Вирок № 56875743, 10.12.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3709/14-к

Провадження № 1-кп/175/236/14

Вирок

Іменем України

10 грудня 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю прокурора Моренка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 120140440001605 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

-21.09.2009 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 06.01.2011 року звільнено у зв'язку з відбуттям строку покарання з Дніпропетровської виправної колонії № 89,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

05 липня 2014 року в вечері, більш точний час в ході судового слідства встановити не виявилося можливим ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відносно яких 26.11.2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено вирок, маючи умисел направлений на викрадання чужого майна, вступили в злочинну змову з метою крадіжки зерна ячменю з кагатув в кількості не менше шести мішків, яке знаходиться на території току, яке належить Tовариству з обмеженою відповідальністю «СФ «АгроСтар» (надалі ТОВ «СФ «АгроСтар» чи товариство) розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Леніна, 11.

Так, 06.07.2014 року близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули до території току за вищевказаною адресою достовірно знаючи, що він охороняється.

Після чого ОСОБА_3, разом з ОСОБА_4 перелізли через огорожу де ОСОБА_3 почав набирати в раніше заготовлені шість мішків зерно ячменю, знаючи, що ззовні за огорожею залишився ОСОБА_2, який чекав, коли вони передадуть через огорожу йому мішки з зерном для подальшого перенесення та реалізації їх із подальшим солідарним розділенням незаконно отриманого прибутку.

Під час знаходження на території току ТОВ «СФ «АгроСтар» раптово з'явився один із охоронців та вдарив ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_4, застосовуючи фізичну силу, тобто насильство, яке не є небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, вдарив битою по голові ОСОБА_5 в область лівої скроні. У результаті чого ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки у вигляді забиття і саден м'яких тканин голови. ОСОБА_6 в цей момент усвідомлюючи насильницькі дії ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_5, проігнорував їх, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення зерна. При появі інших охоронців - ОСОБА_7 і ОСОБА_8, ОСОБА_4 намагався чинити опір, але його злочинні дії було припинено.

Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили незакінчений замах на відкрите викрадання чужого майна - зерна ячменю на загальну суму 864 гривні НБУ без урахування ПДВ з території току ТОВ «СФ «АгроСтар», поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 будучи допитаними в судовому засіданні, вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушеннях визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, яке виразилося у незакінченому замаху на вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - раніше судимий, має одну непогашену судимість, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_1, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосування ст.75 КК України, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Витрати на залучення експерта та долю речових доказів судом вирішено відповідно до вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачені - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський