Рішення № 56863761, 18.03.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

18.03.2016

Р І Ш Е Н Н Я Провадження №2/331/12/2016

ЄУН 331/8606/14-ц

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2016 року ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. Запоріжжя

У складі: головуючого: - судді ФЕДЧЕНКО І.М.

при секретарі: ОРМАНДЖИ Ю.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_7 про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивачка звернулась в суд з позовом, надалі його уточнювала в якому зазначила, що 22.05.2013 року помер її батько ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № 2577041-ЖС . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. 23.07.2013 року вона звернулась з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору приватного нотаріуса Запорізького міського округу ОСОБА_5 та було відкрито спадкову справу. Вона є спадкоємицею першої черги. Крім неї інших спадкоємців немає. Спадковим майном, яке залишилось після смерті її батька є квартира за адресою АДРЕСА_1, яка належала її батькові на праві приватної власності на підставі свідоцтв про право на спадщину № 777 від 02.07.2012 року та № 863 від 24.07.2012 року. У липня 2013 року вона дізналась, що невідомі особи виставили вказану квартиру на продаж, розмістивши відповідні оголошення на інтернет сайтах. З цього приводу вона звернулась з відповідною заявою до Жовтневого РВУМВС України в Запорізькій області. Надалі їй стало відомо, що право власності на квартиру було зареєстровано на імя ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_6

Стороною вказаного договору, від імені її батька ОСОБА_8 діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності на продаж квартири , посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_9 09.07.2013 року за № 398. Тобто, довіреність від імені її батька була укладена майже через два місяці після його смерті.

Після звернення до нотаріуса ОСОБА_9 24.07.2013 року дія вказаної довіреності була припинена в звязку зі смертю довірителя .

31.07.2013 року ОСОБА_2 продає незаконно оформлену квартиру ОСОБА_4 Договір купівлі- продажу квартири посвідчується приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7

ОСОБА_10 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірної квартири є ОСОБА_4О .

Вважає , що оформлення квартири на імя ОСОБА_2 відбулося за допомогою незаконної довіреності , без її відома як спадкоємиці, поза її волею. ОСОБА_3, який розпорядився квартирою, не мав права цього робити, не мав повноважень на її відчуження і умисно використав незаконно отриману довіреність , тобто вчинив правочин, який грубо порушує публічний порядок, оскільки є спрямованим на позбавлення майна законних власників.

Після спливу шестимісячного терміну вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадкового майна.

Приватним нотаріусом ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 199/02-31 від 17.12.2012 року та розяснено, що у нотаріуса немає правових підстав для видачі їй свідоцтва про право на спадщину , так як у неї немає правовстановлюючих документів на квартиру.

Ця обставина робить неможливим оформлення і здійснення права власності на успадковане майно квартира за адресою: АДРЕСА_2.

Просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири за адресою : м. Запоріжжя, вул. Анголенка , б.14 в, кв. 16 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідчений приватний нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_6В, за реєстровим № 1782.

Витребувати квартиру АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та передати її ОСОБА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_4.

Визнати за нею ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_4 надав суду зустрічний позов в якому зазначив , що 11.07.2013 року був укладений договір купівлі продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в особі ОСОБА_12, який за довіреністю представляв інтереси володільця квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 Частину грошових коштів він позичив ОСОБА_2 на купівлю спірної квартири. У звязку зі складним матеріальним становищем, сімейними труднощами, останній не міг йому вчасно повернути борг, тому вони вирішили, що він викупить у ОСОБА_2 зазначену квартиру.

31.07.2013 року між ним ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, який було посвідчено Приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_7

Вказує, що спірна квартира була передана йому у власність на відплатній основі згідно умов договору купівлі продажу від 31.07.2013 року від власника ОСОБА_2, тому він на момент придбання квартири був добросовісним набувачем спірного майна.

Враховуючи те , що ОСОБА_1 намагається визнати за собою право власності на спірну квартиру, вважає, що його законні права та інтереси на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_6 оспорюються , то просить суд визнати за ним право власності на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_7, яка була придбана ним згідно договору купівлі продажу від 31.07.2013 року.

В судовому засіданні представники позивачки по первісному позову підтримали позовні вимоги в повному обсязі , проти зустрічного позову заперечують.

Представник ОСОБА_2 проти первісного позову заперечує, суду надані заперечення, просить задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4

ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, суду надав заяву, просить суд розглядати справу за його відсутності , суду надав заяву, просить справу розглядати за його відсутності просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, на задоволенні зустрічного позову наполягає.

Відповідач ОСОБА_3 суду надав заяву, просить розглядати справу без його участі., раніше в судовому засіданні суду пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_13, який умовив виступити його від імені ОСОБА_8 при продажі його квартири.

Приватний нотаріус ОСОБА_6 суду надала заяву, просить суд розглядати справу за її відсутності.

Приватний нотаріус ОСОБА_5 суду надала заяву, просить розглядати справу без її участі.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 в судове засіданні не зявилась , повідомлялась належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи , надані суду докази, вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню , а зустрічний позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що 22.05.2013 року помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № 2577041-ЖС . ОСОБА_8 був батьком позивачки відповідно свідоцтва про народження Серія І-ЖС від 231717 року .

23.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору приватного нотаріуса Запорізького міського округу ОСОБА_5 та було відкрито спадкову справу. Позивачка є спадкоємицею першої черги. Крім неї інших спадкоємців немає. Спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_8І є квартира за адресою АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_8 батькові позивачки на праві приватної власності на підставі свідоцтв про право на спадщину № 777 від 02.07.2012 року та № 863 від 24.07.2012 року.

Після спливу шестимісячного терміну позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадкового майна.

Приватним нотаріусом ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 199/02-31 від 17.12.2012 року та розяснено , що у нотаріуса немає правових підстав для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину , так як у ОСОБА_1 немає правовстановлюючих документів на квартиру.

Судом встановлено , що ОСОБА_3 на підставі довіреності на продаж квартири , посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_9 09.07.2013 року за № 398. від імені ОСОБА_8 була укладена угода купівлі продажу квартири ОСОБА_2 , а саме після смерті ОСОБА_8 , який помер 22 травня 2013 року .

Право власності на квартиру було зареєстровано на імя ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі за № 1782

31.07.2013 року ОСОБА_2 продає спірну квартиру ОСОБА_4 Договір купівлі- продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 2131.

Таким чином згідно ОСОБА_10 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірної квартири є ОСОБА_4О .

Відповідно до обвинувального акту від 07 березня 2014 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 вказано , що досудовим слідством встановлено , що у період з 23.05.2013 року по 11.07.2013 року ОСОБА_13 та не встановлені особи, діючи між собою за попередньою змовою, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 помер, шляхом обману, приховуючи від ОСОБА_1 відомості про відкриту спадщину після смерті її батька, використовуючи вищезазначені документи та довіреність на імя ОСОБА_14 придбали право на квартиру АДРЕСА_8

Суд не може погодитись з тим , що на момент вчинення даного правочину було порушено законні права та інтереси саме власника спірної квартири ОСОБА_8 , а ніяк не позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка на теперішній час не прийняла спадщину

Суд вважає, що на момент вчинення правочину , а саме 11.07.2013 року, права та інтереси спадкодавця ОСОБА_8 не могли бути порушені, так як останній помер 22.05.2013 року.

Судом встановлено , що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_8 є його донька ОСОБА_1, яка прийняла спадщину 23.07.2013 року.

У відповідності до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, , яким відповідно до ч. 2 ст 1220 УК України є день смерті особи.

Таким чином, суд вважає, що на момент вчинення правочину купівлі продажу квартири від 11 липня 2013 року були порушені законні права та інтереси саме ОСОБА_1

Суд не може погодитись з тим, що ОСОБА_1 не має законних підстав витребувати спірне майно та просити суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом тому , що у відповідності до ст. 396 ЦК України , особа, яка має речове право на чуже майно, а саме спадкоємець з моменту відкриття спадщини , має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Виходячи з позиції Верховного Суду України , яка викладена в узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 17.11.2008 р., вимоги про недійсність нікчемного правочину можуть бути заявлені фізичними особами, що мають безпосередній інтерес у результаті розгляду справи, на права й обов»язки яких безпосередньо впливає нікчемний правочин, так і представниками, що виступають в силу наданих законодавством повноважень у захист державних і спільних інтересів. Виходячи з позиції Верховного Суду України , яка викладена в висновках ВСУ , викладених у постановах , ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави , передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України за 2013 рік від 01.07.2013 року , у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 зазначеного Кодексу). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, зокрема, у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 6-164цс12).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом вказаної норми у разі вибуття майна з володіння власника за вищезазначених обставин, законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві. Тобто, законодавець не вбачає підстав, щоб відмовляти у захисті власнику його прав при вибутті його майна. Добросовісний набувач у даному випадку може звернутися з відповідним позовом (залежно від підстав придбання майна) до особи, яка відчужила майно власника. Тим самим утверджується система балансу інтересів власників і добросовісних набувачів.

Таким чином , оскільки угода купівлі-продажу спірної квартири квартира АДРЕСА_9 , яка продана за допомогою незаконної довіреності від 09 липня 2013 року від імені ОСОБА_8 ОСОБА_3 є нікчемною, а тому договор купівлі-продажу спірної квартири, який укладено 31 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_7, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно висновку Верховного суду України постанова від 17 грудня 2014 р № 5-140 цс 14 Власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод недійсними.

Таким чином, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання права власності на спірну квартиру суд вважає таким , що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. ст.. 10,11,212,214-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_10 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1782.

Витребувати квартиру АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та передати її ОСОБА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом.

В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Запорізького міського округу ОСОБА_7 про визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особами , які були відсутні у судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Федченко І.М.