Рішення № 56871531, 29.03.2016, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/2112/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Горщар А.Г.

при секретарі Калінка А.А.

з участю позивача, його представника адвоката ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лабунський» про визнання права власності на майновий пай в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_4 у грудні 2015 року звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на ? частину майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) СВК «Лабунський» с. Новолабунь Полонського району Хмельницької області розміром 0,078 %, вартістю частки майна у розмірі 10865,80 грн. із загальної вартості майна пайового фонду підприємства станом на 01.01.2001 року 13902592 грн., право на який належав ОСОБА_6 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ХМПЛ № 000254 від 12.05.2015 року.

В обґрунтування позову зазначав, що 28 листопада 2014 року померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина, зокрема на вказаний майновий пай. Спадкоємцями за заповітом після смерті спадкодавця являються його мати ОСОБА_7, а також ОСОБА_5 в рівних частках. 02 грудня 2014 року спадкоємниця ОСОБА_7 подала до Полонської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, однак 21 лютого 2015 року вона подала до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 заяву про прийняття цієї ж спадщини. 02 березня 2015 року мати померла. Після її смерті він в установленому законом порядку прийняв спадщину, та 11 вересня 2015 року отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману матірю пенсію. За таких обставин вважає, що покійна ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6 прийняла спадщину, а тому за ним в порядку спадкування слід визнати право на ? частину майнового паю, що належав для ОСОБА_6, однак на його звернення до нотаріуса, останній із мотивів, що мати не відкликала подану нею 02 грудня 2014 року заяву про відмову від спадщини, не видав для нього відповідне свідоцтво про право на спадщину, та порекомендував звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав.

Представник відповідачки ОСОБА_9, який прийняв участь у розгляді справи в режимі відеоконференції позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 подавши про це 02 грудня 2014 року нотаріусу відповідну заяву. В послідуючому вона не відкликала таку заяву, а подача нею 21 лютого 2015 року заяви про прийняття спадщини не може розцінюватись як відкликання заяви про відмову від спадщини, а тому відсутні підстави для визнання за позивачем права на спадкове майно ОСОБА_6

Представник СВК «Лабунський» ОСОБА_3 подала заяву в якій заперечила позов, та просила проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов слід задовольнити.

Встановлено, що 28 листопада 2014 року померла ОСОБА_6, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СВК «Лабунський», що в с. Новолабунь Полонського району, Хмельницької області.

Спадкоємцями за заповітом після її смерті являються ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в рівних частках.

02 грудня 2014 року за місцем відкриття спадщини ОСОБА_7 до Полонської державної нотаріальної контори подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, а ОСОБА_5 подала заяву про прийняття цієї спадщини. При цьому у заяві ОСОБА_7 їй розяснено наслідки відмови від права на спадщину, та що вона має право у строк до 28 травня 2015 року відізвати заяву про відмову від спадщини та подати нову заяву про прийняття спадщини.

21 лютого 2015 року ОСОБА_7, за місцем свого проживання, подала до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 заяву про прийняття нею спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6

02 березня 2015 року в м. Хмельницькому ОСОБА_7 померла.

Після її смерті позивач, як спадкоємець за законом першої черги у встановлений законом строк та порядку прийняв спадщину, про що 11 вересня 2015 року отримав у вказаного приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, однак оформити спадщину на майновий пай після смерті ОСОБА_6 нотаріус не здійснює, із мотивів, що ОСОБА_7 не відкликала згадану вище заяву про відмову від спадщини.

Наведені обставини стверджуються даними спадкової справи ОСОБА_6, листами нотаріусів, та сторонами не заперечуються.

Вирішуючи законність позовних вимог суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, яке виникає у них у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до частин 1,2,5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати, зокрема нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Така заява подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 ст. 1270 ЦК України).

За положеннями частин 1,5,6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Також, питання прийняття спадщини або відмова від її прийняття врегульовані Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в цьому ж Міністерстві 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок), в якому зокрема зазначено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (пункт 3.3)

Приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття, нотаріус зобовязаний розяснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.( пункт 3.10).

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину (пункт 3.14).

Суд зазначає, що Цивільним Кодексом України а також Порядком не встановлено у який саме спосіб спадкоємець повинен відкликати заяву про відмову від спадщини, та у цих нормативних актах відсутні вимоги щодо обовязкової подачі спадкоємцем окремого документу із зазначенням про відкликання раніше поданої заяви про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ( частини 1,3,4 ст. 203 ЦК)

Згідно до ч. 1 ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд вважає, що подача ОСОБА_7 21 лютого 2015 року до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, свідчить про відкликання нею своєї попередньої заяви про відмову від прийняття цієї ж спадщини, що мало місце 02 грудня 2014 року, а отже ця спадкоємниця є такою що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, а отже набула право на спадкування майна, зокрема майнового паю, який належав для ОСОБА_6

За положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач, після смерті ОСОБА_7 прийняв спадщину, що відкрилась після її смерті, тому за ним в порядку спадкування слід визнати також право власності на ? частину майнового паю ОСОБА_6

Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення на його користь судових витрат, суд дане питання не вирішує.

Керуючись наведеним, ст.ст. 10, 60, ч. 3 ст. 209, ст.ст.212 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_10 в порядку спадкування право власності на ? частину майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства СВК «Лабунський», що в с. Новолабунь, Полонського району, Хмельницької області загальною вартістю майна пайового фонду підприємства станом на 01 січня 2001 року 13902592 грн., часткою визначеною в розмірі 10865,80 грн. або 0,078 відсотків який належав ОСОБА_6 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ХМПЛ № 000254 від 12.05.2015 року, виданого Новолабунською сільською радою 12.05.2015 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були на проголошенні протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Головуючий: