Ухвала суду № 56873704, 29.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2016 рокусправа № 804/6486/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" звернулось з позовом до суду, у якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.05.2015 року № 0004211501 та № 0004221501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів сплати податкового зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення - рішення від 18.11.2013 року № 0002562202, від 05.07.2011 року № 0001252320, від 05.07.2011 року № 0001252320, від 05.07.2011 року № 0001272320, від 05.07.2011 року № 0001252320, податкових декларацій з ПДВ від 19.03.2014 року № 9028221136 за квітень 2014 року, від 17.04.2014 року № 9021050363 за березень 2014 року, від 17.05.2014 року № 9028390214 за квітень 2013 року.

У акті перевірки від 08.05.2015 року № 272/151/30602474 вказано про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 08.05.2015 року № 0004211501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20 654,88 грн. та від 08.05.2015 року № 0004221501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 15 938,52 грн.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, за позивачем рахується податковий борг, який виник у минулих податкових періодах згідно узгоджених у судовому порядку податкових повідомлень - рішень від 05.07.2011 року № 0001242320, № 0001252320, № 0001262320 та № 0001272320 та з податкових декларації з ПДВ, які зазначені у Акті перевірки від 08.05.2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач спрямовував всі поточні платежі позивача на погашення податкового боргу останнього, який виник у минулих податкових періодах.

Одночасно судом під час розгляду справи встановлено, що сума доходу позивача у 2014 році становила менше 20 мільйонів гривень, що підтверджується копією податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, яка міститься у матеріалах справи.

На момент проведення відповідачем перевірки відповідач отримав від позивача декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, що підтверджується копією квитанції № 2.

Відповідно до Закону України N 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В листі ДФС України від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-04-17 "Про окремі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках" визначено, що для визначення обсягу доходу а попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання декларації з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податку визначено обсяг доходу (за 2013 рік).

Відповідно до пункту 49.18.3. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як встановлено судом першої інстанції , відповідачем проведено саме камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів сплати податкового зобов'язання з ПДВ, що не заперечується і відповідачем. Дана перевірка не провадилась на підставі дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідачем не провадилась перевірка з питань відшкодування податку на додану вартість, на проведення якої не поширюється вимоги "мораторію".

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не мав жодних правових підстав для призначення позапланової виїзної перевірки після 01.01.2015р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2009, 70 грн. (1827 *110%=2009,70).

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області і суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009, 70 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 р. залишити без змін.

Стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 2009, 70 грн (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова