Рішення № 56863573, 24.03.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/285/16-ц

2/311/277/2016

24.03.2016

Провадження № 2/311/277/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 березня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

29.01.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 19.05.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредитну картку зі строком дії до липня 2008 року, з встановленим початковим кредитним лімітом на суму 4000,00 грн., в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Згідно з умовами кредитного договору № б/н від 19.05.2006 року, позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розміри та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.

У разі порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 4 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Виходячи з положень ст.1054 ЦК України, кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків.

Отже, основними вимогами Банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування. Ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів, враховуючи що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак позичальник в порушення вимог ст.ст. 525, 530, 629, 1054 ЦК України взяті на себе зобов'язання за договором належним чином до теперішнього часу не виконав, у зв'язку з чим, розмір простроченої заборгованості ОСОБА_2В, по кредиту перед ПАТ КБ "ПриватБанк" ,відповідно до детального розрахунку станом на 31.12,2015 року, складає 2802,07 грн.

Згідно з ч.1,4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору і як вбачається з розрахунку заборгованості, порушення умов договору по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків зі сторони ОСОБА_2 мало місце ще до настання дати сплати останніх щомісячних платежів.

Згідно умов п.п 5.5.1, 5.5.2 Кредитного договору, при непогашенні кредиту з термін, встановлений п.п.5.2,5.3,5.4 Договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.5.5.2 даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунка до майбутньої дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну

кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у ропі.

Датою 07/08 ( останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення Позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором б/н від 19.05.2006 року та припинення зобов'язань в цілому.

Отримані позичальником кредитні кошти до теперішнього часу Банку не повернуті, тим самим, враховуючи, що Кредитний договір б/н від 19.05.2006 року, не є розірваним, чи припиненим згідно до правових підстав визначених ст.ст 599,651,654 ЦК України, відповідно до п.4.8 Кредитного договору відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з умовами Кредитного договору від 19.05.2006 року Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення сроку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами Кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок Боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання Боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Позивач вказує, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно, тим самим, позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Положеннями ст.556 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Тобто відсотки є платою за користування чужими коштами.

В порушення умов кредитного договору № б/н від 19.05.2006 року, до теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 заборгованість по відсоткам за вказаним кредитним договором не погасила, від виконання належним чином зобовязань відповідач ухиляється та виходячи з вищевикладених обґрунтувань позову, позивач вважав за необхідне захистити свої права в судовому порядку та стягнути з позичальника ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість за кредитом за період, відповідний загальному терміну позовної давності згідно ст.257 ЦК України, з 31.12.2012 року по 31.12.2015 року, за наступним розрахунком: різниця між загальним розміром заборгованості за відсотками станом на 31.12.2015 року та заборгованості за відсотками, які були нараховані до 31.12.2012 року, що складає у розмірі 8 084,91 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте у змісті позову виклав своє прохання розглядати справу у відсутність представника Банку та проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток, жодних належних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, заперечень на позов не подано, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.11,27,60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких

виникає спір.

Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досяглії згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 19.05.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов укладеного договору, кредитний Договір складається із заяви позичальника, умов та Правил надання банківських послуг (а.с.7-13).

При оформленні кредитної картки позичальник ОСОБА_2 була ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, та підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві про видачу кредиту від 19.05.2006 року (а.с.7 зворот).

Згідно наданих позивачем статутних документів, Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_1 "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК", про шо зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк" в новій редакції (а.с.17). 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вищевказаних змін, що вбачається з Довідки ЄРДПОУ серії АА № 241170 від 21.07.2009 року (а.с.14).

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 31.12.2015 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором у розмірі: заборгованості за кредитом в сумі 2 802,07 грн.; загального залишку заборгованості по процентам за користування кредитом 23 301,91 грн. (а.с.6). Згідно вказаного розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати процентів за користування кредитом за період з 31.12.2012 року до 31.12.2015 року (в межах строку позовної давності) становить 8084 грн. 91 коп., яка на теперішній час відповідачем у добровільному порядку не погашена, а тому підлягає стягненню з відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надала, будь-яких доказів, які б спростували доводи позивача, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, суду не подано та в суді не доведено, нарахованої позивачем суми заборгованості не оспорено.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

За ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст.631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені ПАТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за укладеним кредитним договором №б/н від 19.05.2006 року належним чином не виконує, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість, відповідачем ОСОБА_2 до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому заборгованість за вищевказаним кредитним Договором № б/н від 19.05.2006 року, яка виникла станом на 30.11.2015 року, та яка складається із заборгованості по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту за період з 31.12.2012 року по 31.12.2015 року, в загальній сумі 8084,91 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем та документально ним підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1 378,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 526, 530, 623, 631, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 11, 60,79, 88, 209, 212-215, ст.ст.218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50, розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО-305299, ЄДРПОУ-14360570) заборгованість по відсоткам за Кредитним договором № б/н від 19.05.2006 року, нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту за період з 31.12.2012 року по 31.12.2015 року, в розмірі 8 084 (вісім тисяч вісімдесят чотири) гривні 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50, розрахунковий рахунок № 64993919400001, МФО-305299, ЄДРПОУ-14360570) судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача, який не був присутній у судовому засіданні, яка подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4