Ухвала суду № 56857810, 29.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1472/15-ц

Провадження № 22-ц/779/757/2016

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О.Я. О. Я.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на рішення Надвірнянського районного суду від 11 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

29.07.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Страхова Група "ТАС" (надалі АТ «СГ «ТАС») про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 січня 2015 року на автодорозі Н-09 «Мукачево-Львів» в с.Татарів за участю його автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, та автомобіля марки «КамАЗ», н.з. НОМЕР_2, за кермом якого був ОСОБА_5, сталась дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП його автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Згідно Звіту №6/15 від 28.01.2015 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності-підприємцем ОСОБА_6, розмір матеріального збитку з врахуванням коефіцієнта фізично зносу складових, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП складає 135 844 грн.

Відповідно до Полісу НОМЕР_3 між ОСОБА_5 та АТ «СГ «ТАС» 22 березня 2014 року укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страхова компанія взяла на себе відповідальність відшкодовувати шкоду заподіяну майну в сумі 50 000 грн.

Згідно повідомлення АТ «СГ «ТАС» №2283 від 27.04.2015 року належна сума страхового відшкодування становить 15334 грн. Визначаючи таку вартість відшкодування страхова компанія посилалася на п.2 ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої: «якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди».

Проте позивач вважав таку відповідь відповідача незаконною та такою, що порушує його інтереси, оскільки реальні збитки складають 68 700,61 грн., а саме: 2 004 грн. - послуги евакуатора, 425 грн. відповідно до чеку № 3903 від 30.01.2015 р., згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт № 1224 - 25 3011,61 грн., відповідно до рахунку від 13.05.2015 року та Акту від 15.05.2015 року при проведенні ремонту автомобіля використано матеріалів, запчастин і виконано робіт на суму 40 970 грн.

З урахуванням зменшених позовних вимог (страхова компанія виплатила позивачу 15334 грн.), позивач просив стягнути з страхової компанії на свою користь 34 156 грн. матеріальної шкоди, 727 грн. сплаченого судового збору, 2000 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 36 883 грн.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 11 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_3 34 156 грн. матеріальної шкоди, 727 грн. сплаченого судового збору, 2000 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 36 883 грн.

На дане рішення АТ "Страхова Група "ТАС" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На думку апелянта, суд безпідставно не взяв до уваги Звіт №6/15 від 28.01.2015 року, виготовлений ОСОБА_6, а взяв до уваги Звіт №1/16 від 25.02.2015 року, виготовлений тим же ОСОБА_6, який оцінив розмір збитку станом на 25.02.2015 року, тобто через півтора місяці після ДТП, що суперечить пункту 32 "Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", згідно якого оцінка ймовірного страхового відшкодування проводиться, виходячи із характеристики майна на дату заподіяння збитків.

Крім того апелянт вважає, що судом неправильно стягнуто витрати на правову допомогу, оскільки не враховано, що згідно ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір такої компенсації не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину участі особи у судовому засіданні.

Стверджує, що страхова компанія належним чином та в повному обсязі виконала своє зобов'язання згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З наведених підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.

Позивач та його представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 13 січня 2015 року на автодорозі Н-09 «Мукачево-Львів» в с.Татарів за участю автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, під керуванням позивача та автомобіля марки «КамАЗ», н.з. НОМЕР_2, за кермом якого був ОСОБА_5, сталась дорожньо-транспортна пригода, перелічені транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.7).

Згідно Постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2015 року по справі № 348/350/15-п ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.7).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, водія автомобіля марки «КамАЗ», н.з. НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "Страхова група "ТАС", що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22 березня 2014 року № НОМЕР_3 (а.с.68).

За умовами цього договору ліміт відповідальності визначено: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100 000 гривень; за шкоду заподіяну майну - 50 000 гривень. Розмір франшизи - 510 грн.(а.с.68).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 22 вказаного Закону передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із п.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За наслідками розгляду звернення ОСОБА_3 про страхове відшкодування АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснила виплату позивачу страхового відшкодувавши в розмірі 15 334 грн., виходячи з розрахунку: 135 844,00 грн. (ринкова вартість автомобіля позивача до ДТП згідно Звіту №6/15 від 28.01.2015р.) мінус 120 000 грн. (ринкова вартість автомобіля позивача у пошкодженому стані згідно Довідки № 770-КФ) та мінус 510,00 грн. (франшиза), що в підсумку становить 15 334 грн., що підтверджується повідомленням АТ «СГ «ТАС» від 27.04.2015р. (а.с.8).

В судовому засіданні також встановлено, що реальні збитки позивача становлять: 68 700,61 грн., а саме: 2 004 грн. - послуги евакуатора, що підтверджується товарними чеками від 19.02.2015 р. та 29.04.2015р. (а.с24-26), 425 грн. відповідно до чеку № 3903 від 30.01.2015р. (а.с.31), згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт № 1224 - 25 301,61 грн. (а.с.33), відповідно до рахунку від 13.05.2015 року та Акту від 15.05.2015 року при проведенні ремонту автомобіля використано матеріалів, запчастин і виконано робіт на суму 40 970 грн. (а.с.37-38).

Згідно роз'яснень, поданих у п.15 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.30.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, законодавством передбачено, що страхова компанія, якою застрахована цивільно-правова відповідальність страхувальника перед третіми особами, відшкодовує потерпілій особі розмір шкоди, що визначає вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту № 6/15 про оцінку колісного транспортного засобу від 22.01.2015р. про оцінку автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 (а.с.9-23), на підставі якого страхова компанія визначала розмір страхового відшкодування, ринкова вартість автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, на момент пошкодження складає 135 844 грн. та вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу (як це передбачено п.30.1 ст.30 Закону) становить 302 224,64 грн., а відтак відновлювати такий транспортний засіб економічно недоцільно. Курс валют на дату оцінки становить 1дол. США - 15,7676 грн. (а.с.9).

