Постанова № 56848220, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Справа№ 910/28984/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 23.12.2015

у справі № 910/28984/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЙКО УКРАЇНА»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт»,

про стягнення 93 566,20 грн,за участю представників сторін:

від позивача: 1) Крапивницький Я.І. - представник (довіреність №б/н від 01.10.2015);

2) Сидоренко С.І. - представник (довіреність №б/н від 02.03.2016);

від відповідача: 1) Коптєва А.Є. - представник (довіреність №б/н від 27.11.2015);

2) Ханікевич К.А. - директор (паспорт серія НОМЕР_1 від 02.11.2006);

від третьої особи: Климов О.Ю. - представник (довіреність №б/н від 15.02.2016),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тейко Україна» (надалі - ТОВ «Тейко Україна», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» (надалі - ТОВ «Екостандарт», відповідач) про стягнення 93 566,20 грн заборгованості з оплати наданих транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за договором №1/07/04/2014 транспортного експедирування від 07.04.2014.

09.12.2015, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було заявлено про уточнення позовних вимог, згідно яких станом на 09.11.2015 заборгованість ТОВ «Екостандарт» за отримані послуги за договором транспортного експедирування від 07.04.2014 становить 89 078,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі №910/28984/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд, розглядаючи справу, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не було надано оцінки доводам відповідача про неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань, оскільки надані позивачем товарно-транспортні накладні (CMR) не підтверджують фактів доставки ввіреного йому для перевезення вантажу вантажоотримувачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 справу прийнято до апеляційного провадження у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Суховий В.Г., розгляд справи призначено на 22.02.2016.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Фірми «Rusmakstyl druzstvo» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Також в судовому засіданні 22.02.2016 від Фірми «Rusmakstyl druzstvо» надійшло клопотання про залучення фірми до участі у справі в якості третьої особи без самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача, вказуючи, що вказана особа є вантажоотримувачем вантажу, перевезення якого здійснювалось за договором транспортного експедирування від 07.04.2014.

Представник скаржника підтримав клопотання про залучення вищевказаної особи до участі у справі в якості третьої особи без самостійний вимог на предмет спору. Представник позивача проти такого клопотання заперечив.

Вислухавши думку учасників судового процесу, порадившись, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання та залучити Фірму «Rusmakstyl druzstvo» до участі у справі в якості третьої особи без самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи спірних товарно-транспортних накладних в оригіналі.

В судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 21.03.2016.

21.03.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.03.2016.

В судовому засіданні 23.03.2016 представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати, постановивши нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Свою позицію щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги висловив і представник третьої особи у справі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вказуючи на їх необґрунтованість. Оскільки рішення суду вважає законним, просив відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

23.03.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тейко Україна» (в тексті договору - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» (в тексті договору - клієнт) було укладено договір №1/07/04/2014 транспортного експедирування (далі - договір), відповідно до якого експедитор зобов'язався організувати доставку ввіреного йому для перевезення вантажу до пункту призначення і передачу його уповноваженій для отримання вантажу особі, а клієнт зобов'язався прийняти та оплатити надані експедитором послуги на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що транспортне обслуговування виконується у відповідності до умов даного договору, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Митної конвенції (Конвенція МДП), Конвенції про перевезення небезпечних вантажів (ADR) і Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються.

Транспортно-експедиційні послуги здійснюються на підставі підтвердженої експедитором заявки, підписаної керівником клієнта і скріпленої печаткою, переданої експедитору особисто або по факсимільному зв'язку, яка обов'язково містить: пункт завантаження (точна адреса); час завантаження; пункт вивантаження (точна адреса); час вивантаження; характер вантажу; найменування та маса (брутто) вантажу; тип автопоїзду; термін доставки вантажу; особливі умови перевезення; вартість перевезення (п.2.3. договору).

За умовами п.п. 3.1.1., 3.1.6., 3.1.7. експедитор організовує перевезення вантажів клієнта по його заявках; для транспортування вантажів клієнта залучає перевізників, які мають поліс про страхування цивільної відповідальності перед третіми особами; надає клієнту оригінали рахунків за надані послуги з оригіналами міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), податкових накладних та актом виконаних робіт.

Клієнт, в свою чергу, у відповідності до п.3.2.8. договору оплачує надані експедитором послуги у встановлений п.4 даного Договору термін.

Так, згідно п.4.3. договору вартість послуг експедитора обговорюється сторонами в кожному окремому випадку та включає в себе усі витрати на виконання доручення клієнта, а також плату експедитору і вказується в разовій заявці. По взаємній домовленості сторін оплата і порядок розрахунків можуть бути переглянуті, змінені або доповнені в залежності від конкретних умов перевезень і надання послуг.

Клієнт здійснює оплату за надані послуги на протязі 5 банківських днів після отримання від експедитора документів, вказаних в п.3.1.7 договору, якщо інше не обговорено в заявці. Всі розрахунки сторін по даному договору здійснюються в національній валюті України (п.п. 4.4., 4.5. договору).

Відповідно до п. 8.1. даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

Визначаючи правову природу укладеного сторонами договору, місцевий господарський суд правильно вказав, що такий має ознаки транспортного експедирування, за яким, у відповідності до частини 1 статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України, одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно частини 4 статті 306 Господарського кодексу України допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок господарювання виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору від 07.04.2014 сторонами у справі було погоджено договір-заявку №1/09/10/14 на перевезення вантажу, за умовами якої позивач зобов'язався здійснити для відповідача перевезення паливних пелет з деревини в мішках типу Біг-Бег загальною вагою 22080 кг, вантажоотримувач - «Rusmakstyl», Чехія, місце розмитнення - митниця MOSNOV, місце розвантаження - Чехія, Отраковице, ставка за перевезення - 850 євро, що становить 13 872,00 грн.

14.10.2014 сторонами було підписано аналогічного змісту договір-заявку №1/14/10/14 на перевезення паливних пелет з деревини загальною вагою 22 тонни вантажоотримувачу - «Rusmakstyl», Чехія, ставка за перевезення - 15 051,00 грн.

17.10.2014 сторони підписали договір-заявку №1/17/10/14 на перевезення аналогічного товару вагою 22 тонни з доставкою тому ж вантажоотримувачу, ставка за перевезення 900 євро, що становить 14 760,00 грн.

10.11.2014 позивач та відповідач підписали договір-заявку №1/10/11/14 на перевезення паливних пелет вагою 22 тонни з доставкою вантажоотримувачу - «Rusmakstyl», Чехія, ставка за перевезення 800 євро, що становить 14 488,00 грн.

Згідно договору-заявки №1/10/11/14 від 12.11.2014 позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з перевезення паливних пелет вагою 22 тонни з доставкою вантажоотримувачу - «Rusmakstyl», Чехія, ставка за перевезення 17 721,00 грн, а за заявкою №26/11/14 - паливні пелети вагою 22080 кг тому ж вантажоотримувачу - «Rusmakstyl», Чехія, ставка за перевезення 700 євро, що становить 13 034,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ним виконано зобов'язання перед ТОВ «Екостандарт» щодо надання послуг за вказаними заявками вчасно та в повному обсязі, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR А №0717901, CMR А №0717947, CMR А №0717804, CMR А №0725344, CMR А №0725365, CMR А №0725440 та CMR А №0691202 (а.с. 137-143) та виставленими відповідачеві рахунками на оплату послуг з автоперевезення в міжнародному сполученні № 131 від 14.10.2014 на суму 13 872,00 грн, № 132 від 21.10.2014 на суму 14 760,00 грн, № 133 від 21.10.2014 на суму 15 051,20 грн, №141 від 18.11.2014 на суму 14 488,00 грн, №143 від 19.11.2014 на суму 17 721,00 грн, № 148 від 03.12.2014 на суму 13 034,00 грн, 306/02/14/145 від 20.06.2013 на суму 13 000,00 грн (а.с. 56-59).

Відповідач свої господарсько-договірні зобов'язання виконав неналежним чином, оплативши рахунки частково на суму 15 120,00 грн, що підтверджується банківськими виписками ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про оплату рахунку №131 від 14.10.2014 на 3 872,00 грн, рахунку №132 від 21.10.2014 на 4 760,00 грн, рахунку №141 від 18.11.2014 на 4 488,00 грн, рахунку №148 від 03.12.2014 на 2 000,00 грн (а.с. 60-63), у зв'язку з чим у ТОВ «Екостандарт» утворилася заборгованість перед ТОВ «Тейко Україна» у розмірі 89 078,20 грн,, яку позивач просить стягнути з відповідача.

У зв'язку з неналежним виконанням договору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія вих. № 43 від 15.10.2015 з вимогою сплатити заборгованість за надані експедиторські послуги протягом семи календарних днів з моменту її отримання. До претензії позивач долучив міжнародні транспортні накладні, рахунки на оплату послуг, акти надання послуг та податкові накладні. Направлення претензійних матеріалів на адресу ТОВ «Екостандарт» підтверджується описом вкладення в цінний лист та відбитком печатки відділення поштового зв'язку про прийняття для відправлення поштової кореспонденції 19.10.2015 (а.с.28-31).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, відповідач акти наданих послуг на адресу ТОВ «Тейко Україна» не повернув, жодних заперечень чи зауважень проти них не висловив, відповіді на претензію не надав.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримання експедиторських послуг на підставі укладеного сторонами договору від 07.04.2014, підписаних договорів-заявок та часткова оплата виставлених позивачем рахунків у розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом надання останнім послуг, а отже породжує у відповідача обов'язок оплатити їх вартість.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення пункту 4.4. договору про те, що Клієнт здійснює оплату за надані послуги на протязі 5 банківських днів після отримання від експедитора документів, вказаних в 3.1.7. договору, зі змісту якого слідує, що підставою для здійснення відповідачем обумовлених у договорі послуг є акт виконаних робіт, що направляється відповідачеві разом із товарно-транспортною накладною СМR, рахунком та податковою накладною.

Як зазначалося вище, оплата послуг за виставленими позивачем рахунками була проведена відповідачем частково.

Відповідно до пункту 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку належать часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Пояснення причин часткової оплати рахунків помилковим перерахуванням коштів судова колегія вважає непереконливим, адже відповідачем не надано допустимих доказів, які б свідчили про його звернення з відповідними заявами про повернення грошових коштів у зв'язку з помилковим їх зарахуванням на рахунок позивача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань, зазначаючи при цьому, що позивач прийнявши від нього вантаж для перевезення за спірними заявками, не доставив його вантажоотримувачу, відтак вимоги щодо оплати послуг заявлені позивачем безпідставно, відповідно, задоволенню не підлягають. Підтвердженням цьому, на переконання останнього, є відсутність відбитків печатки вантажоотримувача та підписів його уповноважених осіб на міжнародних товарно-транспортних накладних про отримання вантажу, а також переписка з вантажоотримувачем щодо недопоставки вантажу.

В судовому засіданні представник третьої особи, підтримуючи апеляційну скаргу відповідача, пояснив, що вантаж за спірними договорами-заявками Фірма «Rusmakstyl druzstvo» не отримувала, у зв'язку з чим остання зверталася до відповідача з листами про необхідність поставок замовленого фірмою товару у кількості 110 тонн за укладеним з відповідачем контрактом №01/03 від 01.03.2013 (а.с. 122,124).

Під час апеляційного провадження представники відповідача так і третьої особи наголошували на тому, що міжнародні товарно-транспортні накладні не містять печаток вантажоотримувача та підписів уповноваженої особи на отримання вантажу. При цьому представник третьої особи зауважив, що надані позивачем в матеріали справи оригінали товарно-транспортних накладних (CMR) з відбитками печатки Фірми «Rusmakstyl druzstvo» не можуть бути належними та допустимими доказами отримання товару вантажоотримувачем, оскільки від імені останнього підписані невідомими особами.

Проте, такі доводи колегія суддів находить непереконливими, оскільки з додатково представлених позивачем копій рахунків на оплату, копій міжнародних товарно-транспортних накладних, оформлених за інший період в межах договору транспортного експедирування від 07.04.2014 вбачається, що вантажоотримувач приймав вантаж аналогічним чином, відповідачем послуги були оплачені, що об'єктивно підтверджується банківськими виписками (а.с.16158-184).

Суд апеляційної інстанції відхиляє та критично ставиться до наданої Фірмою «Rusmakstyl druzstvo» переписки з ТОВ «Екотандарт» щодо неотримання вантажу за інвойсами №1359 та №1362 від 06.10.2014, №1370 від 16.10.2014, №1391 від 19.11.2014, №1408 від 13.12.2014, оскільки, як пояснив суду представник третьої особи, претензій з цього приводу відповідачеві не направлялось, а листи за №32 від 30.12.2014 та за №42 від 02.02.2015 передавалися директорові ТОВ «Екостандарт» водіями.

Так, з умов п.п. 7.2, 7.4 Контракту №01/03 від 01.03.2013, укладеного між ТОВ «Екостандарт» (в тексті контракту - продавець) та Фірмою «Rusmakstyl druzstvo» (в тексті контракту - покупець) слідує, що всі документи, які стосуються цього контракту, передані з-за допомогою засобів телекомунікації, при підтвердженні їх отримання, повинні розглядатися як такі, що мають однакову силу з оригіналами цих документів, за умови узгодження документів обома сторонами. Контракт, доповнення, специфікації, замовлення та інші документи, підписані сторонами та передані факсом або електронною поштою, мають юридичну силу.

Таким чином, переписка, оформлена сторонами контракту всупереч його умов, не може слугувати належним доказом у справі.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач, стверджуючи в судовому засіданні факт отримання від третьої особи листів про про неотримання ним вантажу, жодним чином не відреагував на них та не направив позивачеві претензій у зв'язку з неналежним виконанням договору в частині перевезення вантажу до пункту призначення та передачі його уповноваженій особі.

Згідно статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається з рахунків, виставлених позивачем, оплаті підлягали: вартість міжнародних транспортних послуг від митного переходу до місця розвантаження за територією України, вартість міжнародних транспортних послуг від пункту завантаження на території України до митного переходу та транспортно-експедиційна винагорода, що відповідає фактичній вартості послуг, узгодженій сторонами при підписанні кожної з договорів-заявок.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Екостандарт» на користь ТОВ «Тейко Україна» 89 078,20 грн заборгованості за експедиторські послуги є обгрунтованими, доведеними позивачем належними доказами та підлягають задоволенню повністю.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, всебічно перевіривши обставини спору, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги законних висновків суду не спростовують, отже, підстави для зміни чи скасування рішення відсутні, а апеляційну скаргу ТОВ «Екостандарт» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі №910/28984/15 слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати із сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі (апелянта).

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі №910/28984/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 у справі №910/28984/15 залишити без змін.

3. Справу №910/28984/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук