Справа № 156/1085/13-к
Провадження № 1-в/165/39/16
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі колегії суддів:
головуючого судді Ушакова М.М.,
суддів Галушки О.Г., Ференс-Піжук О.Р..,
при секретарі Лубаєвській Л.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську заяву засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 27 листопада 2013 року, -
встановив:
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 27 листопада 2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.357 КК України та призначено покарання: за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності; за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами ч.1 ст.72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, визначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк дев'ять років п'ять місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання призначене за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року - один рік три місяці чотири дні позбавлення волі, остаточно призначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності.
Засуджений ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просить роз'яснити вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 27 листопада 2013 року який йому є незрозумілим. Зокрема свої вимоги обґрунтовує тим, що під час вчинення розбійного нападу було викрадено гроші та кредитні картки, вважає, що такі його дії слід кваліфікувати лише за ст.187 КК України, а не додатково за ст.357 КК України, оскільки вони охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном і такі дії слід розглядати як продовжуваний злочин. Також зазначав, що викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення, якщо умисел на заволодіння майном у особи виник під час перебування в цьому приміщенні. Вказував, що якщо один із учасників злочину застосував або погрожував застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб як крадіжку чи грабіж при умові, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.
Таким чином на думку засудженого ОСОБА_1 вказані частини вироку Нововолинського міського суду Волинської області є незрозумілими, а тому просив їх роз'яснити.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 заяву просив задоволити з підстав викладених у ній. Захисник покладався на розсуд суду.
Прокурор та інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали заяви, копію вироку Нововолинського міського суду від 27 листопада 2013 року приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись по суті тих питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом викладеної норми закону роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Як вбачається з копії вищезазначеного вироку, мотивувальна та резолютивна частини вироку викладені чітко із зазначенням мотивів та мети вчинення злочинів, покарання призначене із зазначенням норм матеріального права, зрозумілою мовою, без застосування таких юридичних термінів чи слів, які б викликали труднощі в його розумінні та можливості їх неоднозначного тлумачення, а тому суд не вбачає підстав для його тлумачення. Крім того, правова кваліфікація умисних дій ОСОБА_1 відповідає чинним на час винесення вироку правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постанові його пленуму №10 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності".
Керуючись ст.379, ст.380 КПК України, - суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 27 листопада 2013 року відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляції протягом семи днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Головуючий підпис
Судді підписи
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков
Судове рішення № 56849019, Нововолинський міський суд Волинської області було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 156/1085/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: