Рішення № 56848401, 29.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016р. Справа№ 914/342/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Приватного підприємства Професійні системи безпеки, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еврідей Україна, м.Львів,

про: стягнення 7 693,42 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1- представник;

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Приватне підприємство Професійні системи безпеки звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еврідей Україна про: стягнення 7 693,42 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2014 р. у справі № 914/3996/14 за позовом Приватного підприємства «Професійні системи безпеки» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені повністю та

стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» на користь Приватного підприємства «Професійні системи безпеки» 17 127,78 грн. заборгованості, 216,06 - 3% річних, 1 161,86 грн. - інфляційних втрат, 1 711,26 грн. - пені та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 20.12.2014р., однак відповідач погасив заборгованість за даним рішенням суду тільки 11.12.2015р.

Оскільки відповідач виконав рішення суду з простроченням, позивач нарахував відповідачу 499,75 грн. -3% річних за період з 21.12.2014р. по 10.12.2015р. та 7 193,67 грн.- інфляційних втрат за період січень 2015р. листопад 2015р, які просить суд стягнути.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 09.02.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 23.02.2016року.

В судове засідання 23.02.2016р. зявився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901410278564.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 15.03.2016р.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., розгляд справи 15.03.2016р. не відбувся.

Ухвалою від 24.03.2016р. розгляд справи було призначено на 29.03.2016р.

В судове засідання 29.03.2016р. зявився представник позивача, надав пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

08.12.2014р. Господарським судом львівської області було прийнято рішення по справі №914/3996/14 за позовом Приватного підприємства Професійні системи безпеки до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еврідей Україна, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Еврідей Україна на користь Приватного підприємства Професійні системи безпеки 17 127,78 грн. заборгованості, 216,06 3% річних, 1 161,86 грн. інфляційних втрат, 1 711,26 грн. пені.

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з копії наказів господарського суду Львівської області від 23.12.2014р. виданих на виконання рішення суду від 08.12.2014р. по справі №914/3996/14, дане рішення набрало законної сили 20.12.2014р.

Згідно даних наявних в системі документообігу суду, рішення суду по справі №914/3996/14 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.203 ГК України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Таким чином, належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Однак Відповідач погасив основну заборгованість за рішенням суду від 08.12.2014р. по справі №914/3996/14 тільки 11.12.2015р., що підтверджується банківською випискою від 11.12.2015р. (а.с. 17).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобовязанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобовязання, зокрема за період після прийняття судом відповідного рішення.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Оскільки відповідач погасив основну заборгованість за рішенням суду від 08.12.2014р. по справі №914/3996/14 тільки 11.12.2015р., тобто виконав рішення суду з простроченням, позивач нарахував відповідачу 499,75 грн. -3% річних за період з 21.12.2014р. по 10.12.2015р. та 7 193,67 грн.- інфляційних втрат за період січень 2015р. листопад 2015р.

Судом проведено перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 7 693,42 грн. з яких: 3% річних - 499,75 грн. та інфляційні втрати в сумі - 7 193,67 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на відповідача в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврідей Україна» (79015, м.Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73 корпус 4, код ЄДРПОУ 37206273) на користь Приватного підприємства «Професійні системи безпеки»(79066, м.Львів, вул. Зубрівська,25а/20, код ЄДРПОУ 31291275) - 499,75 грн. -3% річних, 7 193,67 грн.- інфляційних втрат, та 1378,00 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.