Виходячи з вищенаведеного, суд правильно вважав, що автомобіль марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, є фізично знищеним, оскільки ринкова вартість транспортного засобу не перевищує вартість відновлюваного ремонту, а отже розрахунок страхового відшкодування проводиться згідно ст. 30 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ст.30.2. ЗУ "Про обов'язкове страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Вартість автомобіля в пошкодженому стані, згідно Довідки Укравтоекспертиза № 770-ЕФ від 27.02.2015р. становить 120 000 грн. Вартість визначалась станом на 23.02.2015р. (а.с.67).

Разом з тим, позивачем надано суду звіт № 1/16 про оцінку колісного транспортного засобу, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 на дату оцінки 25.02.2015р., зокрема на дату оцінки пошкодженого автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, станом на 23.02.2015р згідно довідки Укравтоекспертиза № 770-ЕФ від 27.02.2015р., де курс валют на дату оцінки становив: 1 дол. США = 28,046 грн., отже вартість матеріального збитку становить 241 364,62 грн. (а.с.109).

Судом допитано в судовому засіданні в якості спеціаліста СОД ПП ОСОБА_6, який пояснив , що ним проводилась оцінка колісного транспортного засобу марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1. Згідно звіту № 6/15 від 28.01.2015 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, становить 302 224,64 грн., а ринкова вартість до дорожньо-транспортної пригоди становить 135 844,00 грн. Транспортний ринок прив'язаний до курсу валют, тому ним враховувалось курс валют на дату оцінки 1 дол. США - 15, 7676 грн. згідно курсу НБУ. Разом з тим згідно довідки Укравтоекспертиза № 770-ЕФ від 27.02.2015р. вартість транспортного засобу в пошкодженому стані на дату проведення торгів становить 120 000,00 грн. Вартість визначалась станом на 23.02.2015р. За клопотанням позивача ним проведено оцінку колісного транспортного засобу станом на 25.02.2015р. та складено звіт № 1/16 про оцінку колісного транспортного засобу, зокрема на дату оцінки пошкодженого автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, станом на 23.02.2015р. згідно довідки Укравтоекспертиза № 770-ЕФ від 27.02.2015р., де курс валют на дату оцінки становить: 1 дол. США - 28,046 грн., внаслідок чого вартість матеріального збитку становить 241 364,62 грн.

Таким чином, суд вірно прийняв до уваги наданий позивачем звіт № 1/16 на дату оцінки 25.02.2015р. з огляду на те, що страхова компанія при наявності висновку спеціаліста від 28.01.2015р. за № 6/15 року здійснила оцінку пошкодженого автомобіля марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1, тільки через місяць, де суттєво зріс курс долара, що фактично і потягло більший розмір матеріального збитку, а також зволікала на виплату страхового відшкодування без поважних причин (повідомлення від 27.04.2015р.) В судовому засіданні представником відповідача не спростовані твердження позивача про різницю курсу валют та не надано пояснень щодо зволікання із виплатою страхованого відшкодування.

Таким чином, суд обґрунтовано розрахував страхове відшкодування, яке підлягає виплаті в розмірі 34 156 грн. (241 364,62 грн.(ринкова вартість автомобіля позивача до ДТП згідно Звіту № 1/16 від 25.02.2015р.) мінус 120 000 грн. (ринкова вартість автомобіля позивача у пошкодженому стані згідно Довідки № 770-КФ) та мінус 510,00 грн. (франшиза), а також мінус виплачене страхове відшкодування в сумі 15 577грн.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги Звіт №6/15 від 28.01.2015 року, а взяв до уваги Звіт №1/16 від 25.02.2015 року, у якому оцінено розмір збитку станом на 25.02.2015 року, тобто через півтора місяці після ДТП, що суперечить пункту 32 "Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", згідно якого оцінка ймовірного страхового відшкодування проводиться, виходячи із характеристики майна на дату заподіяння збитків. Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки саме страхова компанія здійснила оцінку ринкової вартості пошкодженого автомобіля станом на 23.02.2015-25.02.2015 року (через півтора місяці після ДТП), коли значно зріс курс долара США відносно гривні, проте виходила із ринкової вартості автомобіля до ДТП, визначеної станом на 22.01.2015 року. Такий підхід страхової компанії є неправильним, оскільки як ринкова вартість автомобіля до ДТП, так і ринкова вартість автомобіля після ДТП повинні визначатись станом на одну й ту ж дату, адже це впливає на розмір страхового відшкодування. Тому суд вірно взяв до уваги Звіт №1/16 від 25.02.2015 року та довідку Укравтоекспертизи № 770-ЕФ від 27.02.2015р., у яких розмір збитків оцінено на одну й ту ж дату, виходячи із одного й того ж курсу валют.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом неправильно стягнуто витрати на правову допомогу без урахування ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" є безпідставні, оскільки даним Законом передбачено, що розмір такої компенсації не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати (тобто 551,20 грн.) за годину участі особи у судовому засіданні. Із журналу судового засідання вбачається, що представник позивача брав участь у судових засіданнях 31.08.2015 року, 22.09.2015 року, 04.11.2015 року, 17.12.2015 року, 28.01.2015 року, 11.02.2015 року, тому при стягненні витрат на правову допомогу судом не перевищено розміру компенсації цих витрат відповідно до вищевказаного Закону.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є надуманими та голослівними і не спростовують правильних висновків суду.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

О.Ю. Беркій