Рішення № 56867565, 23.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/11904/13 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/567/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Ванівський О.М. і Крайник Н.П.

при секретарі Куцик І.Б.,

за участю позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 02 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ "Львівські автобусні заводи" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 25.11.2010 року по день подання заяви, в сумі 111 762,44 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона на даний час є інвалідом 3 групи загального захворювання, працювала на ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на посаді провідного інженера з організації та нормування праці з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року. Відповідачем заробітна плата виплачувалась з затримкою. З приводу чого вона неодноразово зверталось до Сихівського районного суду м.Львова із позовом про стягнення належних її сум, в результаті чого судом винесені рішення. 29.10.2013 року Франківським районним судом м.Львова прийнято рішення, в якому суд зазначив, що при звільненні її не було виплачено належні суми, а саме індексацію заробітної плати за 2007 рік у сумі 454,94 грн. Виплата належної індексації заробітної плати за 2007 рік у 454,94 грн. знаходиться на стадії примусового виконання рішення. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14.04.2011 року скасовано рішення Сихівського районного суду м.Львова від 26.01.2001 року та ухвалено нове, яким частково задоволено її позовні вимоги, стягнуто з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на її користь 3500 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку лише за період з 01.07.2009 року по 24.11.2010 року. Вважає, що її повинно бути донараховано та виплачено середній заробіток за час затримки належних сум за період з 25.11.2010 року по день повного розрахунку. Тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 25.11.2010 року по день подання заяви в сумі 111 762,44 грн..

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 2 червня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТзОВ "Львівські автобусні заводи" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 25.11.2010 року по день подання заяви в сумі 111 762,44 грн. відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_3 В апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її вимоги. Вважає рішення незаконним, необгрунтованим, таким, що прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що індексація є складовою частиною заробітної плати, тому і відповідальність за порушення її виплати аналогічна тій, яка передбачена при порушеннях виплати основної заробітної плати та інших доходів працівника. При звільненні відповідач повинен був згідно вимог ст.47 КЗпП України та строків, передбачених ст.116 КЗпП України, виплатити всі належні суми, в тому числі і індексацію заробітної плати. Порушення вказаних строків передбачає відповідальність за ст.117 КЗпП України, а саме виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість по індексації заробітної плати за 2007-2008 роки у зв"язку із ростом цін у розмірі 454 грн 94 коп. уже стягнуто попереднім рішенням суду, спір з цього питання уже вирішено, тому вважав, що підстав для застосування до відповідача передбаченого ст. 117 КЗпП України виду відповідальності немає. При цьому зазначив, що відповідальність за невиконання рішення суду передбачена Законом України "Про виконавче провадження".

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що йому належать, проводиться в день звільнення.

Положеннями ч.1 ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як зазначено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв"язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред"явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при неповерненні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв"язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника, суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Судом установлено, що ОСОБА_3 працювала у ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на посаді провідного інженера з організації та нормування праці з 1 квітня 2007 року по 30 червня 2009 року. У зв"язку із затримкою виплати заробітної плати вона неодноразово зверталась до суду із позовами про стягнення належних її сум і заробітна плата виплачувалась через виконавчу службу у порядку виконання судових рішень. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2013 року з відповідача на користь ОСОБА_3 стягнуто індексацію заробітної плати за період з квітня 2007 року по квітень 2008 року у розмірі 454 грн. 94 коп.

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №27148773 від 02.02.2012 року, виконавчий лист № 2-241, виданий 10.05.2011 року Сихівським районним судом міста Львова про стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи " в користь ОСОБА_3 3500 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення за період з 01 липня 2009 року по 24 листопада 2010 року, виконавче провадження з примусового виконання рішення закінчено.

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №41010675 від 17.03.2015 року виконавчий лист №2/465/2421/13 від 25.11.2013 року Франківського районного суду міста Львова про стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ОСОБА_3 індексацію заробітної плати у зв"язку з ростом цін в сумі 454,94 грн. та компенсацію витрати частини заробітку у зв"язку з затримкою терміну його виплати в сумі 923,38 грн., виконавче провадження з примусового виконання рішення закінчено

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за період затримки розрахунку з врахування попередніх виплат, які здійснені по 24 листопада 2010 року, з 25 листопада 2010 року по 20 грудня 2013 року (день звернення до суду з даним позовом), оскільки індексація заробітної плати позивача у зв"язку з ростом цін в згадані періоди не була виплачена.

Кількість робочих днів за період з 25 листопада 2010 року по 20 грудня 2013 року становить 772 дні.

З врахуванням положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 08.02.1995 року №100, табелів обліку робочого часу ТзОВ "ЛАЗи" за квітень, травень 2009 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить 144,77 грн.=(1718,56 грн.(квітень 2009р.)+597,76 грн. (травень 2009 р)/ (12 р.д. (квітень)+4р.д. (травень).

Періоди невиплати належної заробітної плати складає 772 дні.

Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день звернення до суду з позовом складає 772 х 144,77=111 762,44 грн.

Визначена судом сума середнього заробітку розрахована без вирахувань сум прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, які є обов"язковими до вирахування при проведенні виплати.

За наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення Франківського районного суду м.Львова від 02 червня 2014 рокускасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3.

Частиною 3 ст. 88 ЦПК України визначено, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивач на день звернення до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору, такі судові витрати в розмірі 1676,43 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 02 червня 2014 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Львівські автобусні заводи" (код ЄДРПОУ 33894928) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 111 762 грн. 44 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 листопада 2010 року по 20 грудня 2013 року.

Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/"Львівські автобусні заводи" (код ЄДРПОУ 33894928) в дохід держави судовий збір в розмірі 1676 грн. 43 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник