Ухвала суду № 56873068, 30.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1008/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Голуб О.А.

Категорія: ст. 189 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Беця О.В., Сокуренка Д.М.,

при секретарі судового засідання Сологуб В.І.,

з участю:

прокурора Кравчини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМСУ та ДПСУ Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Кравчини В.В. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кравчиною В.В., про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без задоволення, а клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без розгляду.

Згідно ухвали слідчого судді, залишення без задоволення клопотання старшого слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і залишення без розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивовані тим, що старшим слідчим та прокурором жодним чином не доведено, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування. Також слідчий суддя дійшов висновку, що постанова від 19 лютого 2016 року про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_3 має формальний характер, оскільки датована днем, в який було складено повідомлення про підозру.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМСУ та ДПСУ Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Кравчина В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л. про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, апелянт зазначає, що 19 лютого 2016 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. На думку прокурора, під час розгляду клопотання слідчим суддею не враховано, що, згідно із повідомленням ГУ КЗЕ СБ України № 8/1/2-10735 від 17 лютого 2016 року, ОСОБА_3 у даний час перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області та відсутній за своїм колишнім місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, як зауважує апелянт, за інформацією адресно-довідкових служб Державної міграційної служби України № 70/8-1069 від 22 січня 2015 року та № 8/1/2-7958 від 29 травня 2015 року ОСОБА_3 не зареєстрований на території Харківської області та міста Києва. При цьому прокурор вказує, що 01 липня 2015 року Голосіївським управлінням поліції ГУ НП в місті Києві було оголошено в розшук ОСОБА_3, який також підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування. Тому, як вказує автор апеляції, органом досудового розслідування не направлялося ОСОБА_3 письмове повідомлення про підозру за місцем його колишньої реєстрації до міста Харкова та останнього оголошено в розшук днем складення повідомлення про підозру.

Далі в апеляційній скарзі прокурор стверджує, що застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та ініціювати знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом надання порад, вказівок, вмовляння, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Також апелянт вважає, що зазначені ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. Одночасно прокурор звертає увагу, що слідчими Національної поліції України відносно ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015000000000006 від 13 січня 2015 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

19 лютого 2016 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, про що 22 лютого 2016 року внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

23 лютого 2016 року старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонько Д.Л., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кравчиною В.В., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29 лютого 2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про надання дозволу на затриманняОСОБА_3 було залишено без задоволення, а клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без розгляду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання старшого слідчого, внесеного в межах кримінального провадження № 22015000000000006, про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку, що прокурором жодним чином не доведено, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог, передбачених ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою, а також не доведе, що є достатні підстави вважати, що:

- підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду;

- одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинив дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу та зазначені у ст. 177 КПК України.

Як вбачається з даних, про які вказано у клопотанні старшого слідчого, 13 січня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015000000000006 були внесені відомості за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Зокрема, органи досудового слідства вважають встановленим, що ОСОБА_3, як заступник Голови Правління та член Правління ПАТ «БГ Банк» (код ЄДРПОУ 20717958, місто Київ, вул. Дегтярівська, 48), за попередньою змовою групою осіб заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме на суму 17,8 млн. гривень, а також вчинив за попередньою змовою групою осіб службове підроблення, тобто складання і видачу службовою особою завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

19 лютого 2016 року старшим слідчим в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладоньком Д.Л. було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, відомості про яке 22 лютого 2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, постановою того ж старшого слідчого від 19 лютого 2016 року ОСОБА_3 було оголошено в розшук, оскільки встановити фактичне місцезнаходження останнього не виявилося можливим.

Згідно оновленої 22 лютого 2016 року офіційної бази МВС України - розшукові обліки МВС, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається з 01 липня 2015 року особою, яка переховується від органів досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Голосіївським управлінням поліції ГУ НП в місті Києві. У вказаному провадженні постановою слідчого судді надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою(а. с. 103).

Отже, висновок слідчого судді, що старшим слідчим та прокурором жодним чином не доведено, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування, як і його посилання, що постанова старшого слідчого від 19 лютого 2016 року про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_3 має формальний характер, є хибними, оскільки ОСОБА_3 оголошений в розшук не тільки в цьому кримінальному провадженні, а і в іншому кримінальному провадженні, за яким його розшук здійснюється вже майже дев'ять місяців.

Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, воно підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про задоволення клопотання старшого слідчого.

Зокрема, враховуючи, що є наявні дані про вагомість доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також те, що останній, як підозрювана особа, переховується від органів досудового розслідування, то колегія суддів вважає необхідним надати органам досудового розслідування дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 187 - 190, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМСУ та ДПСУ Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Кравчини В.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кравчиною В.В., про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без задоволення, а клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без розгляду, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюклопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладонька Д.Л., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кравчиною В.В., про надання дозволу на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Надати органам досудового розслідування дозвіл на затримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виконання ухвали доручити старшому слідчому в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України Ладоньку Д.Л.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМСУ та ДПСУ Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України Кравчину В.В.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.О. Бець Д.М. Сокуренко