Постанова № 56850309, 30.03.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари № справи 361/687/16-а

№ провадження 2-а/361/71/16

30.03.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Білик Г.О.

при секретарі Коваль О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради про визнання протиправними дії суб?єкта владних повноважень та зобов?язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Княжицької сільської радипро визнання протиправними дії суб?єкта владних повноважень та зобов?язання вчинити певні дії. Обгрунтовуючи вимоги зазначила,що у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України з метою реалізації свого конституційного права звернулася 18.12.2013 року до відповідача з клопотанням на отримання у власність земельної ділянки та доданими до нього графічними матеріалами для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території с.Княжичі, Броварського райну Київської області. На дане клопотання відповідач надав відповідь від 21.01.2014 року № 24, якою позивачу відмовлено в задоволенні клопотання. Зазначену відповідь вона оскаржила в судовому порядку. Так постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2015 року по справі № 361/3001/14-а позовні вимоги задоволені та зобов?язано відповідача розглянути подане позивачем клопотання відповідно до встановленого законом порядку. Після чого було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. На виконання постанови державної службди про відкриття виконавчого провадження № 47909773 від 18.06.2015 відповідач повторно розглянув клопотання ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в межах с. Княжичі та знову було відмовлено в задоволенні клопотання в зв?язку з відсутністю такої категорії земель. За результатами розгляду було винесено рішення Княжицької сільської ради від 21.08.2015 року № 757.

Позивач вважає, що дії субєкта владних повноважень є незаконними та такими, що порушують його законні права та інтереси, оскільки орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, зобовязаний розглянути клопотання у місячний строк та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову. Підставою для відмови може бути тільки невідповідність місця розташування обєкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.

З наведених підстав просить задовольнити її позов у повному обсязі та стягнути понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору.

В судове засідання позивач не з?явилася, представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях проти позову, а також надали суду довідку про те, що в адміністративних межах Княжицької сільської ради станом на 21.08.2015 року та станом на 25.02.2016 року вільних земельних ділянок за призначенням під забудову житла не було і немає.

Суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до ст. 122 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічне положення міститься в частині десятій статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 11, 12 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

За змістом ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Таким чином, суб'єктом права є громадяни України, що не скористались правом на приватизацію земельних ділянок за даним видом використання. Право на безоплатну передачу виникає у громадян, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності за нормами безоплатної приватизації, встановленими ст.121 ЗК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області з клопотанням від 18.12.2013р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і соруд в межах с. Княжичі.

21.01.2014 року № 24 позивачу Книжицькою сільською радою надано відповідь, якою відмовлено в задоволенні клопотання.

Постановою Броварського місьрайонного суду Київської області 27.05.2015 року справа № 361/3001/14-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов?язано відповідача розглянути подане позивачем клопотання відповідно до встановленого законом порядку.

На виконання постанови державної служби про відкриття виконавчого провадження № 47909773 від 18.06.2015 відповідач повторно розглянув клопотання ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в межах с. Княжичі та 21.08.2015 року виніс рішення № 757 яким було відмовлено в задоволенні клопотання в зв?язку з відсутністю такої категорії земель.

Статтею 118 ЗК України встановлений порядок передачі земельних ділянок у межах безоплатної приватизації.

Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання щодо відведення земельної ділянки та як наслідок приймає відповідне рішення. Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, однією з умов відмови у надані дозволу є невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральних планів населених пунктів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань.

Доводи позову, що вищезазначене рішення суб?єкта владних повноважень прийнято з не передбачених ст. 118 ЗК України підстав, є необгурнтованими.

Так, позивачем на розгляд сесії Княжицької сільської ради Броварського району Київської області подано до клопотання графічні матеріали, однак не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а саме система координат, яка б визначала місце розташування бажаної земельної ділянки. Як вбачається із клопотання до Княжицької свльської ради позивач просила, щоб селищна рада самостійно визначала земельну ділянку без її погодження. Але діюче земельне законодавство не уповноважує органи місцевого самоврядування на визначення та пошук вільних земельних ділянок для осіб, які мають бажання отримати землю безоплатно у власність.

Зі змісту оскаржуваного Рішення № 757 від 21.08.2015 року, в матеріалах справи виписка з рішення Княжицької сільської ради, вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у виділенні та передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в межах с. Княжичі стала відсутність вільних земельних ділянок такої категорії.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Княжицька сільська рада Броварського району Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах повноважень та у спосіб, визанчений законом, при прийнятті оскаржуваного рішення не було допущено порушень вимог ст. 118 ЗК України, з підстав чого заявлено позов.

Судом не встановлено підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в межах с. Княжичі, оскільки згідно з вимогами ст.ст. 11, 12, 122 ЗК України, ці дії виразилися у прийнятті Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області на пленарному засіданні рішення №757 від 21.08.2015 р. Підстав для визнання неправомірним і скасування цього рішення суб?єкта владних повноважень судом не встановлено, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог позову і в частині зобовязання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в межах с. Княжичі на найближчій сесії Княжицької сільської ради.

У звязку з викладеним, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі, відповідно до ст.94 КАС України у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат з відповідача відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 69, 71, 79, 86, 159 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 757 від 21.08.2015 Княжицької сільської ради Броварського району Київської області щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах с. Княжичі та зобов'язати Княжицьку сільську раду Броварського району. Київської області винести на засідання найближчої сесії Княжицької сільської ради та розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, та надати мотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.О. Білик