Вирок № 56858696, 31.03.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/686/16-к

Провадження № 1-кп/419/60/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Краснопольському С. В.,

за участю: прокурора - Кононова В. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130500000065 від 29.01.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 05.01.1996 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки; 13.10.2000 року Артемівським районним судом м. Луганська, за ч. 2 ст. 215-3 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 6 місяців; 23.02.2006 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 121, 69, ч. 1 ст. 164, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, не маючого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що 29.01.2015 року о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні Комунального закладу «Щастинська міська лікарня Новоайдарського району Луганської області», яка розташована за адресою: м. Щастя, вул. Донецька, 97, у терапевтичному відділенні. Знаходячись там, ОСОБА_1 зайшов до приміщення туалету, де побачив, що на підвіконні знаходиться мобільний телефон «Explay Bit», у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна (крадіжку). Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливими мотивами, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв вказаний мобільний телефон, поклав його собі в кишеню та вийшов із приміщення туалету, тим самим розпорядившись викраденим майном, як своїм власним.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-4/52-35е від 10.02.2016 року, ринкова вартість викраденого у ОСОБА_2 майна на момент скоєння кримінального правопорушення (злочину) становить 1000 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка).

27 лютого 2016 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, за якою підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та на відшкодування шкоди, вибачитися перед потерпілим ОСОБА_2

Відповідно до угоди про примирення потерпілий ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, щодо узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн. та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Крім того, судом відповідно до ч.6 ст.474 КПК України встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання обвинуваченому у разі затвердження угоди та просив угоду про примирення затвердити і призначити узгоджене покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про примирення матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілому.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яке, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка) і кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення - злочин передбачена ч.1 ст. 185 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст. 67 КК України суд не вбачає.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної 27 лютого 2016 року в кримінальному провадженні №419/685/16-к (ЄРДР №12016130500000065від 29 січня 2016 року) між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2

За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч.1 ст.185 КК України, узгоджене сторонами в угоді про примирення, а саме у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судова товарознавча експертиза №19/113/9-4/52-35-е від 10.02.2016 року, витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 лютого 2016 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130500000065 від 29.01.2016 року.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1 на користь держави 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 60 (шістдесят) коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-4/52-35е від 10.02.2016 року перерахувавши зазначену суму на р\р 31256201117798, код ЄДРПОУ 25574305, Банку УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області.

Речовий доказ - мобільний телефон «Explay Bit», який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 - залишити за власником ОСОБА_2.

Роз`яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. М. Іванова