Постанова № 56854934, 24.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35504/15-а

Провадження №2-а/761/65/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 11.02.1982 року працював інженером ПГС ЗАТ «Будівельно-монтажного управління № 14». 04.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії за списком № 2. Однак позивачу було відмовлено, оскільки в нього недостатньо стажу для призначення відповідного виду пенсії.

Тому позивач просив суд визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірною; зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за списком № 2 з дати письмового звернення за призначенням пенсії.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заперечення, де зазначив, призначити пенсію за віком по списку № 2 не має законних підстав, оскільки пільговий стаж позивача становить 8 років 7 місяців 13 днів, а тому просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача. Крім того, надіслав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 09/к від 11.02.1982 року позивача зараховано на посаду інженера ПГС, про що свідчить запис із трудової книжки ОСОБА_1.

Крім того, відповідно до записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 10.02.1983 було призначено на посаду помічника майстра, 01.08.1988 року призначено на посаду помічника майстра, 01.04.1990 року призначений на посаду майстра, 01.05.1993 року було призначено виконавцем робіт, 10.04.1996 року ДП «Київінвестбуд 14» реорганізоване у Закрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажного управління № 14», а 12.02.2001 року позивача було звільнено за власним бажанням (а.с.5-8).

Відповідно до листа Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 07.05.2015 року № 7190/10, зазначено, що позивачем не надано копії документів про проведення атестації робочих місць в ліквідованому ЗАТ «Будівельно-монтажного управління № 14», рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду в м. Києві від 21.04.2015 № 49 не підтверджено зарахування періоду роботи в ЗАТ «Будівельно-монтажного управління № 14» з 22.08.1992 року по 12.02.2001 року до пільгового стажу за Списком № 2, тому пільговий стаж становить 8 років 7 місяців 13 днів та було відмовлено в призначені пенсії за віком по Списку№ 2 (а.с.7).

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. (ст. 13, п. б Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (п. 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п. 4 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»).

Атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому (п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»).

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»).

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, наданих пояснень та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскільки відсутнє підтвердження того, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 99, 100,104, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.

Суддя