Дата документу 31.03.2016
Справа № 334/5100/15-к
Провадження № 1-кп/334/32/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого
судді Мусієнко Н.М.
при секретарі Петракей Р.С.,
за участю прокурора Памятки А.С.,
представника потерпілого ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12015080000000073 від 29 січня 2015 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, ФОП, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч. 2 ст. 190 КК України, суд, -
В С Т А Н О В И В :
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015080000000073 від 29 січня 2015р. відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду. Вказане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Запоріжжя. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстав повертати його немає.
Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, цивільний позов не заявляє.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що зазначеного прокурором злочину не скоював, просив повернути обвинувальний акт прокурору.
Захисник ОСОБА_2 пояснив, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, є помилковими, що потягнуло помилкову кваліфікацію кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4, просив повернути обвинувальний акт прокурору.
Заслухавши прокурора, представника потерпілої особи, обвинуваченого, захисників, перевіривши обґрунтованість їх доводів, суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до ч.1 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 КК, ч.2 ст. 190 КК України, в той час, коли в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладені як один продовжуваний злочин.
Відповідно до розяснень, викладених у п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» №7 від 04.06.2010р. від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК складається з двох або більше тотожних діянь, обєднаних єдиним злочинним наміром. Обєднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою субєктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
Згідно з ч.1 ст.33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за різними частинами однієї статті Особливої частини КК України, при викладені фактичних обставин одного продовжуваного кримінального правопорушення.
Окрім того, відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обовязковості передачі їй майна або права на нього. Обовязковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
При викладені фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, стороною обвинувачення не вказано в чому полягав обман, який був застосований до потерпілої особи, а також не вказано про момент добровільної передачі потерпілою особою (ПАТ «Запоріжгаз») обвинуваченому майна чи права на нього.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України не відповідає вимогам КПК України, а саме, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень та сформульоване обвинувачення не відповідають правовій кваліфікації кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст.314,376, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР №12015080000000073 від 29 січня 2015р. відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, - повернути прокурору Запорізької місцевої прокуратури №3 для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів після її проголошення.
Суддя: Мусієнко Н. М.
Судове рішення № 56863996, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/5100/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: