Ухвала суду № 56873570, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № П/811/2879/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року по справі за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Агроплюс" про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила припинити юридичну особу ТОВ "ВВ - Агроплюс".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Агроплюс" 10.06.2013 р. зареєстроване Долинською РДА Кіровоградської області, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області просить припинити підприємницьку діяльність підприємства оскільки керівник ТОВ "ВВ-Агроплюс" ОСОБА_1, згідно його пояснень здійснив перереєстрацію підприємства за домовленістю з ОСОБА_2 без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.37. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 даної статті, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державний реєстратор проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи у разі порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону (ч. 2 ст. 89 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Як встановлено судом першої інстанції, 20.01.2015 року за № 14241070006000664 було проведено реєстрацію зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника ТОВ "ВВ - Агроплюс", яким, згідно виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виступає ОСОБА_1

Також, як вбачається з матеріалів справи, рішенням засновника ТОВ "ВВ-Агроплюс" від 12.01.2015 року, на основі протоколу №1/015 від 12.01.2015р. Загального зібрання учасників ТОВ "ВВ-Агроплюс" призначено на посаду директора ОСОБА_1 з 12.01.2015 року.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідні відомості про зміну директора ТОВ "ВВ-Агроплюс" були у встановленому законом порядку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Крім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно є керівником ТОВ "ВВ-Агроплюс", при цьому пояснення в податковій були надані ним під тиском працівників податкового органу. В свою чергу позивач пояснив, що підприємство на даний час працює, податки сплачуються вчасно та в повному обсязі, тому підстав для припинення підприємницької діяльності товариства немає.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та стверджуючи про те, що товариство має ознаки фіктивності, податковий орган не надає з цього приводу належних та допустимих доказів.

Стаття 70 КАС України дає визначення понять - належних та допустимих доказів.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (допустимі докази).

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що зміст абзацу другого частини першої статті 218 ЦК вказує на те, що не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

Отже, свідчення ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом і не можуть бути підставою для визнання правочину, а саме державної реєстрації - недійсним.

Належним доказом фіктивного підприємництва є вирок суду за яким особа буде визнана винною у створенні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України).

Переходячи до доводів апеляційної скарги щодо припинення ТОВ "ВВ-Агроплюс", колегія суддів виходить з наступного.

Частина 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, які в даній статті є вичерпними.

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області не надало суду доказів існування підстав, які відповідно до ст.38 вказаного Закону давали б суду право припинити юридичну особу.

Крім цього, заборгованість перед бюджетом у ТОВ «ВВ-Агроплюс» відсутня.

Мотивація та докази, наведені в апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 80,38 грн.

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року -залишити без змін.

Стягнути з Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 80,38 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук