у повній відповідності до порядку користування земельною ділянкою та надвірними будівлями, запропонованого позивачем ОСОБА_1 в позовних вимогах.

Але позивач ОСОБА_1, надаючи перевагу четвертому варіанту розподілу домоволодіння, не погодилась з тим, що частина подвір'я залишається у спільному користуванні, що раніше призводило до конфліктних ситуацій з сестрою, та тим, які переобладнання в будинку необхідно буде виконати.

За клопотанням сторін в судовому засіданні експерт ОСОБА_6, яка дала висновок, роз'яснила, що дослідження були проведені нею у відповідності до поставлених питань та з урахуванням інформації сторін про приміщення і будівлі, які ними використовуються; будь-який інший, альтернативний варіант поділу будинку фактично неможливий, оскільки суперечитиме будівельним нормам або потребуватиме перебудову несучих конструктивних елементів будинку.

Крім цього, судовий експерт ОСОБА_6 акцентувала увагу сторін на тому, що перед нею не ставили питання про визначення порядку користування житловим будинком. На відміну від поділу домоволодіння, при такому варіанті дослідження визначають житлові кімнати, які залишаться у користуванні сторін, та визначають кімнати або приміщення, якими співвласники будуть користуватися спільно для проходу у відокремлені житлові кімнати. При цьому також залишаються спільними вхідні приміщення, кухня і санвузол в будинку.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що сторонами не надані належні докази на підтвердження можливості визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою. З іншого боку, вимоги про здійснення поділу житлового будинку або виділу частки в житловому будинку жодною зі сторін не заявлялись, а самостійно суд не вправі вирішити справу у такий спосіб. Тому в задоволенні первісного позову в цій частині та зустрічного позову в повному обсязі суд відмовляє.

Щодо інших вимог ОСОБА_1 за первісним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, є співвласником спірного житлового будинку та проживає в ньому разом зі своїми дітьми - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1, у доступі до житлового будинку для проживання та використання власних речей, а також обмежує позивача у праві користуванні земельною ділянкою. Тому суд задовольняє первісний позов ОСОБА_1 про вселення її разом з дітьми у житловий будинок та вважає за необхідне зобов'язати відповідача у подальшому не чинити перешкод позивачу у користуванні житловий будинком та земельною ділянкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 319, 391, 358, 364 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні житловим будинком шляхом вселення ОСОБА_1 та членів її сім'ї, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 та членам її сім'ї, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у користуванні житловий будинком та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог за первісним позовом в задоволенні відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін