АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/222/16 Справа № 172/1163/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порох К. Г. Доповідач - Глущенко Н.Г.
Категорія 47
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Дніпропетровськ
30 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.
за участю секретаря - Сахарова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Дніпроагропрогрес»
на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних позивачка посилалась на те, що згідно Державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_1 вона є власником земельної ділянки, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.
Між нею та ТОВ «Дніпроагропрогрес» 18.11.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), який зареєстровано 13.07.2011 року у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за № 12207888400075.
Згідно п.3.1 Договору - за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 4,48% від вартості земельної ділянки, що становить 3530 грн. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяці останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження орендаря. Виплата орендної плати оформляється письмово.
В порушення умов Договору орендодавцю за 2013 рік орендна плата відповідачем не виплачена. Звернення позивачки до відповідача з вимогою виплати орендну плату - залишилося без задоволення.
Згідно п. 12.3 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Таким чином, оскільки відповідачем не виконуються вимоги ст.ст. 24,25 ЗУ «Про оренду землі» та розділу 3 Договору щодо виплати орендної плпти, тобто не виплачена орендна плптп за 2013 рік, - позивачка просила суд розірвати спірний Договір оренди земельної ділянки / а. с. 2-3, 19-20 /.
Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
Суд розірвав Договір оренди земельної ділянки укладений 18.11.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагропрогрес», що зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за № 12207888400075 від 13.07.2011 року.
Також, суд стягнув з ТОВ «Дніпроагропрогрес» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. / а. с. 32-34 /.
Не погодившись з заочним рішенням від 03.11.2014 року ТОВ «Дніпроагропрогрес» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права /а. с. 61/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду - скасувати та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 14.01.2000 року позивачка є власницею земельної ділянки площею 6,050 га розташованої на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а. с. 4/.
Між позивачкою та ТОВ «Дніпроагропрогрес» 18.11.2010 року укладено Договір оренди земельної ділянки (далі Договір) строком на 10 років, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №12207888400075 від 13.07.2011 року /а. с. 5-6/.
Згідно п.3.1 Договору - за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 4,48% від вартості земельної ділянки, що становить 3530 грн. Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяці останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження орендаря. Виплата орендної плат оформляється письмово /а. с. 5/.
Позивачка в позовній заяві посилається на невиплату їй відповідачем орендної плати лише за 2013 рік в розмірі та в строки, встановлені Договором.
Відповідач будь-яких доказів на спростування факту несплати орендної плати за 2013 рік суду не надав.
Задоволняючи позовні вимоги ОСОБА_2, тобто розриваючи Договір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконувалися умови Договору, оскільки орендодавцю не виплачено суму орендної плати за 2013 рік.
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повинен був сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою в 2013 році не пізніше 20.12.2013 року, однак станом на 15.04.2014 року цього зроблено не було, але та обставина, що орендар затримав виплату орендної плати лише за 2013 рік не є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки не свідчить про систематичне порушення умов договору в частині виплати орендної плати.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 03.11.2014 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з відмовою позивачці в її позовних вимогах в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» - задовольнити.
Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в її позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ:
Судове рішення № 56876860, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 172/1163/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: