Постанова № 56873498, 31.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/492/16

категорія 8.2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Камінського А.Ф., Рекун Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна,

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) звернулась до суду з поданням про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) від 29.03.2016 № 8617/р/17-01. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира призначено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 30.09.2015, у зв'язку з чим 28.03.2016 начальником Житомирської ОДПІ видано відповідний наказ № 460. Цього ж дня, посадовими особами запропоновано ФОП ОСОБА_4 ознайомитись із наказом та направленнями на перевірку, однак останній відмовив у допуску перевіряючих до перевірки, внаслідок чого складено акт №245/17-01 від 28.03.2016. Розглянувши матеріали відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, відповідачем, у відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_4 від 29.03.2016 № 8617/Р/17-01.

Представник заявника у судовому засіданні підтримала вимоги, викладені у поданні, та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача вимоги викладені в поданні підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти подання заперечили та просили у задоволенні вимог відмовити, зазначивши, що ФОП ОСОБА_4 правомірно не допущено перевіряючих до перевірки, у зв'язку з тим, що останніми не було пред'явлено наказу про призначення перевірки, а направлення на перевірку були неналежним чином оформлені.

Вислухавши пояснення представника заявника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає подання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07.10.2015 у справі № 295/14633/15-к, призначено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 30.09.2015. Проведення перевірки доручено співробітникам Житомирської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 11-12).

Згідно з указаною ухвалою та відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 781 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України, начальником Житомирської ОДПІ прийнято наказ № 460 від 28.03.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (а.с. 10).

Указаним наказом встановлено, що термін проведення перевірки 5 робочих днів з 29.03.2016.

28.03.2016 у приміщенні ГУ ДФС у Житомирській області ФОП ОСОБА_4 було роз'яснено про підстави проведення перевірки та вручено для ознайомлення повідомлення на перевірку, у яких останній зазначив, що повідомлення оформлені з порушенням чинного законодавства.

Тобто, фактично ФОП ОСОБА_4 відмовив у допуску перевіряючих до проведення перевірки.

За наслідками чого, посадовими особами контролюючого органу складено акт про недопуск посадових осіб до проведення документальної позапланової перевірки №245/17-01 від 28.03.2016 (а.с. 15).

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

На підставі вказаної норми, першим заступником начальника Житомирської ОДПІ прийнято рішення № 8617/Р/17-01 від 29.03.2015 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_4 (а.с. 7).

Згідно із пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Звертаючись до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, Житомирська ОДПІ посилається на те, що платник податків відмовився від проведення позапланової виїзної документальної перевірки та не допустив посадових осіб контролюючого органу до її проведення, незважаючи на наявність законних підстав для цього.

Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У акті про недопуск посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки №245/17-01 від 28.03.2016 констатовано, що відповідачем не отримано копію наказу.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач відмовився від отримання наказу про проведення перевірки від 28.03.2016 № 460 під розписку, як це передбачено пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

На переконання суду, контролюючим органом передчасно було ознайомлено відповідача із направленнями на перевірку, так як перевірка, відповідно до наказу № 460 від 28.03.2016, повинна була розпочатись лише 29.03.2016. Відповідно, направлення на перевірку повинні бути пред'явлені перевіряючими безпосередньо у перший день проведення позапланової виїзної перевірки, а не за день до її початку.

Разом з тим, досліджуючи направлення на перевірку № 175 від 28.03.2016 та № 176 від 28.03.2016, встановлено, що останні оформлені з порушенням вимог, встановлених статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, указані направлення не містять реквізитів наказу про проведення відповідної перевірки, що є безумовною підставою для недопуску платником податків до перевірки посадових осіб контролюючого органу.

Встановлені обставини свідчать на користь висновку, що відповідачем в порушення приписів пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, до початку перевірки не вручено ФОП ОСОБА_4 під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, чим порушено його права, зокрема, щодо оскарження такого наказу в судовому порядку.

Суд акцентує увагу, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Аналізуючи норми Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема позапланових документальних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

З наказом про перевірку платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання контролюючим органом вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 27.01.2015 по справі № 21-425а14.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків у даній справі.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити у задоволенні подання Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 31 березня 2016 р.