Рішення № 56871446, 05.02.2016, Суворовський районний суд м.Херсона

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №668/9874/15-ц

Пров. №2/668/2716/15

05.02.2016 року Суворовський районний суд м.Херсона в складі:

головуючого судді Зубова О.С., при секретарі Хандусенко О.Е., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та його представник пояснила у судовому засіданні, що позивач передав відповідачу у борг лісоматеріали на загальну суму 12000 грн., у звязку із чим між сторонами укладено відповідний договір позики оформлений у вигляді розписки від 21.07.2014 року, які відповідач зобовязався повернути позивачу протягом двох місяців. Однак до цього часу відповідач так і не повернув залишок коштів та ухиляється від їх повернення, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість, із урахуванням інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. За наявності матеріалів у справі, суд вважає можливим розглянути позов у його відсутності та за згодою представника позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини та визначені відповідні їм правовідносини. ^

21.07.2014 року між сторонами укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачу позику в сумі 12000 грн., на строк до 21.09.2014 року, яке було оформлено у вигляді розписки складеної та підписаної відповідачем того ж дня, яка відповідає умовам договору позики передбаченим ст.ст. 1046,1047 ЦК України.

Станом на дату розгляду даної справи відповідачем вказані кошти позивачу не повернуто.

Вказані обставини підтверджуються зазначеною розпискою, та жодним чином не спростовуються будь-якими доказами.

За встановленими обставинами суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно з СТ.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, чю звичайно ставляться.

У силу ст.ст. 1046,1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошті, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до СТ.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині повернення основного боргу 12000 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

З часу виникнення зобовязання по день розгляду даної справи розмір інфляційних збитків понесених позивачем складає 5911 грн. 21 коп. та заборгованість по 3% річних складає 556 грн. 27 коп.

Даний розрахунок здійснено за період з 21.07.2014 року - час вказаний в розписці отримання грошей, по 05.02.2016 року, так як борг не повернутий до наступного часу, тому доводи відповідача про розрахунок заборгованості тільки на дату подачі позову є необгрунтованим.

За вказаних обставин, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 12000+5911,21+556,27=18467 грн. 48 коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, так як вимоги про стягнення боргу з урахуванням зростання вартості лісоматеріалів не основані на законі, тому необґрунтовані і доводи позивача про розрахунок сум стягнення з дати як би купівлі лісоматеріалів з липня 2013 року.

Позивач не надав будь-яких доказів того, що відповідач зобов'язувався оплатити лісоматеріали за ціною на час оплати його вартості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,10,212-214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ;

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18467 грн. 48 коп. та у відшкодування судового збору 243 грн. 60 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд м.Херсону в 10-денний строк:

- позивачем, з дня проголошення рішення;

- відповідачем, з дня відмови йому Суворовським районним судом м.Херсона в задоволенні його заяви про перегляд даного заочного рішення суду, яка може бути подана ним письмово протягом десяти днів з дня отримання ним копії даного заочного рішення.

СуддяОСОБА_4