Ухвала суду № 56848077, 30.03.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" березня 2016 р. Справа № 925/169/16

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача (заявника) ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси заяву комунального підприємства Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради про розстрочку виконання рішення у справі

за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства Водоканал, м. Ватутіне, Черкаська область,

до Комунального підприємства Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради, м. Звенигородка, Черкаська область,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2016 до суду надійшла заява комунального підприємства Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради (далі - божник) про розстрочку виконання судового рішення від 16 березня 2016 р. на 5 місяців рівними частинами.

Заява вмотивована тим, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду; надходження коштів, які отримує заявник, ідуть на погашення першочергових платежів податки і заробітна плата, а також на виконання ухвали господарського суду про розстрочку виконання рішення суду по заборгованості за електроенергією; стягнута за вищевказаним рішенням сума є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності відповідача та його неплатоспроможності взагалі.

Представник позивача (стягувача) в наданому до суду відзиві на заяву та в судовому засіданні заперечував проти її задоволення посилаючись на те, що підприємство перебуває в надскладному фінансовому стані; усі кошти, які надходять підприємству ідуть на погашення першочергових платежів (податки, заробітна плата, на виконання рішення суду по стягненню боргу за електроенергію), боржник має невиконані судові рішення, накопичує борги, а поточні платежі не сплачує, на підставі чого просив суд заяву боржника залишити без задоволення.

Одночасно у відзиві позивач/стягувач заявив клопотання «про вжиття заходів до забезпечення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 по справі №925/169/16 шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать КП «Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради»».

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали заяви та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Виконавчий документ (наказ) на виконання рішення від 16.03.2016 до надходження заяви про розстрочку судом не видавався.

Вирішуючи питання про застосування заходів, передбачених статтею 121 ГПК, суд бере до уваги таке.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 березня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю і стягнуто з відповідача на користь позивача 426 169 грн. 08 коп. боргу та 6 392 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

23.03.2016, в межах строку передбаченого ГПК України для оскарження судового рішення і для видачі наказу 01 квітня 2016 р., до суду надійшла заява комунального підприємства Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради (далі - божник) про розстрочку виконання рішення від 09 червня 2015 р. на 5 місяців рівними частинами по 86512 грн. 32 коп.

За приписами ст.121 ГПК України розстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Аналізуючи подані заявником докази, суд приходить до висновку, що самі по собі проблеми у господарській діяльності комунального підприємства Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради не свідчать про те, що боржник не має можливості виконати рішення суду.

Зокрема, засновником боржника є Звенигородська міська рада.

Відтак, Звенигородська міська рада, як розпорядник коштів місцевого бюджету має право вирішити питання про виділення необхідних коштів для погашення боргів перед стягувачем за судовим рішенням від 16.03.2016.

Суд бере до уваги, що і позивач (стягувач) і відповідач (боржник), як комунальні підприємства, перебувають у скрутному матеріальному становищі -мають борги перед енергопостачальними підприємствами, а відповідач не виконує своїх грошових зобовязань перед позивачем протягом тривалого періоду часу.

Суд, зясовуючи матеріальні інтереси сторін та їх фінансовий стан, встановив таке.

Дохід заявника (відповідача) за місяць становить 518,7 тис. грн., а витрати 617,8 тис. грн., тобто збиток за місяць 99,1 тис. грн. (а.с.85).

Надані відповідачем платіжні документи стосуються сплати у 2016 р. коштів на виконання інших судових рішень, ніж рішення у справі №925/169/16.

Суд бере до уваги, той факт, що є в наявності рішення господарського Черкаської області про стягнення заборгованості: №05/4239, №06/1437, №02/5398, №12/587, №05/2923, №12/1191, №12/5026/1174/2011, №925/731/14, №925/37/16 від 09 лютого 2016 року із боржником Звенигородським КП «Водоканал».

Із наданих позивачем фінансових документів вбачається, що внаслідок значної заборгованості КП "Водопостачання та водовідведення ЗМР" на Ватутінському КВП "Водоканал" склалась тяжка економічно-фінансова ситуація пов'язана з виплатою заробітної плати працівникам підприємства борг на 01.01.2016 856417 грн. 46 коп., що може спричинити виникнення конфлікту між працівниками та адміністрацією підприємства .

Так у 2015р. наказом від 03.03.2015 Національної служби посередництва і примирення відділення в Черкаській області стан соціально трудових відносин на підприємстві взято на облік.

Станом на 01.04.2015р. працівниками згідно з ст.4 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів конфліктів уже було сформовано та висунуто директору підписний лист з вимогою найманих працівників до роботодавця щодо погашення заборгованості із заробітної плати.

Протоколом від 17.04.2015 загальних зборів працівниками обрано орган уповноважений представляти інтереси працівників. Угодою та Наказом від 08.05.2015р. на підприємстві, для вирішення колективного трудового спору пов'язаного з заборгованістю по виплаті заробітної плати створено примирну комісію. Протоколами №№ 1, 2, 3 проведено засідання примирної комісії за участі представників усіх сторін (Звенигородка - Ватутіне).

Крім цього, працівниками підприємства в червні 2015 року уже було проведено в м. Звенигородка перший мовчазний мітинг, де заявлено про намір, в разі не вирішення даних питань, переходу до більш рішучих та радикальних дій (страйк, припинення прийому стічних вод від Звенигородського колектору, перекриття доріг).

Разом з цим працівники підприємства уже звернулися в усі відповідні інстанції (міська рада, прокуратура, Національна служба посередництва і примирення. Управління Держпраці у Черкаські області ) з заявами та скаргами по питанню недотримання законодавства по виплаті заробітної плати на Ватутінському КВП "Водоканал" , також уже є звернення до Адвокатів.

Розпорядженням від 11.09.2015р. №202-р Національної служби посередництва і примирення стан соціально трудових відносин на підприємстві та повторні вимоги працівників взято на облік . Управлінням Держпраці у Черкаській області неодноразовими листами попереджено адміністрацію підприємства про адміністративну та кримінальну відповідальність. Дана ситуація на підприємстві склалася внаслідок заборгованості КП "Водопостачання водовідведення" ЗМР . Дана ситуація може повторитись та мати інші надскладні наслідки в результаті її вирішення. З огляду на все вищевикладене вважаємо за необхідне звернути увагу суду, що на сьогоднішній день Ватутінське КВП "Водоканал" перебуває в надскладному фінансовому стані, зокрема місячний дохід підприємства становить 756,4 тис. грн., а витрати 868,1 тис. гри., тому щомісячний збиток підприємства складає 111,7 тис. грн.. який в поєднанні з щомісячним в сумі більше 200 тис. грн. наростаючим боргом КП "'Водопостачання та водовідведення ЗМР" становить реальну можливість та загрозу виникнення на КВП "Водоканал" м. Ватутіне фінансового стану близького до банкрутства.

Вищенаведені обставини боржник не оспорює.

Боржник заперечує проти клопотання про накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Суд приходить до висновку, що враховуючи фінансовий стан та інтереси позивача - відповідач не подав до суду разом із заявою належних і допустимих доказів наявності саме виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його виконання неможливим.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання випадку винятковим та задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення від 16.03.2016 строком на 5 місяців.

Відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення необхідно відмовити повністю.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення виконання рішення суд оцінює критично виходячи із наступного.

Заявником не подано доказів сплати судового збору.

Вимога про вжиття заходів викладена альтернативно.

Розмір заходів забезпечення не вказано.

Виконавчий документ на виконання судового рішення на час розгляду клопотання не видавався.

До суду не подано доказів того, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 16.03.2016 у справі № 925/169/16 відмовити повністю.

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову і виконання судового рішення відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в порядку визначеному ГПК України.

СУДДЯ В.В. Єфіменко