Вирок № 56869676, 31.03.2016, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1909/15-к

Провадження № 1-кп/589/18/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2016 р.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О. В.

з участю секретаря судового засідання Антошко Т. А.,

прокурора Пашкіна С. В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200110001898 від 14.10.2014 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Шостка Сумської області, громадянки України, українки, незаміжньої, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2014 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_4, знаходячись на танцювальному майданчику нічного клубу «Орфей», розташованого за адресою: м. Шостка, вул. Карла Маркса 18, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, взяла зі столику біля танцювального майданчика скляний стакан та, тримаючи його в правій руці, нанесла ОСОБА_1 вказаним стаканом один удар в область обличчя. В результаті завданого удару стакан розбився об обличчя потерпілої ОСОБА_1 та скляними уламками від стакану останній було спричинено легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я потерпілої, у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та множинних різаних ран обличчя, правої і лівої верхніх кінцівок, а саме: синців на повіках очей, садна на спинці носа, різаних ран в області лівої вилиці, на зовнішній поверхні правого променевозап'ястного суглобу, по зовнішній поверхні лівого плеча, на спинці носа, в міжбрівній області чола з права, у зовнішнього краю лівого ока, у зовнішнього краю лівої брови.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у інкримінованому їй діянні не визнала, зазначивши, що дійсно вона нанесла удар скляним стаканом ОСОБА_1, але це було ненавмисно. Пояснила, що 11 жовтня 2014 року до неї в гості приїхала подружка - ОСОБА_5, та вони і її знайомий ОСОБА_10 близько 12 години ночі пішли на дискотеку в нічний клуб «Орфей». До цього вдома вони випили невеличку пляшку коньяку, а в «Орфеї» взяли по коктейлю, але навіть не випили їх. На танцювальному майданчику її подругу почали штовхати інші дівчата, після чого та повернулась за столик, де вони разом сиділи, і сказала, що більше танцювати не буде. Згодом на танцювальний майданчик вийшла танцювати вона (обвинувачена); під час танцю її також штовхнула дівчина і вона штовхнула її стегном у відповідь, після чого повернулась за свій столик. Трохи пізніше до їх столику підійшла дівчина, яка запропонувала її подрузі вийти поговорити, на що подруга відмовилась. За спиною цієї дівчини стояла жінка, яка показувала їм з подругою непристойні жести. Цю дівчину і жінку вона бачила в той вечір в компанії з іншими дівчатами, де була і потерпіла. До них (обвинуваченої та її подруги) підійшов охоронець та сказав, що ця дівчина і жінка конфліктні та запропонував їх з подругою задля їх безпеки вивести з дискотеки, на що вони відмовились. Близько 1-ї години ночі вона знову вийшла на танцпол та, трохи потанцювавши, захотіла пити. Підійшовши до їх столику, що був на відстані приблизно 1-2 м від танцполу вона взяла зі столику бокал (який він був, вона достеменно не пам'ятає: як їй здається, бокал був високий і начебто без ручки), що саме було в бокалі, якій напій, вона також не пам'ятає. Повернувшись з бокалом на танцпол, вона продовжила танцювати та тримала бокал в правій руці і, здається, відпила з нього. Позаду неї ніхто не танцював, за її спиною був столик, лише по бокам від неї танцювали люди. В цей час її цілеспрямовано штовхнули в спину зліва, хто саме її штовхнув вона не бачила. Внаслідок поштовху вона підсковзнулась, бо була на високих підборах, та по інерції кілька кроків зробила вперед (не вліво за напрямом поштовху, а прямо) і почала падати на дівчину, яка танцювала перед нею (потерпілу), вони зіштовхнулись, при цьому, як вона розуміє, вона вдарила потерпілу бокалом, а потерпіла якимось чином вдарила її, бо в неї (обвинуваченої) з носа пішла кров. Як саме відбувся удар та куди він точно прийшовся, як була розташована в цей час потерпіла, вона не пам'ятає, бо все відбулося дуже швидко. Бокал розбився, і у неї рука була в порізах. З приводу отриманих нею ушкоджень обвинувачена до лікарів не зверталась. Крові на обличчі потерпілої вона не побачила, потерпіла нахилилась, її оточили. Вона (обвинувачена) відступила та до неї підійшли її подруга та друг ОСОБА_10. Потім приїхала міліція. Вона намагалась поспілкуватись з матір'ю потерпілої, щоб залагодити конфлікт, але та почала її ображати, тому владнати ситуацію не вдалося. Вона шкодує, що так сталось, але це було ненавмисно. Позов прокуратури про стягнення витрат на лікування потерпілої вона визнає, позов самої потерпілої визнає лише в частині стягнення витрат потерпілої на поїздку до м. Києва на обстеження.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що підтримує раніше пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки рубці на її обличчі є непоправними та знівечили її. Показала, що з обвинуваченою вона раніше не була знайома. В ніч з 11 жовтня на 12 жовтня 2014 року вона відпочивала в нічному клубі «Орфей» зі своїми подругами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та іншими дівчатами. Спиртне вона не вживала, бо в неї хворі нирки (згодом показала, що випила трохи коньяку вдома перед поїздкою на дискотеку). Поряд з ними на одній канапі сиділи також дівчина на ім'я ОСОБА_8 та мати цієї дівчини, але вони не їх друзі, і не були в їх компанії, просто сиділи поряд. У потерпілої жодних конфліктів з обвинуваченою та її подругою не було. Якийсь конфлікт з ними був у ОСОБА_8 та її матері. Вона (потерпіла) та її друзі виходили на вулицю, а коли повернулись почали танцювати біля столика обвинуваченої, бо на танцполі було багато людей і тільки там було більш-менш вільно. Обвинувачена танцювала приблизно на відстані одного кроку від свого столику, спиною до нього. Чи був хтось поряд з ОСОБА_4 з лівої сторони - вона точно не пам'ятає, здається стояла подруга обвинуваченої. Вона (потерпіла) танцювала перед обвинуваченою, спиною до неї, приблизно на відстані простягнутої руки. Під час танцю вона відчула якийсь рух за своєю спиною, почала повертатись навколо себе та побачила, що обвинувачена бере зі столику бокал, здається він був з товстого скла, схожий на пивні бокали, та замахується ним. Вона не бачила, щоб хтось штовхнув обвинувачену і та втратила рівновагу. Її (потерпілу), здається, ніхто не штовхав, але точно вона вже не пам'ятає. Вона зрозуміла, що ОСОБА_4 її зараз вдарить і лише встигла заплющити очі та відчула удар по обличчю та як по ній посипались уламки скла. Все це сталось приблизно через 2-3 хвилини, як вона (потерпіла) повернулась з вулиці на дискотеку та почала танцювати. Після удару подруги відвели її до вбиральні. Побачивши в дзеркалі своє обличчя, вона втратила свідомість. Потім її відвезли в лікарню. Їй зробили 17 швів на обличчі та 2 на руках. В лікарні вона провела майже місяць, і досі вона вживає заспокійливе. Після того вона 3-4 місяці не виходила з дому. Вважає, що в неї спотворене обличчя, оскільки раніше вона не користувалась ні тональними кремами, ні пудрою. Зараз перед виходом з дому вона змушена маскувати шрами цими засобами. Тепер вона старається не дивиться на себе в дзеркало, оскільки їй не подобається своє обличчя, воно викликає в неї огиду. Зменшити ці рубці можливо за допомогою шліфування лазером, але в неї не має на це коштів. Обвинувачена перед нею не вибачалась.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, подруга потерпілої, показала, що вона познайомилась з ОСОБА_1 за кілька днів до інциденту. Обвинувачену вона до цього не знала. 11 жовтня 2014 року ввечері вона, ОСОБА_9 та хлопець на ім'я ОСОБА_13 були у потерпілої вдома. Вони вжили 2 пляшки коньяку по 0,5 л, але не були п'яні. Більше спиртного в ту ніч вони не вживали. Близько 12 години ночі вони поїхали до нічного клубу «Орфей» на дискотеку. Там до них приєднались інші дівчата. Жодних конфліктів у неї, потерпілої або в інших дівчат з їх компанії з обвинуваченою та її подругою не було, принаймні вона ніяких конфліктів не бачила. На танцполі перед нею танцювала потерпіла, а позаду неї (свідка) танцювала обвинувачена, але вони всі під час танцю перебували в русі, переміщувались, змінювали своє положення. Озирнувшись, вона побачила обвинувачену з бокалом в руці, бокал був схожий на пивний: з товстого скла та ручкою. Після цього боковим зором вона побачила як повз неї промайнула рука з бокалом, в цей час потерпіла повернулась і бокал потрапив їй в обличчя. Вона не бачила, чи штовхав хтось потерпілу, але всіх деталей події вона вже не пам'ятає. Після того вона побачила на обличчі потерпілої кров та повела її до вбиральні, а потім поїхала з потерпілої до лікарні. На думку свідка, обличчя в потерпілої спотворене рубцями.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, подруга обвинуваченої, показала, що в той день ввечері (точно дату вона не пам'ятає) вона прийшла в гості до ОСОБА_4 Вони (свідок, обвинувачена та друг обвинуваченої - ОСОБА_10) випили трохи коньяку - 250-300 гр на всіх та вирішили піти на дискотеку в нічний клуб «Орфей». Там вони замовили собі коктейлі і сік (пивних бокалів у них здається не було) та почали танцювати біля свого столику. Під час танцю її (свідка) почала штовхати ліктем дівчина, з компанії, що танцювала позаду свідка. Ця дівчина була дуже п'яна. Свідок сказала обвинуваченій, що її штовхають та запропонувала піти сісти, на що обвинувачена запропонувала помінятись місцями і стала танцювати на тому місці, де до цього танцювала свідок. Обвинувачену також почали штовхати, і вона у відповідь також штовхнула цю дівчину стегном. Потім вони повернулись за свій столик і до них підійшла темноволоса дівчина, яка запропонувала вийти поговорити, на що вони відмовились. Після цього до них підійшов охоронець, який повідомив, що на вулиці збирається натовп та запропонував її та обвинувачену вивести з дискотеки через запасний вихід. Вони відмовились. Потім обвинувачена взяла бокал та пішла танцювати, тримаючи бокал в руці, а вона (свідок) залишилась сидіти за столиком та намагалась викликати по телефону таксі. Обвинувачена танцювала спиною до столику - на відстані 1-1, 5 м. Між столиком та обвинуваченою були інші люди. В цей час ОСОБА_4 ззаду в лівий бік між лопаток двома руками з силою штовхнула дівчина середнього зросту (згодом свідок зазначала, що невисока дівчина). Обвинувачена втратила рівновагу та зробила 2-3 кроки вперед та потрапила в натовп людей, які танцювали перед нею на відстані простягнутої руки. Що там в тому натовпі сталось свідок не знає, бо їй за людьми не було видно. Після цього свідок побачила, що обвинувачена вийшла з натовпу і в неї була рука в крові та з носа йшла кров, обвинувачена присіла за їх столик, а вона (свідок) намагалась серветкою зупинити кров та прохала в охоронця надати аптечку. Все це відбулось дуже швидко. ОСОБА_4 сказала їй, що стакан при падінні об когось розбився, і вона (обвинувачена) також об когось вдарилась. Після цього приїхала міліція. З потерпілою у неї та обвинуваченої ніяких конфліктів не було. Потерпілу вона (свідок) взагалі вперше побачила в судовому засіданні. На її погляд, потерпіла симпатична дівчина.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, подруга потерпілої, показала, що 11 жовтня 2014 року вона зі своєю сестрою ОСОБА_11 була в гостях у ОСОБА_8 та її мами ОСОБА_9. Свідок випила у них в гостях один коктейль, більше вона в той вечір спиртного не вживала взагалі. Біля 10-ї години вечора вони всі разом поїхали до нічного клубу «Орфей». Близько 12-ї години ночі приїхала потерпіла зі своєю компанією. Близько 1-ї години ночі на танцполі виник конфлікт між ОСОБА_8 та обвинуваченою: обвинувачена штовхнула ОСОБА_8 і та впала, після чого охорона вивела ОСОБА_8 з дискотеки. ОСОБА_8 була напідпитку, та й взагалі вона за характером запальна, конфліктна. Але жодних конфліктних ситуацій між обвинуваченою та потерпілою не було. Під час штовханини між ОСОБА_8 та обвинуваченою, вона (свідок) та потерпіла сиділи за своїм столиком. Потім вони вийшли на вулицю та почали вговорювати ОСОБА_8 не провокувати більше конфліктів, заспокоїтись. Повернувшись, вони (свідок, потерпіла, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8) почали танцювати та до них в коло прийшла обвинувачена, і стала танцювати за спиною в потерпілої на відстані 1-1,5 м. Перед потерпілою, обличчям до неї та обвинуваченої, танцювала ОСОБА_8 Свідок танцювала по праву сторону від них. Практично через хвилину, як ОСОБА_4 вийшла танцювати, ОСОБА_8 зробила крок вперед і штовхнула потерпілу на обвинувачену, внаслідок чого потерпіла спиною «налетіла» на ОСОБА_4 і озирнулась, напевно, для того, щоб подивитись кого вона зачепила. В цей час обвинувачена взяла зі свого столику бокал, схожий на пивний, та вдарила ОСОБА_1 по обличчю, бокал від удару розбився і обвинувачена струшувала уламки скла зі своєї руки. Ніхто обвинувачену ззаду не штовхав, бо вони всі танцювали впритул до столиків, так, що пройти між ними і столиками було неможливо. Обвинувачена після того, як нанесла удар, викрикувала: «Мало?! Кому ще добавити ?!» На обличчі у потерпілої була кров і свідок повела її до вбиральні, щоб вмити. Там вона побачила, що на обличчі в ОСОБА_1 порізи. На думку свідка, обвинувачена вдарила потерпілу, бо сплутала її з ОСОБА_8, оскільки і потерпіла і ОСОБА_8 темноволосі, лише дещо різняться на зріст. Потерпіла дуже переживає з приводу шрамів на обличчі, стала більше користуватись косметикою. Ці шрами псують зовнішність потерпілої і їй (свідку) неприємно на них дивитись, бо вони нагадують про всю цю подію, що трапилась.

Свідок ОСОБА_9, подруга потерпілої, в судовому засіданні показала, що 11 жовтня 2014 року ввечері вона була у потерпілої вдома. Вони вживали алкоголь, але ніхто п'яним не був, за весь вечір вони випили 3 пляшки коньяку на 10 чоловік. Близько 12- ї чи 1 -ї години ночі, точно вона не пам'ятає, вони поїхали до нічного клубу «Орфей». Там вони зустрілись з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та матір'ю ОСОБА_8 Вони всі відразу ж пішли танцювати і на танцполі відбувся конфлікт між ОСОБА_8 та обвинуваченою, під час якого ОСОБА_8 впала. Вони вийшли на вулицю, де заспокоювали ОСОБА_8, яка взагалі є конфліктною людиною, а потім всі повернулись на танцпол. Згодом до них в коло вийшла танцювати обвинувачена, між обвинуваченою і ОСОБА_8 танцювала потерпіла. Вона (свідок) танцювала чи по праву чи по ліву сторону від них, точно не пам'ятає. Десь через 3-4 хвилини, як вийшла танцювати обвинувачена, ОСОБА_8 штовхнула ОСОБА_1 на обвинувачену. ОСОБА_1 втратила рівновагу, відступила назад, наштовхнулась на обвинувачену і повернулася подивитись кого вона штовхнула. Обвинувачена, коли на неї наткнулась потерпіла, відступила трохи назад, схопила зі столику стакан та, ступивши крок вперед, вдарила потерпілу стаканом по обличчю. За обвинуваченою нікого не було, ніхто її не штовхав, за спиною в обвинуваченої був вже «подіум» (підвищення) зі столиками. Після удару стакан розбився та у потерпілої з'явилась кров на обличчі, а обвинувачена повернулась за свій столик. Вона (свідок) згодом підійшла до обвинуваченої та запитала навіщо та вдарила ОСОБА_1, на що обвинувачена відповіла, що маленькі дівчата забагато на себе беруть. Потерпіла довгий час була в депресії, не виходила з дому; вона і зараз приваблива дівчина, але шрами все ж таки псують її зовнішність.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт - ОСОБА_12 показав, що він оглядав потерпілу та надавав висновок про тяжкість ушкоджень. На формування рубців впливає характер рани, її краї, засміченість, спосіб накладення швів, досвід хірурга. В Шосткинській ЦРБ відсутня апаратура, яка б дозволяла робити спеціальні «косметичні» шви. Шрами потерпілої є непоправними, тобто вони не зникнуть. Чи можливо їх зробити непомітними та чи потрібно для цього хірургічне втручання або лазерне шліфування він не може сказати, бо не є лікарем-косметологом, не спеціалізується на цьому.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 357 від 16.10.2014 року в ході проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 за результатами огляду потерпілої 15.10.2014 року експертом виявлено у останньої синці на повіках очей (3), садно на спинці носа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; різані рани в області лівої вилиці (1), на зовнішній поверхні правого променевозап'ястного суглобу (1), по зовнішній поверхні лівого плеча (1), на спинці носа (1), в міжбрівній області чола з права (1), у зовнішнього краю лівого ока (1), у зовнішнього краю лівої брови (1), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, так як для за живлення ран потрібен строк більше 6, але менше 21 дня. Вказані ушкодження могли утворитись 12 жовтня 2014 року близько 02-ї години, про що свідчить колір синців, стадія загоєння ран і садна. Характер ушкоджень свідчить про те, що синці і садно могли утворитись від дії тупих твердих предметів, рани утворились від дії предметів, що володіють ріжучими властивостями та могли виникнути при обставинах вказаних потерпілою при огляді, а саме: від удару скляним бокалом в область обличчя. (а.с. 177-178)

