Ухвала суду № 56853448, 28.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/276/16 Справа № 712/13430/15-к Категорія: ч. 3 ст. 149 КК України Головуючий у І інстанції Орленко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Неділько М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Неділька М. І. Суходольського М. І., Биби Ю. В. Овчаренко І. С.з участю прокурораОчеретяного М.С.

обвинуваченої ОСОБА_7

адвоката Панченка Ф.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2016 р., яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,

засуджена за ч. 3 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Із ОСОБА_7 стягнуто на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 830, 97 грн.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_7 визнана винною та засуджена за те, що вона, перебуваючи на шостому місяці вагітності, не маючи можливості внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин забезпечити належні соціальні, побутові умови проживання сім'ї, в тому числі для новонародженої дитини, познайомилась з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка підшукувала дитину для власного усиновлення за усною домовленістю, без укладення будь-яких передбачених законодавством України угод та складання документів щодо усиновлення.

02.09.2015 р. близько 14.30 год., вона, зустрівшись із ОСОБА_9 поблизу ЗОШ № 21 м. Черкаси по вул. Калініна, повідомила їй про готовність здійснити з нею незаконну угоду, об'єктом якої буде її новонароджена дитина, яку після пологів та народження вона передасть їй за грошові кошти в сумі 40000 грн., на що погодилася ОСОБА_9

Надалі, у невстановлений слідством період часу та установі, перебуваючи на обліку по вагітності та пологам, ОСОБА_7 пройшла лабораторні та інші необхідні для пологів медичні дослідження і обстеження.

09.09.2015 р. ОСОБА_7, після початку пологів із застосуванням кесаревого розтину, близько 12.37 год., згідно медичного свідоцтва про народження № 1110 від 09.09.2015 р., народила дитину чоловічої статі масою 2295 гр. зростом 45 см.

17.09.2015 р. під час проходження курсу терапії у відділенні новонароджених та недоношених дітей КЗ «Черкаська обласна дитяча лікарня ЧОР», по вул. 30 років Перемоги, 16 в м. Черкаси, близько 13.40 год., перебуваючи поблизу входу у вказаний заклад, реалізуючи умисел на передачу дитини з корисливих мотивів, діючи умисно, незаконно та протиправно здійснила незаконну угоду, об'єктом якої є людина, а саме: малолітня дитина, тобто передала її особі на ім'я ОСОБА_9, за що отримала грошові кошти в сумі 40000 грн.

Не заперечуючи доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та правильності кваліфікації її дій, прокурор в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_7 вчинила умисний, закінчений злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Крім того зазначає, що злочин ОСОБА_7 вчинила щодо своєї новонародженої дитини, яку вона намагалася продати. Також вказує, що це четверта дитина ОСОБА_7, двох дітей вона залишила в пологовому будинку, які вже усиновлені, а щодо третьої дитини, то вирішується питання про позбавлення її батьківських прав.

Також необхідно враховувати, що ОСОБА_7, перебуваючи на обліку як ВІЛ інфікована, продовжувала народжувати, чим ставила під загрозу життя та здоров'я своїх дітей, яких в подальшому залишала.

Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 149 КК України на вісім років позбавлення волі.

Обвинувачена ОСОБА_7 в апеляційній скарзі ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного їй покарання.

При цьому вказує, що цей злочин нею було вчинено у зв'язку з вимушеними обставинами, оскільки вона не має місця проживання та не працює. Однак, на даний час вона має намір на укладення шлюбу із ОСОБА_10, що значно покращить її сімейне і матеріальне становище.

Також зазначає, що покарання у виді реального позбавлення волі є самим суворим, а призначення їй умовного покарання надасть можливість забрати її доньку ОСОБА_11 із дитячого будинку та повернути новонародженого сина ОСОБА_12

Крім цього просить врахувати стан її здоров'я, захворювання на ВІЛ та післяпологову депресію.

Просить призначити їй покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, яке не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_7 та в її інтересах захисника, підтримавших апеляційну скаргу обвинуваченої, прокурора, підтримавшого апеляційну скаргу прокурора у справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні того злочину за який вона засуджена, при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку.

При цьому фактичні обставини цього злочину не оскаржувалися як самою обвинуваченою, так і прокурором.

Дії ОСОБА_7 за вказаною статтею КК України судом кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то, на думку колегії суддів, ОСОБА_7 воно призначене з врахуванням вимог ст.ст. 65, 66 КК України - ступеню тяжкості вчиненого злочину, посередніх даних про її особу та пом'якшуючих її відповідальність обставин.

У відповідності до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційні злочини, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі.

Як встановлено перевіркою, суд при призначенні ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України дотримався цих вимог закону.

При цьому судом було вірно враховано цілий ряд пом'якшуючих її відповідальність обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для застосування вимог ст. 69 КК України та призначення покарання нижче нижчої межі.

З врахуванням всіх обставин по справі, на думку колегії суддів, призначений їй строк покарання є достатнім для її виправлення.

В зв'язку з цим доводи прокурора на м'якість покарання, враховуючи тяжкість злочину та обставини його вчинення на увагу не заслуговують, оскільки тяжкість визначена санкцією статті за якою вона засуджена, а обставини враховані при призначенні покарання.

Що стосується доводів обвинуваченої про призначення їй умовної міри покарання, то вона також задоволенню не підлягає з врахуванням її особи та характеру вчиненого нею правопорушення.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2016 р. відносно ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні, - без задоволення.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення в період із 17.09.2015 р. по 28.03.2016 р. включно зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її оголошення апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3 місяців.

Головуючий :

Судді :