Ухвала суду № 56849954, 30.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/1296/15-к Головуючий у 1-й інст. Сікан В. М.

Категорія ч. 2 ст. 191 КК України Доповідач Ляшук В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Ляшука В.В.

суддів: Андрушкевича С.З., Котіка В.П.

з участю

секретаря: Гончарука С.С.

прокурора: Селюченко І.І.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченої: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 січня 2016 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Камянка, Попільнянського району, Житомирської області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

- за ч. 2 ст. 191 КК України на 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснювати функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати функції за спеціальним повноваженням на строк 1(один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Житомирської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 10001 м. Житомир вул. Вітрука, 1, р/р 26003310816 в філії ЖОУ АТ «Ощадбанк», МФО 311528 - 23 919,49 грн.

в с т а н о в и л а:

Згідно вироку, обвинувачена ОСОБА_2, з 2007 року перебувала на посаді начальника відділення поштового зв'язку с. Романівка УДППЗ «Укрпошта». Відповідно до посадової інструкції та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21.09.2013 року, ОСОБА_2, ввірено грошові кошти та матеріальні цінності, які знаходяться у ВПЗ с. Романівка, Попільнянського району, Житомирської області.

Скориставшись цим, у квітні місяці 2015 року, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні ВПЗ с. Романівка, Попільнянського УДППЗ «Укрпошта» в с. Романівка по вул. О. Олійника, 41, Попільнянського району, Житомирської області, будучи службовою особою та зловживаючи своїм службовим становищем, протиправно і безоплатно вилучила кошти в сумі 26 391,49 гривень, які знаходились у її володінні у касі ВПЗ та були отримані від реалізації товарів, і в подальшому обернула їх на свою користь.

Своїми діями, ОСОБА_2 вчинила привласнення коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем.

В подальшому, ОСОБА_2, незаконно витратила вказані кошти на власні потреби, чим вчинила розтрату коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Діями, які виразились у привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_2, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій за ч. 2 ст. 191 КК України, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає зміні.

Зазначає, що судом не враховано те, що вона працює дояркою в ПАФ «Єрчики» Попільнянського району та відшкодовує заподіяну нею шкоду, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Вказує, що вона хворіє на цукровий діабет та є інсулінозалежною, що підтверджується довідкою Попільнянської ЦРЛ, яку вона надала суду під час розгляду справи.

Також, вказує, що вона під час досудового розслідування добровільно відшкодовує потерпілій стороні заподіяну шкоду та потерпіла сторона не наполягала на суворому покаранні.

Просить вирок суду щодо неї змінити та призначити більш м'яке покарання з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, представника потерпілого, який покладався на розсуд суду при розгляді апеляційної скарги засудженої, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини провадження та доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними та ніким із апелянтів не оспорюються.

Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України.

Призначене ОСОБА_2 покарання на думку колегії суддів також відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Так, судом першої інстанції фактично було враховано з достатньою повнотою усі обставини на які посилається обвинувачена в своїй скарзі, в тому числі те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодувала завдані збитки, хворіє, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_2, покарання є несправедливим внаслідок його суворості колегія суддів не вбачає, оскільки судом першої інстанції воно визначено за мінімальною межею.

З врахуванням обставин вчинення злочину, а зокрема того, що ОСОБА_2 вчинила злочин шляхом зловживання службовим становищем, що підвищує суспільну небезпеку від її дій, розміру заподіяних збитків, відношення обвинуваченої до скоєного, яка фактично за рік відшкодувала потерпілій стороні лише незначні кошти (2400 грн.), думки представника потерпілого, який висловився в суді апеляційної інстанції, що обвинувачена з врахуванням її небажання реально відшкодувати шкоду повинна понести справедливе покарання, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, в тому числі застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України, не дають для цього підстав і інші доводи зазначені в апеляційній скарзі.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 січня 2016 року щодо неї - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Судді: