Рішення № 56847695, 25.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2016Справа №910/22190/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «ВУСО» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1Простягнення 13 190,51 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Горячев А.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Жигальська Ю.Ю. - представник за довіреністю;

третя особа: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ВУСО» про стягнення 13 190,51 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/22190/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, та призначено її до розгляду на 14.09.2015.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 14.09.2015 не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

11.09.2015 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

У судовому засіданні 14.09.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно акту огляду ТЗ від 03.10.2014 на пошкодженому автомобілі були виявлені пошкодження, що не пов'язані з ДТП, вартість відновлювального ремонту цих пошкоджень не була врахована позивачем при розрахунку страхового відшкодування, в зв'язку з чим відповідачем було здійснено власний розрахунок страхового відшкодування в сумі 16 343,63, виплата якого була здійснена на користь позивача.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких просив вважати клопотання про призначення судової експертизи, подане 11.09.2015 через канцелярію суду, не поданим.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача подав нове клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та надав усні пояснення, відповідно до яких просив суд його задовольнити.

Ухвалами суду від 14.09.2015 призначено експертизу по даній справі та зупинено провадження у справі до проведення експертизи та отримання висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. В. Окружна, 4).

22.09.2015 матеріали справи № 910/22190/15 були направлені до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. В. Окружна, 4).

02.03.2016 до Господарського суду міста Києва від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України надійшов висновок експерта за результатами судової автотоварознавчої експертизи та повернуто матеріали справи №910/22190/15.

Ухвалою суду від 03.03.2016 провадження у справі №910/22190/15 поновлено, розгляд справи призначено на 25.03.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 25.03.2016 надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2016 надав усні пояснення по справі.

Третя особа в судове засідання 25.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та третьої особи.

В судовому засіданні 25.03.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014 по пр-ту Ревуцького-Юаєана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_4 та автомобіля «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1.

Згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №753/18306/14-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимог п. 10.1, 13.1, 2.3б Правил дорожнього руху України.

Відповідно до договору №218032Га/14-Л добровільного страхування наземного транспорту від 27.08.2014 страховиком автомобіля «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3 є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно калькуляції №1.003.14.0 від 07.10.2014 вартість ремонту автомобіля «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 30 653,41 грн.

Відповідно до рахунку №0009118 від 07.10.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовнтернешнл Метрополіс» та акту виконання робіт (наданих послуг) №ТО-Е-0028702 від 28.10.2014 вартість ремонту автомобіля «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 30 653,41 грн.

Згідно страхового акту №1.003.14.00362/VESKO29284 від 14.10.2014, складеного позивачем, зазначена вище ДТП визнана страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування - 29 534,14 грн, виплата якого за договором добровільного страхування наземного транспорту від 27.08.2014 підтверджується платіжними дорученнями №136 147 від 16.10.2014 на суму 29 534,14 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначена правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

В пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «ВУСО» (відповідач), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0118582.

Надіслана позивачем заява на виплату страхового, задоволена відповідачем частково в розмірі 16 343,63 грн, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 13 190,51 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно акту огляду ТЗ від 03.10.2014 на пошкодженому автомобілі були виявлені пошкодження, що не пов'язані з ДТП, вартість відновлювального ремонту цих пошкоджень не була врахована позивачем при розрахунку страхового відшкодування, в зв'язку з чим відповідачем було здійснено власний розрахунок страхового відшкодування в сумі 16 343,63, виплата якого була здійснена на користь позивача.

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з ч. 1, 3 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до висновку експерта від 22.02.2016 №19/15-155 за результатами судової автотоварознавчої експертизи, проведеної на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2015, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 03.10.2014, станом на 03.10.2014, з урахуванням фізичного зносу, може складати 29 163,70 грн; вартість відновлювального ремонту складових частин КТЗ «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3, що не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП від 03.10.2014 станом на 03.10.2014, може складати 6 808,58 грн.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0118582 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 6 011,49 грн (29 163,70 грн (вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта) - 16 343,63 грн (розмір виплаченого відповідачем страхового відшкодування) - 6 808,58 грн (вартість ремонту складових частин, що не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП від 03.10.2014).

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати за проведення судової експертизи ухвалою суду були покладені на відповідача, які були сплачені останнім в розмірі 1 015,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31 код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) 6 011 (шість тисяч одинадцять) грн 49 коп. - страхового відшкодування, 832 (вісімсот тридцять дві) грн 64 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31 код ЄДРПОУ 31650052) 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн 53 коп. - витрат за проведення судової експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.03.2016

Суддя О.М. Спичак