Рішення № 56862505, 01.04.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/648/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - ОСОБА_1,

за участю секретаря - Снігирьової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2016 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 52415,11 гривень заборгованості за договором фінансового лізингу та судових витрат в розмірі 1378,00 гривень. Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір лізингу № DO00A+28532575 від 14 листопада 2013 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримала у платне користування автомобіль марки JAC, модель: J2, рік випуску 2013, тип ТЗ: хетчбек, № кузова/шасі: LJ12EKP16D4609446, реєстраційний номер: АА9573ОС, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності ПАТ КБ "ПриватБанк", та зобов"язався сплачувати щомісячні платежі, пов"язані з виконанням договору лізингу з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору.

ОСОБА_2 власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають між відповідачем та банком договір фінансового лізингу.

ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано ОСОБА_2 автомобіль у платне користування, проте відповідач зобов"язання за договором лізингу не виконала. У звязку із порушенням відповідачем умов договору станом на 29 січня 2016 року утворилась заборгованість за фактичний строк користування предметом лізингу в розмірі 52415,11 гривень.

Позивач наполягає на виникненні у нього права вимагати від ОСОБА_2 повернення всієї суми, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Відповідно до ч.9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Останнім відомим позивачеві місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 (Петровський район м. Донецька).

Згідно із ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року була визначена зміна територіальної підсудності судових справ,підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам,зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманському міському суду Донецької області.

За таких обставин цивільна справа відносно відповідача ОСОБА_2 підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.

Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.23), представник позивача в судове засідання не прибув, але надав до суду заяву щодо розгляду справи без його участі ( а.с.24).

Відповідача ОСОБА_2 було належним чином в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.25). Однак відповідач в судове засідання не прибула, про наявність поважних для цього причин суд не повідомила, заперечень проти вимог позивача не висунула.

З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПАТ КБ «ПриватБанк» має право на надання банківських послуг, визначених ч.3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі ліцензії Національного банку України від 05.10.2011 року № 22 (а. с.14).

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір лізингу № DO00A+28532575 від 14 листопада 2013 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримала у платне користування автомобіль марки JAC, модель: J2, рік випуску 2013, тип ТЗ: хетчбек, № кузова/шасі: LJ12EKP16D4609446, реєстраційний номер: АА9573ОС, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності ПАТ КБ "ПриватБанк", та зобов"язався сплачувати щомісячні платежі, пов"язані з виконанням договору лізингу з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору (а.с. 9,10).

ОСОБА_2 власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають між відповідачем та банком договір фінансового лізингу (а.с. 9).

Позивач свої зобовязання за договором лізингу повністю виконав, надавши ОСОБА_2 автомобіль у платне користування. Відповідач в порушення умов договору свої зобовязання належним чином не виконала. Внаслідок цього станом на 29 січня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 52415,11 гривень, яка складається із заборгованості по залишку вартості предмету лізингу в розмірі 43307,84 гривень, заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 7169,01 гривень, заборгованості за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу в розмірі 1675,03 гривень, заборгованості за страховою винагородою в розмірі 263,23 гривень (а.с.7-8).

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 806 ЦК України та ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 1381-IV від 11 грудня 2003 року за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. ст. 525,526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобовязання припиняється його належним виконанням.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 1381-IV від 11 грудня 2003 року лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов»язання.

Відповідач не надала позивачеві грошових коштів на погашення заборгованості за договором лізигну, зобовязання належним чином не виконала. Отже, у банку виникло право вимагати від ОСОБА_2 повернення суми заборгованості.

Наведене дозволяє дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке. Згідно із ст. 79 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. ПАТ КБ «ПриватБанк» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 1378,00 гривень, що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням № BO904B11A0 від 04.03.2016 року (а.с.2). А також відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК Уркаїни до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов"язані з публікацією в персі оголошення про виклик відповідача. Оплату публікації оголошення в пресі в розмірі 420,00 гривень було здійснено позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується платіжним дорученням № BO904B11PB від 24 березня 2016 року (а.с. 26). За цих обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, а також суму витрат, пов"язаних з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 553, 554, 806 ЦК України, ЗУ "Про фінансовий лізинг" N 1381-IV від 11 грудня 2003 року,ст.ст. 3,4,8,10,60, 79,88,169,209,213,224,226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 14360570, МФО № 305299, рахунок № 29092829003111), заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 52415,11 (п»ятдесят дві тисячі чотириста п»ятнадцять грн. 11 коп.) гривень, яка складається із заборгованості по залишку вартості предмету лізингу в розмірі 43307,84 (сорок три тисячі триста сім грн. 84 коп.) гривень, заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 7169,01 (сім тисяч сто шістдесят дев»ять грн.. 01 коп.) гривень, заборгованості за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу в розмірі 1675,03 (одна тисяча шістсот сімдесят п»ять грн. 03 коп.) гривень, заборгованості за страховою винагородою в розмірі 263,23 (двісті шістдесят три грн.. 23 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 14360570, МФО № 305299, рахунок № 29092829003111) суму судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) гривень та витрати щодо публікації оголошення в пресі про виклик відповідача в розмірі 420,00 (чотириста двадцять грн. 00 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили у випадку неподання заяви відповідачем про перегляд щодо нього заочного рішення та неподання позивачем апеляційної скарги.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення може подати до Краснолиманського міського суду Донецької області заяву про перегляд цього заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем до апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -