Постанова № 56857370, 30.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2891/16-п

Провадження № 3/344/652/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з управління Держпраці в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, фізичну особу-підприємця, за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з протоколу №09-01-0028/66 від 29.02.2016, 29.02.2016 ФОП ОСОБА_1 допустив триваючі порушення вимог законодавства про працю, а саме: в порушенні вимог ст. 107 КЗпП України, за роботу у святковий і неробочий день компенсацію не здійснено. Так, продавці консультанти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відпрацювали у святковий і неробочий день 1 січня 2016 року та 7 січня 2016 року, оплата в подвійному розмірі не проведена і інший день відпочинку не надано. Аналогічно не проводилась оплата праці у подвійному розмірі і іншим працівникам за роботу у святкові та не робочі дні.( копія табелю обліку використання робочого часу за січень 2016р. та травень 2015 року додається ). Всім працівникам, які працюють у ФОП ОСОБА_1 з березня 2015 року не проводиться індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 06.02.2003 р. № 491-IV з наступними змінами, чим допущено порушення вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці». Відповідно базовий місяць для проведення індексації даних працівників є березень 2015 року, однак індексація заробітної плати не проводилась, а саме: у червні - 2015 р. на коефіцієнт 14,0 % з липня по грудень 2015 р. на коефіцієнт 16,5 %. При звільненні працівників виплата всіх сум, що належить їм в день звільнення не проводиться, чим порушено вимоги ст.116 КЗпП України. Так, продавця-консультанта ОСОБА_4 звільнено із займаної посади з 19.10.2015 року за згодою сторін Наказ № 3 від 19.10.2015 р., а повний розрахунок з нею не проведений в день звільнення, а проведений - 20.10.2015 року згідно відомості на виплату грошей №19. В порушенні вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженим ним органу в даному випадку приватним підприємцем належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, приватний підприємець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При звільненні з роботи продавця-консультанта ОСОБА_4, на підставі Наказу № 3 від 19.10.2015 року за згодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України, ненараховано та не виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, чим порушено вимоги ст.83 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про відпустки». Так, при звільненні ОСОБА_4 їй належало до виплати грошова компенсація за невикористані 15 днів щорічної відпустки. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні державний інспектор праці ОСОБА_5 підтвердила факти порушень, допущених ОСОБА_1, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.02.2016.

Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу №09-01-0028/66 від 29.02.2016 про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнобовязкове пенсійне страхування № 09-01-0028/69, іншими матеріалами справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 41 КУпАП як порушення вимог законодавства про працю та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 41 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, щире каяття як обставину, що помякшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 9, 33, 41, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, фізичну особу-підприємця, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, фізичну особу-підприємця, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 275 грн. 60 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Зеленко