Ухвала суду № 56873112, 31.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Ун. номер справи 759/18939/15-ц Головуючий у І-й інстанції - Макаренко В.В.

Справа № 22-ц/796/5416/2016 Доповідач - Качан В.Я.

У Х В А Л А

31 березня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Качан В.Я., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину й відшкодування завданої моральної шкоди, -

встановив:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором фінансового лізингу в розмірі 30 400,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» в дохід держави 243,60 грн.

Не погодившись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2016 зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 295 ЦПК України та надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

31.03.2016 до Апеляційного суду м. Києва надійшло повідомлення від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо усунення недоліків.

Проте, зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що апелянтом належним чином не виконано вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2016, а саме, не сплачено судовий збір. При цьому, апелянт посилається на те, що позов до суду було подано позивачем як споживачем, що звільняє його від сплати судового збору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою до суду позивач ОСОБА_1. через свого представника звернулася у березні 2016 року, при цьому, посилання апелянта на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. п. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів.

В ухвалі судді Верховного Суду України 16.01.2016 про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2015 зазначено, що ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, апелянтне звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Із листа Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків апеляційної скарги суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути апелянту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121, 303 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину й відшкодування завданої моральної шкоди повернути особі, яка її подала.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Суддя: В.Я. Качан