Ухвала суду № 56857154, 29.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2967/14-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/701/К/16 Приміч Г.І.

Категорія - 27 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.,

за участі секретаря: Чубіної А.В.

за участі: представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - Бродько Анатолія Івановича;

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось із позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Уточнивши позовні вимоги 14.01.2015 року позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, в розмірі 38 348,93 Доларів США, що за курсом 11,67 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.07.2014 року, складає 447 532,04 грн., звернути стягнення на будинок загальною площею 61,80 м. кв., житловою площею 30,00 м. кв. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від свого імені договору купівлі -продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у уповноважених державою фізичних осіб, які здійснюють нотаріальну діяльність, відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з наданням повноваження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо реєстрації права власності у Державній Реєстраційній службі України на нерухоме майно (та земельну ділянку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від імені ОСОБА_4, для чого надавати право подавати, отримувати та розписуватись на необхідних документах згідно чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в т.ч., але не виключно, заяви, картки, рішення та витяги), надати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» право отримувати у відповідних органах довідку про відсутність зареєстрованих осіб у вищевказаному житловому будинку, надати право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримувати довідки в БТІ з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_4, який зареєстрований та/або проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку;

Стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, відповідно до укладеного договору № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року відповідач ОСОБА_4 (Позичальник) отримав кредит у сумі 27 641,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 12.04.2017 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, відповідно до якого іпотекодавець - ОСОБА_4 передав Банку в іпотеку належне на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,80 м. кв., житловою площею 30,00 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку» іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, загальною площею 0,1331, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

В порушення умов зазначеного вище кредитного договору та приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України ОСОБА_4 свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту, належним чином не виконує, внаслідок чого, станом на 22.07.2014 року за ним рахується заборгованість у розмірі 38 348,93 доларів США, яка складається з наступного: 10 471,61 доларів США - заборгованість за кредитом, 7 328,94 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 272,11 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 15 429,73 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів: 21,42 доларів США - штраф (фіксована частина) та 1 825,12 доларів США - штраф (процентна складова).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, станом на 22.07.2014 року в загальному розмірі 38 348 (тридцять вісім тисяч триста сорок вісім) доларів 93 центи США, що в гривневому еквіваленті складає 447 532 (чотириста сорок сім тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 01 коп., у тому числі:

заборгованість за кредитом - 10 471 (десять тисяч чотириста сімдесят один) долар 61 цент США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 328 (сім тисяч триста двадцять вісім) доларів 94 центи США, заборгованість по комісії - 3 272 (три тисячі двісті сімдесят два) долари 11 центів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15 429 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) доларів 73 центи США, що еквівалентно 180 064 (сто вісімдесят тисяч шістдесят чотири) грн. 95 коп., штраф (фіксована частина) - 21,42 доларів США, що еквівалентно 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 97 коп. та штраф (процентна складова) - 1 825,12 доларів США,

звернуто стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, яке складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 61,8 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., гаражу Б, сараїв В, Г, погрібу Д, сарая З, душа Ж, сарая И, огорожі-1, воріт-2, огорожі-3, замощення - І, та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Нове, Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК ідентифікаційний код 14360570, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з укладенням від свого імені договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у уповноважених державою фізичних осіб, які здійснюють нотаріальну діяльність, відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з наданням повноваження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо реєстрації права власності у Державній Реєстраційній службі України на нерухоме майно (та земельну ділянку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від імені ОСОБА_4, для чого надавати право подавати, отримувати та розписуватись на необхідних документах згідно чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в т.ч., але не виключно, заяви, картки, рішення та витяги), надати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» право отримувати у відповідних органах довідку про відсутність зареєстрованих осіб у вищевказаному житловому будинку, надати право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримувати довідки в БТІ з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Початкову ціну предмету іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нове, Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК„ ідентифікаційний код 14360570, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині відмови у виселенні ОСОБА_4 та ухвалення в цій частині нового рішення по справі про задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухвалені рішення не вірно застосовано до спірних правовідносин ст. 109 ЖК України, в той час як необхідно було застосувати ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2007 року між Криворізькою філією Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ „ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, відповідно до п.7.1. якого позивач зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 13.04.2007 року по 12.04.2017 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії в розмірі 24 845,00 доларів США - на споживчі цілі та 2 796,00 доларів США - на сплату страхових платежів, а всього - 27 641,00 доларів США, в обмін на зобов'язання ОСОБА_4 повернути вказані кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць (11,04 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом (п.2.2.2 Договору), винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,50 % від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати (п.2.2.3. Договору), відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.6.2. даного Договору.

Періодом сплати вважати період з «13» по «17» число кожного місяця.

Погашення заборгованості (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_4 повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 394,65 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсоткам, винагороди (п.7.1. Договору).

При порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених п.п. 2.2.2., 2.2.3. Договору щодо сплати відсотків та винагород, Позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. (п. 4.1. Договору).

Крім того, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 гривень + 5% від суми позову (п.5.4 Договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року (а.с.19-21), відповідно до п.35.3. якого іпотекодавець - ОСОБА_4 передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок А-1, загальною площею 61,80 м. кв., житловою площею 30,00 м. кв., гаражу, сараїв В, Г, погрібу Д, сараю З, душа Ж, сараю И, 1- огорожі, 2 - воріт, 3 - огорожі, І - замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва особистої власності, виданого 08.12.1998 року Надеждівською сільською радою Криворізького району на підставі рішення виконкому Криворізької районної ради № 309 від 27.11.1987 року, зареєстрованим в Криворізькому бюро технічної інвентаризації 08.12.1998 року в реєстрову книгу № 34 під реєстровим № 495-12535 (а.с. 80).

За змістом п.35.4. Іпотечного договору, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку» іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, загальною площею 0,1331 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 08.02.2005 року Надеждівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.23).

Пунктом 35.5. Договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 156 834,80 грн.

Судом встановлено, та не оспорюється відповідачем, той факт що позивач свій обов'язок по наданню ОСОБА_4 кредиту за договором № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, в сумі 27 641,00 доларів США виконав в повному обсязі (а.с.16).

Однак відповідач, усупереч умовам даного кредитного договору та нормам закону, взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, своєчасне погашення кредиту не здійснює, в результаті чого, станом на 22.07.2014 року, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 38 348,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті по офіційному курсу валют, встановленому НБУ на 22.07.2014 року, згідно якого 1 долар США = 11,6700 гривень (а.с.10), становить 447 532,01 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 10 471,61 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 328,94 доларів США, заборгованість по комісії - 3 272,11 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15 429,73 доларів США, штраф (фіксована частина) - 21,42 доларів США, штраф (процентна складова) - 1 825,12 доларів США.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_4 допущено порушення кредитних зобов'язань за Кредитним договором № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року у звязку з чим в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки сторонами не оскаржено, тому колегія суддів не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» в частині виселення ОСОБА_4 з спірного домоволодіння суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

З вказаним висновком суду першої інстанції позивач не погодився, зазначивши, що судом першої інстанції при ухвалені рішення не вірно застосовано до спірних правовідносин ст. 109 ЖК України, в той час як необхідно було застосувати ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про виселення ОСОБА_4 з спірного домоволодіння та вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не можуть бути підставою для скасування рішення суду з огляду на наступне.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина 2 статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 39 цього Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»).

Аналіз вище зазначених правових норм свідчить про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке не придбане за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини 2 статті 109 ЖК УРСР.

При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

Саме до цього зводяться правові висновки, зроблені судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 24.06.2015 року (справа № 6-447цс15), від 30.09.2015 року (справа №6-1892 цс15), від 18.03.20015 року (справа № 6-39 цс-15) які з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язкові для застосування судами України.

Таким чином, аналізуючи зміст правової норми ч.2 ст. 109 ЖК України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про іпотеку», слідує висновок, що законодавець мав на меті врегулювати особливості вирішення житлових спорів при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки - житло шляхом включення відповідного правила до Житлового кодексу як кодифікованого акту у сфері регулювання житлових відносин. При цьому норма ст. 109 ЖК України є єдиною нормою Кодексу, яка первинно встановлювала правило про виселення громадян, у звязку з цим саме ця норма зазнала змін у звязку з прийняттям Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи те, що спірний житловий будинок був придбаний відповідачем не за рахунок отриманого від позивача кредиту, оскільки ОСОБА_4 став власником даного житла задовго до укладення з позивачем Кредитного договору № KRR0GA00150723 від 13.04.2007 року, що підтверджується правовстановлюючим документом - Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 08.12.1998 року, виданим на підставі рішення виконкому Криворізької районної Ради народних депутатів №309 від 27.11.1987 року; а також те, що судом не встановлено наявність іншого постійного жилого приміщення, яке у відповідності до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР має бути надане особі одночасно з виселенням з жилого приміщення, придбаного не за рахунок кредиту (позики) банку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для виселення ОСОБА_4, з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого постійного жилого приміщення, та зняття останнього з реєстраційного обліку.

З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що суд при вирішенні цієї частини позову порушив норми матеріального права, безпідставні, а тому в цій частині рішення суду слід залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: