Ухвала суду № 56848996, 30.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/2741/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р. Провадження № 22-ц/773/454/16 Категорія: 81 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар - Вергун Т.С.,

за участю: заявника ОСОБА_2,

державного виконавця Самчука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьк цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчука Олександра Петровича про закінчення виконавчого провадження за апеляційною скаргою представника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. на ухвалу Нововолинського міського суду від 26 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Нововолинського міського суду від 26 січня 2016 року в даній справі скаргу задоволено, визнано незаконною постанову державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Волинській області Самчука О.П. від 10 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2741, виданого Нововолинським міським судом 05 квітня 2013 року про виселення ОСОБА_5 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 05 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради, про спонукання до виконання договору купівлі-продажу квартири і виселення та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу квартири виселено ОСОБА_5 з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1 належної ОСОБА_2 на праві власності без надання іншого житлового приміщення. Зобов'язано ОСОБА_5 виконати умови договору купівлі-продажу квартири від 12 листопада 2010 року, передавши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, вільну від речей домашнього вжитку і обстановки та ключі від належної йому квартири. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. 12.06.2013 року Нововолинським міським судом видано виконавчий лист №0312/2741 про виселення ОСОБА_5 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири №10 будинку №14 на 15-мікрорайоні в м. Нововолинську Волинської області без надання іншого житлового приміщення. Даний виконавчий лист перебував на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука О.П.

24.11.2015року заступником начальника відділу Самчуком О.П. направлена боржнику ОСОБА_5 вимога про самостійне виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 05 квітня 2013 року до 08 грудня 2015року, про що повідомити заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука О.П., і у якій зазначено, що в іншому випадку рішення суду про виселення ОСОБА_5 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення буде виконано в примусовому порядку о 11.00год. 09.02.2015 року. Для примусового виселення зобов'язано Волинську філію ДП «Сетам» забезпечити робітниками, кваліфікованими спеціалістами, приміщенням для зберігання описаних речей.

01.09.2015р. складено акт державного виконавця, яким встановлено, що особи, які підлягають виселенню в квартирі відсутні; в квартирі проживає ОСОБА_1 і їй належать всі речі та побутові предмети на праві приватної власності; ОСОБА_1 було відомо про місце і час проведення виконавчих дій; майна ОСОБА_5 та дітей не виявлено; дані обставини свідчать про те, що рішення суду виконане в повному обсязі.

10 грудня 2015 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходить з того, що відсутні підстави, передбачені п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про виселення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

За змістом статті 1, 5 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8 частини 1 статті 49 Закону).

Положеннями ч.2, ч.4, ч.9 статті 78 Закону визначено, що у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання судового рішення.

Державний виконавець при вирішенні питання про можливість закінчення виконавчого провадження повинен переконатись у тому, що ним своєчасно і в повному обсязі вчинено усі можливі дії щодо виконання повністю виконавчого документу і рішення, на підставі якого такий документ видано, пересвідчитись у дотриманні під час здійснення ним виконавчого провадження прав, свобод і законних інтересів стягувача.

Судом не встановлено, і таких доказів не подав державний виконавець, що ним проведено всі дії по виселенню боржника і її неповнолітніх дітей з приміщення, як це передбачено ст.78 Закону. У постанові про закінчення виконавчого провадження не зазначено на підставі чого було зроблено висновок про добровільне виселення боржника, які саме речі залишились в квартирі, відсутні докази, що речі та побутові предмети в квартирі з якої підлягає виселенню боржник, належать іншій особі - мамі боржниці ОСОБА_1, а не боржникові.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи ОСОБА_1 виселилась із спірної квартири і 13.09.2012 року заступником начальника відділу ДВС Нововолинського МУЮ Харченко А.М. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч.11 ст.78 Закону у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Будь-яких даних про повторне вселення особи, яка не зазначена у виконавчому листі ОСОБА_1 у спірне приміщення немає.

Згідно ч.6 ст.78 Закону у разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

З постанови державного виконавця встановлено, що виконання рішення здійснювалось за відсутності осіб, які підлягають виселенню, а отже, в силу положень ч.6 ст.78 Закону державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Виселення полягає не тільки у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, а у забороні особі, яка виселяється користуватись цим приміщенням. Таких дій державним виконавцем не проведено.

Посилання в апеляційній скарзі на зазначення судом в ухвалі про зобов'язання ОСОБА_5 виконати умови договору купівлі-продажу квартири від 12.11.2010р. спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, в резолютивній частині якої зазначено про визнання незаконною лише постанови державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука О.П. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про виселення ОСОБА_5 разом з її неповнолітніми дітьми.

Державним виконавцем передчасно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Ухвала постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області відхилити.

Ухвалу Нововолинського міського суду від 26 січня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: