Ухвала суду № 56868144, 31.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/11685/15-к Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 11-сс/783/186/16 Доповідач: Олексієнко М. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м.Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

суддів КОБЗАРА В.М., МАКОЙДИ З.М.

при секретарі МАЗУР-ІВАНЬКО Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 та підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 17 березня 2016 року про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м.Обоянь Курської області Російської Федерації, не працюючої, жительки АДРЕСА_3, згідно ст. 89 КК України не судимої,

з участю прокурора МАЛАХІВСЬКОГО Ю.В.

захисника ОСОБА_1

та підозрюваної ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 17 березня 2016 року підозрюваній ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 травня 2016 року, з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі УДПтС України у Львівській області, та залишено право підозрюваної ОСОБА_2 внести заставу, визначену ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 27 січня 2016 року у розмірі 413.400 грн.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований їй злочин ОСОБА_2 може свідомо уникати від явки до органу досудового розслідування або суду, перебуваючи на волі, продовжувати вчиняти аналогічні злочини, незаконно впливати на свідків та інших співучасників вчиненого злочину, які на даний час ще досудовим слідством не встановлені, також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А тому прийшов до висновку, що запобігання вказаним ризикам шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з перебуванням під вартою, є неможливим. Крім того, на даний час ще не проведено усі необхідні слідчі (розшукові) і процесуальні дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

На ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю чи без такого. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що посилання слідчого у клопотанні на тяжкість злочину не може бути єдиним виправданням тримання особи під вартою впродовж досудового слідства. Сторона обвинувачення не має жодного доказу того, що ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду та незаконно покинути територію України, оскільки в неї відсутній закордонний паспорт. З оголошеної ОСОБА_2 підозри вбачається, що інкримінований їй злочин вчинявся спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про інших спільників у документі не йдеться. Стороні захисту відомо лише про одного свідка ОСОБА_5, а тому стороною обвинувачення вжито всіх заходів щодо унеможливлення незаконного впливу на свідків чи інших співучасників зі сторони підозрюваних. Судом не враховано відомості про особу підозрюваної ОСОБА_2 - незадовільний стан її здоров'я, відсутність належного медичного забезпечення в межах Львівського СІЗО, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей, не перебуває на обліку в нарколога та психіатра, відсутність обґрунтованої підозри, оскільки в додатках до клопотання не міститься жодного документу, яким би підтверджувалась винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому злочині. Крім того, посилання на потреби розслідування в загальних і абстрактних висловах є недостатніми, щоб виправдати продовження тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 17 березня 2016 року в частині визначення розміру застави та визначити заставу в сумі 80 розмірів мінімальної заробітної плати. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції при визначенні розміру застави не дотримав вимоги рішення ЄСПЛ, де зазначено: «фактори, що стосуються характеру особи, його моральності, родини, занять, майна, сімейних і іншого роду зв'язків, можуть довести, що імовірність втечі занадто мала». При цьому просить зменшити розмір застави, враховуючи стан її здоров'я, те, що являється інвалідом ІІ групи, непомірні ціни на необхідні ліки, міцність соціальних зв'язків - має чоловіка, важко хвору доньку, онуків, чоловік має нульові доходи, а також відсутність належного медичного забезпечення в межах Львівського СІЗО. А тому сума застави 413.400 грн. є непомірною для неї та її родини.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_1 та підозрюваної на підтримку апеляційних скарг з уточненнями, думку прокурора про залишення ухвали без зміни, а апеляційних скарг - без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали судової справи та кримінального провадження № 22015140000000119, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом УСБУ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015140000000119 від 14 липня 2015 року за ч.1 ст. 305, ч.2 ст. 307 КК України, у ході якого 26 січня 2016 року стосовно ОСОБА_2 винесено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Таким чином, відповідно до вище наведеного, колегія суддів, оцінюючи в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваної, яка раніше згідно ст. 89 КК України вважається не судимою, має постійне місце проживання, їй встановлено діагноз: цукровий діабет І типу, висока форма ускладнень, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба ІІ типу, та яка згідно довідки комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 24 березня 2016 року перенесла гіпертонічний криз, вважає, що подальше тримання ОСОБА_2 під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.

У зв'язку з цим, зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання цілодобово буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної і зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та підозрюваної ОСОБА_2 підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_3 цілодобово, до 23 травня 2016 року включно.

Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Доводи сторони захисту про безпідставність подальшого застосування щодо підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу, які викладені в апеляційній скарзі, слід визнати обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 199, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та підозрюваної ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 17 березня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ТУЗА Б.М. про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 23 травня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання старшого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ТУЗА Б.М. про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до чотирьох місяців, задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_3 цілодобово, до 23 травня 2016 року включно.

Покласти на ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 23 травня 2016 року.

Доручити слідчому відділу УСБУ у Львівській області доставити ОСОБА_2 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 та звільнити з-під варти.

Ухвалу про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання Жовківському відділенню поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - за місцем проживання підозрюваної.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_2, що на підставі ч.5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 23 травня 2016 року включно.

Виконання даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ТУЗА Б.М.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І

ОЛЕКСІЄНКО М.Ю. КОБЗАР В.М. МАКОЙДА З.М.