Постанова № 56873210, 08.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 р. Справа № 804/14569/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, фізична особа-підприємець ОСОБА_6, фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в судове засідання на 16.12.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року провадження в даній справі № 804/14569/15 роз'єднано у самостійні провадження.

Таким чином, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення було виділено окреме провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2016 року.

В позовній заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0011761706 від 10.08.2015 р., яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3518,63грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року включно нею було помилково при сплаті до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягав зарахуванню на рахунок для єдиного внеску фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_3 в УДКС у Дніпропетровській області, фактично було перераховано належні до сплати суми на інший рахунок № НОМЕР_4 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для оплати єдиного внеску на заробітну плату найманих працівників. Належні суми єдиного внеску були сплачені своєчасно. Самостійно виявивши помилку в реквізитах оплати, позивач звернулась з листами № 1 від 13.07.2015 р., № 2 від 21.07.2015 року, в яких просила зарахувати сплачені кошти на рахунок № НОМЕР_3 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для єдиного внеску фізичних осіб-підприємців. Листом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 7615/10/04-81-20 від 04.08.2015 року позивача було повідомлено про те, що кошти в сумі 8826,37 грн. на підставі її заяв № 1 від 13.07.2015 року та № 2 від 21.07.2015 року було зараховано за призначенням 31.07.2015 року. Також, відповідачем було винесено рішення оскаржуване № 0011761706, з яким вона не погоджується та зазначає, що помилку в реквізитах виявила самостійно та звернулась до відповідача із відповідною заявою про перерахування коштів за належними реквізитами, проте саме через затримку відповідача у перерахуванні коштів з рахунку на рахунок утворилась заборгованість по сплаті єдиного внеску на ІІ квартал 2015 року.

03.02.2016 року від Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надйшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначає, що оскаржуване рішення було винесено правомірно, оскільки відповідно до вимог п. 6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на занальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок. Проте, позивачем було порушено граничний строк сплати до 20.07.2015 року. Фактичне погашення податкового боргу відбулося 31.07.2015 року.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та сплачує податки відповідно до спрощеної системи оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про спалту єдиного податку № НОМЕР_5 від 15.12.2010 року.

Відповідно до вимог п. 6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на занальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до поданих квитанцій, а саме: за 2013 рік - квитанція №30 від 07.10.2013р. на суму 398,01 грн. квитанція №24 від 05.11.2013р. на суму 398,01 грн. квитанція №53 від 06.12.2013р. на суму 422,65 грн.; за 2014 рік - квитанція №0210075 від 08.01.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №64321236 від 07.02.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №2834885 від 05.03.2014р. на суму 122,00 грн. квитанція №0210092 від 05.04.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №6432805 від 06.05.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №643235.5 від 04.06.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №0210064 від 07.07.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №6432496 від 05.08.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №0210150 від 03.09.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №02110066 від 06.10.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №0210071 від 06.11.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №0110230 від 05.12.2014р. на суму 422,65 грн.; за 2015 рік - квитанція №0210040 від 08.01.2014р. на суму 422,65 грн. квитанція №0.0345675447.1 від 06.02.2015р. на суму 422,65 грн. квитанція №00357342899.1 від 06.03.2015р. на суму 422,65 грн. квитанція №0370182804.1 від 07.04.2015р. на суму 422,65 грн. квитанція №0382165337.1 від 07.05.2015р. на суму 422,65 грн. квитанція №0393338664.1 від 04.06.2015р. на суму 422,65 грн., позивачем було своєчасно перераховано кошти в рахунок оплати єдиного внеску за відповідні періоди, проте за помилковими реквізитами, зокрема не вірно вказано розрахунковий рахунок в УДКС у Дніпропетровській області, куди належало зарахувати сплачені суми.

Відповідно до п.п. 1 п. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску агальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 450 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку. Координаційно-моніторинговий підрозділ органу доходів і зборів у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів, на підставі даних інтегрованих карток платників готує відповідні висновки.

Позивачем було подано до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заяви № 1 від 13.07.2015 року та № 2 від 21.07.2015 року щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на рахунок № НОМЕР_3 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для єдиного внеску фізичних осіб-підприємців.

Проте, вказані кошти були перераховані відповідачем на зазначений рахунок лише 31.07.2015 року.

Також, відповідачем було винесено рішення № 0011761706 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.08.2015 року, який позивачу було нараховано штрафні санкції (за період до 01.01.2015 року) в розмірі 10% в сумі 468,09 грн. та в розмірі 20% (за період з 01.01.2015 року) в сумі 760,77 грн., а також пеню за період з 21.01.2015 року по 31.07.2015 року в сумі 2289,77 грн.

Згідно до частини 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, при цьому законодавцем не визначено випадки застосування до платника фінансових санкцій, за сплату єдиного внесоку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вчасно, але на помилковий рахунок, що мало місце в даних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Судом встановлено, що позивач вчинила дії спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в межах встановленого строку, на думку суду, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність винесення оскржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0011761706 від 10.08.2015 р., яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3518,63грн.

Стягнути з Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39566983) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) судовий збір в сумі 92,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна