Вирок № 56867048, 19.02.2016, Сокальський районний суд Львівської області

Справа №454/1377/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2016 р. Сокальський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Веремчук О. А.

при секретарі Баран О.Я.

з участю прокурора Василів В.Ф., захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Волсвин Сокальського району Львівської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, одруженого , освіта середня , не працюючого, раніше судимого вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 16.04.2013 року за ст.ст. 185 ч.2, 277 ч.1, 70 КК України 3 роки позбавлення волі на основі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки ,-

-за ст.ст. 296 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця,не одруженого , освіта середня , не працюючого, раніше не судимого,-

-за ст.ст. 296 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 08 квітня 2015 року в 23 годині та ОСОБА_3, діючи умисно між собою та не встановленою особою чоловічої статі в групі,будучи в стані алкогольного сп'яніння, вчинили дії, які грубо порушили громадський порядок та за своїм змістом супроводжувались особливою зухвалістю, що виразилось в тому, що вчинили конфлікт із ОСОБА_4, на виїзді із села Волсвин Сокальського району Львівської області на автодорозі сполученням села Волсвин Сокальського району Львівської області - місто Соснівка Львівської області, з мотивів явної не поваги до суспільства, демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки у суспільстві, бажаючи показати свою перевагу, фізичну силу та самоствердитися за рахунок приниження іншої особи, безпричинно, явно з хуліганських спонукань, виражаючись при цьому нецензурною лайкою та ненормативною лексикою, ОСОБА_2 умисно наніс ОСОБА_4 близько 3 ударів руками та ногами в область тулуба та голови, а ОСОБА_3 наніс 1 удар рукою в область лиця від чого потерпілий впав та 5 ударів руками та ногами в область тулуба та голови.

Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, перелому кісток носа, множинних забоїв шиї, грудної клітки, м'яких тканин передньої черевної стінки, м'яких тканин голови, обличчя, кінцівок, які відносяться: закрита черепно-мозкова травма та перелом кісток носа до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, забої м'яких тканин до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, що 08 квітня 2015 року в 23:30 годині, на виїзді із села Волсвин Сокальського району Львівської області на автодорозі сполученням село Волсвин Сокальського району Львівської області - місто Соснівка Львівської області, ОСОБА_3, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою власного збагачення за рахунок незаконного заволодіння транспортним засобом, вступивши в злочинну змову із ОСОБА_2 та невстановленою особою чоловічої статі, спрямовану на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 21150, темно зеленого кольору державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, належного ОСОБА_4, незаконно всупереч його волі, причепивши автомобіль марки ВАЗ 21150 належний ОСОБА_4, за кермом якого перебував ОСОБА_3, на буксир до автомобіля марки ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_5, за кермо якого сів ОСОБА_2, відтягли викрадений ними автомобіль в місто Соснівка Львівської області, де з метою приховання вчиненого ними кримінального правопорушення автомобіль марки ВАЗ 21150 належний ОСОБА_4 заховали.

Крім того, 08 квітня 2015 року в 23:40 годині, на виїзді із села Волсвин Сокальського району Львівської області, на автодорозі сполученням села Волсвин Сокальського району Львівської області - місто Соснівка Львівської області, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, вступивши у злочинну змову із ОСОБА_2 та невстановленою особою чоловічої статі, спрямовану на незаконне позбавлення волі ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ними дій, незважаючи на те, що ОСОБА_4 не усвідомлював вчинюваних над ним дій, помістили остатнього на заднє пасажирське сидіння належного йому автомобіля марки ВАЗ 21150, темно зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, та рухаючись в напрямку міста Соснівка Львівської області, переїхавши міст через р. Західний Буг, витягли ОСОБА_4 з вказаного автомобіля та залишили останнього на узбіччі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєні даних кримінальних правопорушень повністю та показав, що в той день він зустрівся із ОСОБА_3 та незнайомим чоловіком на ім»я ОСОБА_5 , вони випили 300 грам горілки та пиво . Після цього вони поїхали всі разом автомобілем в ліс , щоб привезти з лісу трубу. Коли вони машиною виїзджали з с.Волсвин то побачили, що на обочині дороги стояв якийсь автомобіль. Вони зупинилися та вийшли з машини . Після цього до них під»їхав потерпілий з якимось чоловіком на мотоциклі та почав говорити , що спалить його, облив бензином та чиркар перед ним сірником. Після цього ОСОБА_3 звалив потерпілого з ніг , а він вже наніс потерпілому 3 удари лівою ногою, а потім наніс удари рукою, потерпілий вкусив його за ногу. Конфлікт почав потерпілий на його думку. Після цього він розбив в автомобілі потерпілого скло , оскільки ОСОБА_3 захотів покататися на автомобілі потерпілого. Однак вони не знайшли ключі від автомобіля потерпілого, а тому вони прицепили автомобіль потерпілого на буксир до свого автомобіля. Потерпілий лежав побитий на землі і ОСОБА_3 та незнайомий чоловік на ім.»я ОСОБА_5 помістили потерпілого на сидіння автомобіля, оскільки хтось запропонував взяти його з собою. Він сів за кермо свого автомобіля , а ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля потерпілого. За мостом через річку вони зупинили автомобілі та він і незнайомий чоловік на ім»я ОСОБА_5 винесли з автомобіля потерпілого та положили біля будки охорони, оскільки так хтось із них запропонував. Після цього вони залишили машини біля гаражів та поїхали на пиво. Він раніше займався боротьбою та карате. Він не може пояснити навіщо вони забрали автомобіль в потерпілого. Ушкоджень в нього не було, його лише потерпілий облив бензином. Він розуміє, що він вчинив нові кримінальні правопорушення під час іспитового строку, від покарання призначеного йому попереднім вироком його не звільняли в зв»язку із закінченням іспитового строку чи достроково.

Цивільний позов визнає частково. На даний час у вчиненні кримінальних правопорушень він щиро кається та просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєні даних кримінальних правопорушень повністю та показав, що 08.04.2015 року він пішов з ОСОБА_2 на пиво. По дорозі вони зустрілися із знайомим на ім.»я ОСОБА_5. Вони разом випили приблизно 300 грам горілки та пиво, а потім поїхали в с.Волсвин за трубою. По дорозі вони зупинилися неподалік від якогось автомобіля , оскільки він та ОСОБА_5 захотіли в туалет. Після цього до них під»їхав потерпілий та почав обливати бензином та говорити, що всіх спалить, щоб вони відійшли від машини. Після цього він вдарив потерпілого і той впав на землю. Потерпілий вкусив ОСОБА_2 за ногу , а тому вони всі почали бити потерпілого одночасно . Він наніс потерпілому 5-6 ударів. Він раніше займався боротьбою. Потерпілий не наніс нікому з них жодного удару. Вони захотіли покататися на автомобілі потерпілого. Ключів від автомобіля потерпіого вони не знайшли, пробували завести цей автомобіль , але в них це не вийшло. Після цього вони взяли автомобіль потерпілого на буксир до свого автомобіля, , а потерпілого на пропозицію ОСОБА_5 затягнули в середину автомобіля. Проїхавши певну відстань вони вирішили висадити потерпілого, та винесли його з машини. Після цього вони поїхали геть та залишили машини біля гаражів, а самі пішли на пиво. Номера з машини потерпілого він зняв. Згодом вони машину потерпілого перегнали на дачі, а ввечері хотіли вивезти на дорогу. Цивільний позов визнає частково . На даний час у вчиненні кримінальних правопорушень він щиро кається та просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні кримінальних правопорушень, їх вина доведена показами потерпілого та доказами зібраними під час попереднього досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що обвинувачених він раніше не знав. Він приїхав до батьків в с. Сілець , оскільки займається продажем кошиків. 08 квітня 2015 року біля 10 години він зібрався поїхати на заправку, оскільки забув заправити автомобіль. Він взяв із собою на заправку автомобіля 250 гривень. Він сів в автомобіль і від»їхав лише 500 метрів і в нього закінчився бензин в автомобілі. Тому він включив габарити і закрив автомобіль, щоб в нього не вдарився інший автомобіль. Він пройшов 2 кілометри від цього місця і там в селі в людей взнав в кого можна позичити бензини. Бензин в кількості 1 літра він позичив в чоловіка на ім.»я ОСОБА_8, який згодом підвіз його на мотоциклі до місця де він залишив свій автомобіль. Під»їхавши до автомобіля, він побачив , що біля його автомобіля стояв інший автомобіль і якийсь чужий чоловік розглядав через вікно , що є в салоні. Інші двоє чоловіків стояли біля дверки його автомобіля. Він не пригадує чи вікно автомобіля на той час було ціле чи розбите. Він підійшов до цих чоловіків та спитався цих чоловіків, що вони тут роблять. У відповідь один з незнайомих чоловіків почав обзивати його нецензурними словами. Тоді він щоб налякати цих чоловіків, хлюпнув з пляшки з бензином на капот їх автомобіля, оскільки вважав , що вони хочуть викрасти його автомобіль. Після цього один з цих чоловіків вдарив його ззаді по голові і він від цього удару впав, після цього всі чоловіки почали копати його ногами по тілу і він втратив свідомість. Він лише пам»ятає, що коли його били то він вкусив одного з нападників за ногу. Він не вдарив жодного із нападників жодного разу. Коли він прийшов до свідомості , то він перебував у воді в річці і плив по течії. Він вибрався на берег річки, був заморозок і дуже холодно, чув рух автомобілів по мості через річку неподалік. Він переночував в траві , дуже змерз і фактично своїх ніг не відчував, боявся , щоб повторно не втратити свідомість. Він на дорозі чув як їхали автомобілі, однак він їх не спиняв, оскільки боявся , щоб в автомобілі не були ці чужі люди, які його побили. Він якось лісом добрався в село до мами . Коли його побитого побачила мама , то дуже злякалася та викликала міліцію. На його думку обвинувачені навмисно його скинули в воду з берега чи з мосту. Цивільний позов підтримує повністю та просить його задоволити. Йому обвинувачені зовсім не відшкодували заподіяну шкоду. Просить покарати обвинувачених суворо. Він вважає , що обвинувачені умисно його без свідомості скинули в річку Західний Буг , оскільки можливо думали , що вбили його, а його б потім ніхто не шукав і не знайшли б навіть якщо б шукали. Він не міг сам скотитися по березі 100 метрів до річки та впасти в воду з того місця, де ніби його залишили без свідомості обвинувачені. На даний час в нього є постійні головні болі , його болять ребра, впав зір та він пережив сильний стрес. Він лежав в лікарні , витратив значні кошти на лікування, втратив заробіток . Також в нього пошкоджений був автомобіль і він витратив значні кошти на ремонт автомобіля.

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото таблицею від 09.04.2015 року вбачається, що оглядалося місце події дорога сполученням с.Волсвин - м.Соснівка Сокальського району Львівської області та де було виявлено мобільний телефон марки « Нокіа » , металеве кільце на якому містилось три ключі від замків ; головний убір (кепка), порожню пластмасову пляшку марки «Стожар» , в середині якої маються залишки рідини, що за запахом схожі на бензин та уламки скла.

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото таблицею від 09.04.2015 року вбачається, що оглядалося місце події дорога розташована поблизу лісового масиву с.Сілець, де на окраїні дачного кооперативу «Зелений гай» виявлено автомобіль марки ВАЗ 21150 , темно зеленого кольору без державного номерного знаку з вказаними пошкодженнями автомобіля, з демонтованим замком запалювання. В бардачку автомобіля виявлено паспорт громадянина України на ім.»я ОСОБА_4, страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу , посвідчення водія на ім»я ОСОБА_4, посвідчення водія на ім»я ОСОБА_6. Під час обробки автомобіля дактилоскопічним порошком на дзеркалі виду передньої дверки виявлено слід пальців рук та на передньому капоті виявлено один слід долоні рук.

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото таблицею від 09.04.2015 року вбачається, що оглядалося місце події двір розташований навпроти житлового будинку АДРЕСА_3 , де виявлено автомобіль марки ВАЗ 2101 синього кольору державний номерний знак НОМЕР_5 , на якому виявлено плями на передньому капоті, передньому лівому крилі, даху автомобіля та задній кришці багажника. Знято змиви даної речовини. В салоні даного автомобіля знайдено цифровий носій інформації USB накопичувач.

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото таблицею від 10.04.2015 року вбачається, що оглядалися два державних номерних знаки автомобіля НОМЕР_6 і ОСОБА_3 зазначив, що саме ці державні номерні знаки він зняв з автомобіля марки ВАЗ 21150 темно зеленого кольору , який викрали в с.Волсвин Сокальського району . Дані обставини підтвердив ОСОБА_2 та повідомив, що після цього ці номерні знаки знаходилися в нього. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 добровільно видали зазначені номерні знаки.

Відповідно до висновку експерта №038/2015 від 27.04.2015 року вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, перелому кісток носа, множинних забоїв шиї, грудної клітки, м'яких тканин передньої черевної стінки, м'яких тканин голови, обличчя, кінцівок, які могли утворитися 08.04.2015 року від дії тупих твердих предметів , і ряд з них відносяться: закрита черепно-мозкова травма та перелом кісток носа до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, забої м'яких тканин до легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №065/2015 від 13.05.2015 року вбачається, що у ОСОБА_2 малися синці та садна на гомілці лівої ноги , які утворилися від дії тупих предметів у термін, що не суперечить зазначеному в постанові про призначення судово-медичної експертизи і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Форма та розміри ушкоджень, відмічених в п.1.2. даних «Підсумків», свідчать про можливість утворення їх від дії зубів людини.

Відповідно до висновку експерта №266 від 22.05.2015 року вбачається, що один слід долоні руки, що представлений на експертизу та від копійований на відрізку клейкої стрічки розміром 48,5 х 86 мм для ідентифікації особи придатний . Один слід пальця руки, що представлений на експертизу та від копійований на відрізку клейкої стрічки розміром 24х29 мм для ідентифікації особи непридатний.Один слід долоні руки від копійований на представленому відрізку клейкої стрічки розміром 48,5 х86 мм залишений ОСОБА_3.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.04.2015 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 показав на місцевості про час, місце та обставини вчинення відносно нього кримінальних правопорушень.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.05.2015 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 на місцевості дав покази про обставини, що мали місце 08.04.2015 року, зокрема щодо обставин скоєння ним кримінальних правопорушень стосовно потерпілого ОСОБА_4

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.05.2015 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 на місцевості дав покази про обставини, що мали місце 08.04.2015 року, зокрема щодо обставин скоєння ним кримінальних правопорушень стосовно потерпілого ОСОБА_4

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) , і кваліфікує його дії за ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є скоєння хуліганства групою осіб; в незаконному заволодінні транспортним засобом вчинене повторно, і кваліфікує його дії за ст. 289 ч.2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб; в незаконному позбавленні волі людини , і кваліфікує його дії за м ст. 146 ч.2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу підсуднього ОСОБА_2, який раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого , з середньою освітою, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд визнає як пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд визнає як обтяжуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 обставини рецидив злочинів, вчинення злочину особою , що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та наведені обставини справи суд приходить до висновку про можливість призначення засудженому ОСОБА_2 покарання в межах санкцій статтей за якими він судиться, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим та часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 16.04.2013 року за ст.ст. 185 ч.2, 277 ч.1, 70 КК України і таке повинно бути у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_3 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) , і кваліфікує його дії за ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є скоєння хуліганства групою осіб; в незаконному заволодінні транспортним засобом, і кваліфікує його дії за ст. 289 ч.2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб; в незаконному позбавленні волі людини , і кваліфікує його дії за ст. 146 ч.2 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу підсуднього ОСОБА_3, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений, не працюючого , з середньою освітою, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд визнає як пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд визнає як обтяжуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 обставини вчинення злочину особою , що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та наведені обставини справи суд приходить до висновку про можливість призначення засудженому ОСОБА_3 покарання в межах санкцій статтей за якими він судиться, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим і таке повинно бути у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок злочину слід задоволити частково.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з роз»яснень Пленуму Верховного суду України , наданих у п.9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо) , яких завдав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров»я потерпілого , тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації час та зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності , виваженості та справедливості . Визначаючи розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди , суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_4 , їх тривалість, а також з урахуванням глибини душевних страждань , неможливість незалежно від часу та зусиль відновити попередній стан позивача , виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості , суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 40 000 гривень як відшкодування моральної шкоди .

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Однак відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи , які беруть участь в справі , мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі , виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із позовними вимогами про стягнення матеріальної шкоди на суму 6304 грн. 09 коп., позивач ОСОБА_4 посилається на документи (квитанції , чеки тощо).

В матеріалах справи відсутні листи призначень потерпілому ОСОБА_4 ліків в лікарні при його лікуванні , однак ним було використано медикаменти та розхідні матеріали в лікарні , що не заперечують сторони та вбачається із документів (квитанцій , чеків тощо) та підтверджує придбання вищевказаних ліків позивачем . Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та їх захисник визнали в судовому засіданні позов в цій частині.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні в частині заподіяної матеріальної шкоди визнали позов частково на суму 4709 грн. 09 коп., крім задоволення витрат на придбання 1 шини на суму 750 гривень, шино монтаж на суму 140 гривень, зарядний пристрій 480 гривень, та генератор (інтеграл та діодний мост) на суму 225 гривень.

Суд погоджується з позицією відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в цій частині щодо відмови в позові позивачу на суму 1595 гривень, оскільки позивачем не представлено суду документів, що підтверджують , що ці запчастини були придбані саме позивачем та встановлені на його автомобіль . Відмова в цій частині позову не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з цим позовом в порядку цивільного судочинства.

Уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_4 в частині матеріальної шкоди, які надійшли в суд після проведення судових дебатів по даному кримінальному провадженні та враховуючи неявку потерпілого в наступні судові засідання суд залишає без розгляду і роз»яснює потерпілому його право звернутися з цивільним позовом в цій частині в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що слід стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 4709 грн. 09 коп.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 296 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України та призначити покарання

за ст. 296 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 5 років 4 місяці позбавлення волі.

ст. 146 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 16.04.2013 року за ст.ст. 185 ч.2, 277 ч.1, 70 КК України та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу вступу вироку в законну силу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_3 визнати винним за ст.ст. 296 ч.2, 289 ч.2, 146 ч.2 КК України та призначити покарання

за ст. 296 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

ст. 146 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання по підозрі у вчиненні злочину з 25.01.2016 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок злочину задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 4709 грн. 09 коп. та моральну шкоду в сумі 40 000 гривень.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в дохід держави витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 266 від 22.05.2015 року в сумі 491 грн. 04 коп.

Речові докази - автомобіль марки ВАЗ 21150 , темно зеленого кольору державний номерний знак НОМЕР_6 ; два державних номерних знаки НОМЕР_3; мобільний телефон марки « Нокіа 1280» , імеі НОМЕР_7 , без акумулятора , сім картки та задньої кришки панелі; металеве кільце на якому містилось три ключі від замків ; головний убір (кепка), які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, залишити в розпорядженні потерпілого ;

-карту пам»яті (USB флешка), яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- порожню пластмасову пляшку ємкістю 1 літр марки «Стожар» , в середині якої маються залишки рідини, що за запахом схожі на бензин та уламки скла, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області - знищити;

- автомобіль марки ВАЗ 2101 синього кольору державний номерний знак НОМЕР_5 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , залишити в розпорядженні засудженого ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги. У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий:О. А. Веремчук