Ухвала суду № 56868405, 01.04.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.04.2016

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/118/2016

У Х В А Л А

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

1 квітня 2016 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Захарченка Д.В.

при секретарі Титовій Т.Е.

за участю прокурорів Адубецького В.М., Козирєва І.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не судимої, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 110 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.110 ч.2, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 21.08.2015 р., до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 25.01.2016 р. строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до 25.03.2016 р.

При цьому, ухвалою суду від 14.03.2016 р. запобіжний захід обвинуваченому було скасовано та зобов'язано його за кожною вимогою зявлятися до суду.

Прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ризикам переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, в звязку з наявністю таких ризиків в минулому та виникнення їх після звільнення обвинуваченого з під варти.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, вважаю, що надані прокурором докази не доводять обставини існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні.

Так, прокурором існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення доводилося лише минулим обвинуваченого і обставинами вчинення певних дій до застосування до нього запобіжного заходу, що з урахуванням досліджених судом обставин, щодо ролі обвинуваченого у вчиненні злочину, який не був його організатором, тривалого перебування його під вартою у вказаному кримінальному провадженні, настільки зменшує вірогідність виникнення такого ризику, що не дає підстав вважати його існуючим на момент прийняття рішення щодо запобіжного заходу.

Також, суд вважає не доведеним існування ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки наявність такого ризику прокурор обґрунтовував повідомленням в мережі інтернет, про вжиття заходів невстановленими особами, щодо організації втечі обвинуваченого за межі України, з метою переховування від суду, що було спростовано самим обвинуваченим, та жодним чином не доводить, що такі дії вчинялися саме обвинуваченим або його родичами та з урахуванням міцних соціальних звязків обвинуваченого, наявності у нього постійного місця проживання, міцних соціальних звязків, фактичного визнання ним своєї вини та виконанням процесуальних обовязків покладених на нього ухвалою суду від 14.03.2016 р., робить наявність такого ризику малоймовірним.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.3 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

В зв'язку з не доведенням наявності існування ризиків, зазначених у клопотанні та передбачених ст.177 КПК України, а також що відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 Кримінального кодексу України, та вимоги ч.3 ст.194 КПК України, щодо рішення суду у разі висновку про відсутність ризиків, які дають підстави для застосування запобіжного заходу, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зобовязавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Керуючись ст.193, 196, 331, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.

Зобовязати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: