Рішення № 56873903, 28.03.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/553/15-ц

Провадження № 2/0158/3/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року Ківерцівський районний суд Волинської області

складі: головуючого судді Костюкевича О.К.

секретаря Хмілевської І.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивачі свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з: квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, які були набуті спадкодавцем за час його перебування у шлюбі із ОСОБА_4, позивачем по справі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Спадкоємцями першої черги після його смерті є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як діти та дружина спадкодавця. У визначений законом термін ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовились на користь ОСОБА_3, про що також подали відповідні заяви до нотаріуса у встановленому законом порядку. Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкодавця були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивачами було подано заяву про уточнення позовних вимог, оскільки як було встановлено земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 була особистою власністю спадкодавця ОСОБА_7, а тому в цілому входить до складу спадкового майна.

Просять суд визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 та 3/4 частки земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а за ОСОБА_4 право власності на 4/8 частки квартири АДРЕСА_1 як частку у спільній сумісній власності подружжя.

Вказана справа була об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майна. ОСОБА_5 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він також належить до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім нього, до спадкоємців першої черги після смерті останнього відносяться також відповідачі по справі, однак чи всі вони прийняли спадщину у встановленому законом порядку йому невідомо. До спадкового майна після смерті ОСОБА_7 належить вищевказані квартира та земельна ділянка, які належали померлому на праві особистої власності, так як земельна ділянка була останнім приватизована а тому є особистою власністю, а квартира, хоча й була придбана на підставі договору купівлі-продажу під час перебування ОСОБА_7 у шлюбі із відповідачем ОСОБА_4, однак за особисті кошти спадкодавця, заощаджені ним ще до укладення шлюбу. Тому просить визнати за ним право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 та 1/4 частки земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Представники позивачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, заявлений ОСОБА_5 позов визнали частково - в частині визнання за ним права власності на 1/8 частку спірної квартири та 1/4 частки спірної земельної ділянки.

Представники відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_9 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_5 підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, заявлений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов визнали частково - в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 3/4 частки земельної ділянки та 3/4 частки спірної квартири,в повному обсязі заперечували щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частку спірної квартири як частки у спільній сумісній власності подружжя.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, згідно поданої заяви просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнає, щодо їх задоволення не заперечує.

Представник третьої особи - ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно підлягає до задоволення, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», про визнання права власності на нерухоме майно підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, що стверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 24.05.2014 року (а.с. 8).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 08.04.1992 року (а.с. 9) ОСОБА_7 придбав квартиру АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 09.03.2006 року, належить земельна ділянка площею 0,17 га для індивідуального житлового будівництва у АДРЕСА_2 (а.с. 13).

З 22.02.1984 року спадкодавець ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 15).

Згідно ст. 22 ч. 1 Кодексу про шлюб та сім'ю України та ст. 368 ЦК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, квартира АДРЕСА_1 була набута подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за період перебування їх у шлюбі, тобто є спільною сумісною власністю подружжя. Судом не приймаються до уваги твердження ОСОБА_5 про те, що спірна квартира є особистою власністю спадкодавця ОСОБА_7, оскільки була придбана на його особисті кошти - заощадження, про що також стверджували свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, так як позивач ОСОБА_4 з моменту укладення шлюбу не працювала, займалась домашнім господарством, а тому будь-яких доходів не отримувала, тому будь-якого внеску для купівлі квартири не вкладала, однак, враховуючи, що шлюб було укладено у 1984 році, а квартиру придбано у 1992 році, ведення домашнього господарства ОСОБА_4 не може свідчити про відсутність її внеску у придбання квартири, тому суд приходить до висновку про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а отже ОСОБА_4 належить 1/2 частка вказаної квартири, інша частка входить до складу спадщини ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадкодавцю ОСОБА_7 являються дітьми, а ОСОБА_4 - дружиною, тобто відносяться до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_7.

Спадкоємці зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с. 58-92). При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від прийняття своєї частки спадщини відмовились на користь ОСОБА_3, про що подали відповідні заяви до нотаріуса.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити та визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1, та на 3/4 частини земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої у АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а за ОСОБА_4 визнати право власності на 4/8 частини квартири АДРЕСА_1, як на частку у спільній сумісній власності подружжя.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити частково: визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частини квартири АДРЕСА_1, та на 1/4 частини земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої у АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 197, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 370, 1222, 1261, 1266 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 4/8 частини квартири АДРЕСА_1, як на частку у спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої у АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частини квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частини земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,17 га, розташованої у АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич