Ухвала суду № 56868071, 24.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/5484/15 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/783/1549/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Бойко С.М. і Штефаніци Ю.Г.

при секретарі Куцик І.Б.,

з участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника відповідача Мицика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 витрати за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн.

Вищезгадане рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу через свого представника ОСОБА_4 оскаржив позивач - ОСОБА_3. Вважає рішення суду в цій частині ухвалене з порушенням норм процесуального права. Звертає, що ОСОБА_5 не надано суду розрахунку витрат на суму в 2000 грн. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року в частині розподілу судових витрат змінити та відмовити відповідачу у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає із наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення суду в оскаржуваній частині про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 витрат за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн., суд виходив з тих підстав, що така сума підлягає відшкодування позивачем відповідачу, оскільки судом в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, а відповідачем - ОСОБА_5 понесено витрати на оплату правової допомогу в даній цивільній справі в розмірі 2000 грн.

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи Мицик Олег Володимирович на підставі договору про надання правової допомоги №160 від 20 серпня 2015 року представляє інтереси ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи 11 вересня 2015 року представником відповідача до суду подано заперечення проти позовної заяви та квитанцію, оплачену ОСОБА_5 на суму в 2000 грн. за надану правову допомогу.

Згідно письмових заперечень представника відповідача - Мицика О.В., розмір витрат на правову допомогу був визначений між клієнтом та адвокатом, виходячи з попереднього розрахунку вчинення усіх необхідних дій, безпосередньо пов"язаних із наданням правової допомоги у даній справі.

Згідно копії акту виконаних робіт від 21 грудня 2015 року підписаного ОСОБА_5 та адвокатом -Мициком О.В., виконавець в інтересах Клієнта, згідно договору, у повному обсязі виконано зобов"язання:

- складено та подано: заперечення на позовну заяву, клопотання про виклик свідків - 3,5 год. (3 год. 30хв.);

- участь у судовому засіданні (18.12.2015 року) - 1,5 год. (1 год. 30 хв.).

Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години - 400 грн. (5год.х400 грн.=2000грн.)

Виходячи з положень п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї Постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 47 згаданої Постанови визначено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12,42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних, адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки розмір мінімальної заробітної плати на початок 2015 року становив 1218 грн., розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40%-487,2 грн. за годину.

Таким чином, витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. з врахуванням кількості годин наданої правової допомоги не перевищує встановлений законом граничний розмір таких витрат.

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відсутність розрахунку витрат на правову допомогу, з врахування поданого розрахунку в суді апеляційної інстанції, не є порушенням норм процесуального права в розумінні ст. 309 ЦПК України, і не є таким, що призвело чи могло б призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду в оскаржуваній його частині законнним, обгрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв"язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 слід відхилити, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 309, 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвали законної сили.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: С.М. Бойко

Ю.Г. Штефаніца