Згідно висновку судово-медичного експерта № 33 від 26.02.2015 року в ході проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_1 експертом було оглянуто потерпілу 20.02.2015 року, досліджено меддокументацію та встановлено, що у ОСОБА_1 мали місце закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, множинні різані рани обличчя, правої і лівої верхніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, так як для видужання потрібен строк більше 6, але менше 21 дня. Рубці, що сформувались на місці загоєння різаних ран є непоправними. (а.с. 164-165)

З наданих стороною обвинувачення:

- протоколу слідчого експерименту від 11 березня 2015 року за участі потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що в протоколі відсутній підпис останньої під текстом роз'яснення потерпілому прав і обов'язків згідно ст. 55, 56 КПК України та попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань; (а.с. 166-168)

- протоколу слідчого експерименту від 30.03.2015 року за участі свідка ОСОБА_7 та протоколу слідчого експерименту від 30.03.2015 року за участі свідка ОСОБА_9 вбачається, що в протоколах відсутні підписи вказаних осіб під текстом роз'яснення прав і обов'язків свідка згідно ст. 66, 67 КПК України та попередження про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань. (а.с. 169-174)

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування і судового розгляду в тому числі з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність встановлена законом.

З протоколів слідчих експериментів вбачається, що потерпіла та свідки при проведенні слідчих експериментів надавали покази щодо обставин діяння не будучи обізнаними про свої права і обов'язки та не були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань, що суперечить вимогам ст. 56, 57, 66, 67, 223, 224, 240 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання показань чи пояснень особи від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Стороною обвинувачення не було вжито заходів щодо доведення суду допустимості вказаних протоколів слідчих експериментів. Зокрема, клопотань про повторний допит потерпілої та свідків щодо обставин проведення вказаних слідчих експериментів заявлено не було.

Зважаючи на вказане, положення ст. 62 Конституції України, ч. 4 ст. 17 КПК України суд, відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 87, ч. 1 ст. 89 КПК України, визнає протокол слідчого експерименту від 11.03.2015 року за участі потерпілої, протоколи слідчих експериментів від 30.03.2015 року за участі свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9 недопустимими доказами.

Зважаючи, що висновок експерта № 33/2 від 17.03.2015 року та висновок експерта № 33/3 від 01.04.2015 року був наданий експертом на підставі даних протоколів слідчих експериментів з потерпілою від 11.03.2015 року та свідками ОСОБА_7, ОСОБА_9 від 30.03.2015 року суд визнає вказані висновки недопустимими доказами.

Оцінюючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що покази потерпілої, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в цілому узгоджуються між собою та підтверджують отримання потерпілою тілесних ушкоджень внаслідок дій ОСОБА_4, умисність дій ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілої, спровокованих ОСОБА_8, механізм нанесення ушкоджень та спростовують покази обвинуваченої та свідка ОСОБА_5

Покази свідка ОСОБА_5, суд розцінює як намагання допомогти обвинуваченій уникнути відповідальності, а покази обвинуваченої як спосіб самозахисту, та не враховує їх.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, так як вона умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілої.

Посилання потерпілої та її представника на те, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України суд не враховує, оскільки, аналізуючи та оцінюючи зовнішній вигляд потерпілої на момент судового розгляду кримінального провадження, суд виходить з загальноприйнятих уявлень про зовнішність людини та зазначає, що потерпіла має нормальний зовнішній вигляд, чіткий вираз обличчя, рубці не надають обличчю страхітливого, огидного, потворного вигляду, що відштовхує від погляду на обличчя. У потерпілої наявні непоправні рубці на обличчі, але відсутнє знівечення обличчя, що є обов'язковою ознакою для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, які є злочином невеликої тяжкості, особу винної, яка раніше не судима, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, має матір - інваліда І групи по зору, яка потребує постійного стороннього догляду.

Обставин, які б пом'якшували або обтяжували покарання, судом не встановлено.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винної.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Таким чином, цивільний позов прокурора Шосткинської міжрайонної прокуратури про стягнення з обвинуваченої на користь фінансового управління Шосткинської міської ради коштів у сумі 1 366 грн 97 к. за лікування потерпілої, підлягає до повного задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що лікування потерпілої від злочину здійснювала Шосткинська центральна районна лікарня. (а.с. 10)

Потерпілою заявлено до відшкодування 80 000 грн моральної шкоди та 30 070 грн матеріальної шкоди, сума якої складається з витрат на лікування та ліки, посилене харчування, витрат на проїзд до інституту дермакосметології та витрат на перший етап косметичних операцій та процедур на обличчі вартістю 26 470 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до п. 19. постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6 додаткові витрати потерпілих на медичну та соціальну допомогу, на яких не поширюється дія Закону України № 1105-XIV, підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду. Потреба в таких додаткових витратах та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи. При цьому компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках - судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.

Відповідно до пп. в) п. 19 вказаної Постанови розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Разом з тим, суду не надано жодних доказів (медичної картки потерпілої, епікризу, рецептів лікаря, висновку МСЕК, тощо), які підтверджували необхідність додаткового харчування та призначення потерпілій ліків, вказаних в товарних та касових чеках. Не було заявлено суду і відповідних клопотань про витребування доказів.

З листа ПП «Інституту дермакосметології доктора Богомолець» вбачається, що потерпіла була оглянута в лікувально-діагностичному центрі Інституту в м. Києві 05.01.2015 року та загальна вартість лікування рубців складає від 24 470 грн до 26 470 грн, в залежності від кількості необхідних лікувальних процедур. Також була рекомендована обробка рубців препаратом Стратадерм. (а.с. 55-58)

Як пояснила потерпіла в судовому засіданні, вона лише обробляла рубці вказаним препаратом, лікувальних процедур вона не проходила.

Не надано суду і підтвердження про необхідність супроводу потерпілої до Інституту.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди, виходячи з підтверджених належними доказами фактично понесених витрат, а саме: витрат на проїзд потерпілої до м. Києва з метою огляду в Інституті та в зворотному напрямку у сумі 67 грн 82 к. (а.с. 53), вартість огляду - 840 грн (а.с.51) та вартість препарату Стратадерм -362 грн 10 к. (а.с. 51) Загалом на суму 1 269 грн 92 к.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Завдання потерпілій моральної шкоди зумовлено характером вчиненого обвинуваченою відносно неї діяння, заподіяними потерпілій тілесними ушкодженнями, що саме по собі спричиняє фізичний біль та душевні страждання. Також суд враховує, що потерпіла молода дівчина, а рубці на її обличчі - непоправні, що додатково впливає на глибину душевних страждань Враховуючи зазначене, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що належною та достатньою для відшкодування завданої моральної шкоди є сума в 30 000 гривень.

Підтвердження наявності в справі речових доказів та процесуальних витрат суду не надано.

Підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , а саме: 1 700 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради ( р/р 31415544700012 в ШУДК СУ Сумської області, код 37512251, МФО 837013 (код 24060300 відшкодування з винних осіб) кошти у сумі 1 366 грн 97 к. за лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути на її користь з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 1 269 грн 92 к. та на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн, а всього 31 269 грн 92 к.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук