Ухвала суду № 56877, 27.07.2006, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 липня 2006 р.

№ 47/433

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів:

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ "Будреконструкція-1"

на рішення

господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р.

у справі

№47/433

господарського суду

м.Києва

за позовом

ТОВ "Центр тендерних процедур"

до

ТОВ "Будреконструкція-1"

про

стягнення 300,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга ТОВ "Будреконструкція-1" на рішення господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р. у справі №47/433 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.

Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів.

Листом Відділення Державного казначейства у Печерському районі м.Києва від 16.02.2006 р. №04-16/0126 повідомлено реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України:

Одержувач: ВДК у Печерському районі;

Ідентифікаційний код: 26077922;

Банк одержувача: УДК у м.Києві;

МФО: 820019;

Розрахунковий рахунок: 31116095600007;

Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;

Символ звітності банку (095).

Додана до касаційної скарги квитанція від 19.06.2006 р. №16602\з68 не може вважатись належним доказом сплати державного мита, оскільки не відповідає наведеним вимогам (невірно вказаний розрахунковий рахунок, а саме: 31113092800007).

Крім того, заявнику при повторному зверненні необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, оскільки ТОВ "Будреконструкція-1" звернулося з касаційною скаргою на рішення господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р. і просить скасувати рішення господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р., незважаючи на те, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р. Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 18.05.2006 у справі №47/433 (якою вказане рішення залишено без змін).

За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Будреконструкція-1" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Будреконструкція-1" від 19.06.2006 р. №17/06 на рішення господарського суду м.Києва від 14.12.2005 р. у справі №47/433 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий К.Грейц

Судді: О.Глос

С.Бакуліна