Ухвала суду № 56873682, 28.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 р. Справа № 876/1310/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.02.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.01.2016 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління ПФУ в м. Яремче щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.02.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 3 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію з 08.12.2010 року за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, а саме від 13.10.2010 року) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати з посади старшого помічника прокурора.

07.12.2015 року позивач був звільнений з роботи в органах прокуратури України з посади начальника відділу представництва при виконанні судових рішень управлінні представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Івано-Франківської області згідно наказу прокурора Івано-Франківської області №1227к від 07.12.2015 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років з 07 грудня 2015 року, а тому виплату пенсії позивачу поновлено з 08.12.2015 року.

10.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ч. 13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) виходячи з фактично отримуваних виплат на день звільнення за останньою посадою та надав довідку прокуратури Івано-Франківської області № 18-299 вих-15 від 09.12.2015 року з додатком про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням, яка становить 10142,45 грн.

Листом управлінням Пенсійного фонду України в м. Яремче № 3839/03 від 15.12.2015 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру» зазначивши, що призначення та виплата пенсії проводиться управлінням ПФУ згідно з судовим рішенням, в резолютивній частині якого немає зобов'язань про здійснення перерахунку призначеної пенсії. Відмову в проведенні перерахунку пенсії мотивовано також тим, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014 року, зокрема п. 3 даного Закону частина 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсії працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України». На даний час відсутні положення затверджені Кабінетом Міністрів України щодо проведення перерахунків пенсій працівникам прокуратури.

Згідно ч. 1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до вимог ч. 13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Ураховуючи наведене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, що встановлено постановою Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі №21-420а13.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Окрім іншого статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», яке є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.

Наведене відповідає також правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у справі №127/11720/14-а від 06.10.2015 року, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Щодо посилання апелянта, що право на пенсійне забезпечення позивачу встановлено постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.12.2013 року, яке набрало законної сили, суд вважає що пенсія позивачу призначена 08.12.2010 року і не заперечується відповідачем, а тому право на перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства в нього виникло і відмова апелянта є неправомірною та спростованою всіма наявними матеріалами справи та їхніми доводами, а вказані рішення Верховного суду України підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що позивач відповідно до Закону України «Про прокуратуру» має право на перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків, а обов'язок перерахувати пенсію позивачу належить до компетенції відповідача починаючи з 08.12.2015 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.02.2016 року у справі №348/61/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар