Ухвала суду № 56863406, 03.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/11231/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Бисага Т.Ю.,

суддів - Фазикош Г.В.,Дроботя В.В.,

секретарі - Рогач О.Я.,

за участі позивача - ОСОБА_1, представника позивача - Коцур Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною представника відповідача Гецко Михайла Михайловича, який діє в інтересах компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» про стягнення несвоєчасно виплаченої заробітної плати, компенсації та видачу трудової книжки,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» про стягнення несвоєчасно виплаченої заробітної плати, компенсації та видачу трудової книжки.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 20 березня 2012 року він працював на підприємстві «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті». Наказом від 06 лютого 2013 року його було звільнено за власним бажанням згідно з п.1 ст.36 КЗпП України. Однак при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку та не було видано трудову книжку.

На підставі збільшених під час розгляду справи позовних вимог просив суд стягнути з компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» на його користь розрахунок в сумі 3850 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 07 лютого 2013 року по 05 листопада 2015 року в сумі 43736,16 грн., зобов'язати відповідача видати трудову книжку.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2013 року у сумі 1102,09 грн., за лютий 2013 року у сумі220,42 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 779.32 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 43736,16 грн.

Зобов'язано компанію «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» видати трудову книжку на ім'я ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» до спеціального фонду Державного бюджету України 458,37 грн. судового збору.

Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, Гецко Михайла Михайловича, який діє в інтересах компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті», подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема вказує на те, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів проходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, - згідно наказу №1 к від 20 березня 2012 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу виконавцем робіт з 20 березня 2012 року з окладом згідно штатного розкладу (а.с.3).

Наказом №3 к від 06 лютого 2013 року ОСОБА_1 був звільнений відповідачем з роботи з посади виконавця робіт за згодою сторін п.1ст.36 КЗпП України з 06 лютого 2013 року (а.с.4).

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України, п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

З матеріалів справи вбачається, що заяву ОСОБА_1 про звільнення з роботи, датовану 06 лютого 2013 року, було отримано відповідачем 06 лютого 2013 року під час відвідування будівельних об'єктів у м. Ужгороді.

За твердженням відповідача в цей же день за місцем знаходження керівного органу представництва у м. Свердловськ Луганської області був виданий наказ № 3 к про звільнення позивача з роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, в день звільнення ОСОБА_1 з роботи і по даний час розрахунок з ним проведено не було і трудова книжка йому не видана, не дивлячись на те, що 21 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до «Представництва «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті» зі скаргою, 18 березня 2013 року був здійснений адвокатський запит, в якому наголошено про відповідальність за грубе порушення законодавства про працю та невиплату заробітної плати, а 11 квітня 2013 року ОСОБА_1 разом з адвокатом Коцуром Ю.І. з'явився в представництво за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 46 з метою отримання розрахунку та трудової книжки (а.с. 7, 8, 10, 17).

З довідки представництва відповідача № 126/2013 від 12 листопада 2013 року вбачається, що за даними бухгалтерського обліку «Представництво «Ел-мак Електрік Мак Тіджарст Лімітед Щіркеті» має задепоновану заробітну плату, яка належить ОСОБА_1, в сумі 2101.83 гри., у тому числі 1102.09 грн. - заробітна плата за січень, 220.42 грн. - заробітна плата за лютий та 779.32 грн. - компенсація за невикористану відпустку (а.с. 88).

Будь-які інші докази щодо розміру сум, що належать ОСОБА_1 від представництва при звільненні, в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст. 47 КЗпІІ України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Така правова позиції закріплена у висновках Верховного Суду України, викладених в постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-144ц13.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідно вимог ст.ст. 116, 117, 235 КЗпП України з компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за період, вказаний в розрахунку позивача до позовної заяви (а.с. 227, 228), а саме з 07 лютого 2013 року по 05 листопада 2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи викладені в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не доведені, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Гецко Михайла Михайловича, який діє в інтересах компанії «Ел-мак Електрік Макіне Санаї Ве Тіджарет Лімітет Шіркеті» відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: