Ухвала суду № 56847588, 29.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29.03.2016 Справа № 908/307/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізон-Імпорт (юридична адреса: 70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Зарічна, 55-А; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А)

до відповідача: Фермерського господарства Токмацьке 2010 (71724, с. Нове Токмацького району Запорізької області; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 21)

про стягнення штрафу,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача : ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.08.2015 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізон-Імпорт звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Фермерського господарства Токмацьке 2010 про стягнення штрафу в сумі 331500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.01.2015р. між ТОВ «Бізон-Імпорт» (Заставодержатель) та ФГ «Токмацьке 2010» (Заставодавець) було укладено договір застави, який забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з договорів: купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах розстрочення платежу № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р.; купівлі-продажу насіння на умовах розстрочення платежу № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р.; купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах розстрочення платежу № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р.; поставки зерна майбутнього врожаю № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р. Позивач зазначав, що в порушення умов пунктів 3.7, 3.8, 3.9, 5.2.1 Договору, станом на 29.01.2016р. жодної інформації щодо Предмету застави відповідачем позивачу надано не було. За неналежне виконання умов Договору, на підставі п. 6.4 Договору, відповідачу нараховано штраф у розмірі 20% від загальної вартості Предмета застави. Посилаючись на вищевикладене та норми ст.ст. 546, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2016 р. порушено провадження у справі № 908/307/16, розгляд якої призначено на 23.02.2016 р.

Згідно повідомлення № 908/307/16 від 23.02.2016 р., у звязку з перебуванням судді Мірошниченко М.В. на лікарняному, розгляд справи було перенесено на 15.03.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.03.2016 р.

Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечив, зокрема зазначив, що укладений між сторонами договір застави від 26.01.2015р., виступав додатковим зобов'язанням, яким забезпечувались зобов'язання за основними договорами (№ ОМ-106/2014 від 02.12.2014р., № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р.). ТОВ «Бізон Імпорт» в односторонньому порядку відмовилось від основного зобов'язання за Договором № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р., чим, на думку відповідача, припинило зобов'язання Сторін, що підтверджується повідомленням про повну відмову від договору від 08.10.2015р. за вих. №03-546. Окремо, щодо відмови від зобов'язань за Договором поставки зерна майбутнього врожаю № ОМ - 106/2014 від 02.12.2014р., відповідач зазначає, що загальна оціночна вартість Предмета застави визначалась Сторонами виходячи з розміру зобов'язань, які вказаний Предмет застави забезпечував. Враховуючи відмову позивача від зобов'язання, сума якого, відповідно до Договору застави складає 1686672,00 грн., що у процентному співвідношенні складає 49,84% забезпечених зобов'язань, загальна оціночна вартість Предмета застави на яку позивач розраховує штраф повинна бути зменшена, пропорційно зменшенню зобов'язань які забезпечуються цією заставою та повинна складати 831402,00 грн.

Щодо зобов'язань за іншими основними договорами, відповідач пояснив, що за вказаними зобов'язаннями винесено судові рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга» від 13.01.2016р. Вказані судові рішення змінюють розмір, строк та підставу виконання зобов'язання. Сторони із вказаними рішеннями погодились та не оскаржували їх у встановленому законом порядку.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про новацію зобов'язань за Договорами № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р., що відповідає умовам новації, а саме: в частині погодженості сторонами - вказані рішення набрали законної сили, сторони вказані рішення не оскаржували; збереження суб'єктного складу - нові зобов'язання виникли між тими самими сторонами; та зміни умов зобов'язання - було встановлено новий розмір, строк виконання та підставу виконання зобов'язань. Окрім того, вказані судові рішення змінили предмет та спосіб виконання зобов'язань за даними договорами. В частині зміни предмету зобов'язань судові рішення встановлюють, як розміри, так і призначення платежів за зобов'язаннями. В частині зміни способу виконання, то вказані судові рішення визначають порядок та строки вчинення боржником дій з виконання зобов'язання.

За доводами відповідача, всі основні зобов'язання які забезпечувались договором застави, були припинені, а саме: від Договору № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р. позивач відмовився в односторонньому порядку, а зобов'язання за Договорами № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р., були трансформовані вказаними рішеннями третейського суду, із зобов'язань на підставі договору, у зобов'язання на підставі рішення суду із зміненими умовами, між тими самими сторонами, які не заперечили щодо нового зобов'язання або його умов у встановленому законом порядку. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.03.2016 р. щодо надання витребуваних судом документів не виконав. Представник позивача процесуальним правом на участь в судовому засіданні 29.03.2016р. не скористався. Натомість 25.03.2016 р. в господарський суд Запорізької області надійшла заява ТОВ «Бізон Імпорт» (вих. № 02/3-69 від 25.03.2016 р.) про залишення позову без розгляду, у звязку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала повноважень на її підписання. У вказаній заяві позивач також просить повернути суму сплаченого судового збору.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду: від 03.02.2016р., від 23.02.2016р. та від 15.03.2016 р. були направлені на адресу позивача, зазначену в позовній заяві. При цьому, про відкладення розгляду даної справи на 29.03.2016 р., було повідомлено присутнього у попередньому судовому засіданні 15.03.2016 р. представника позивача ОСОБА_2 особисто (довіреність б/н від 21.12.2015 р.).

Тобто, про час та місце слухання даної справи позивач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 29.03.2016р. представник відповідача зазначив, що з метою врегулювання взаєморозрахунків (погашення заборгованості) за договорами: № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р., № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р., між ТОВ Бізон-Імпорт (позивачем у справі) та ФГ Токмацьке 2010 (відповідачем у справі) було укладено Угоду про розрахунки від 15.03.2016р.

В судовому засіданні 29.03.2016р. прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

За змістом позовної заяви, 26.01.2015 року між позивачем (Заставодержателем) та відповідачем (Заставодавцем) було укладено договір застави (надалі Договір), який забезпечує вимоги Заставодержателя, що вливають з договорів: купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах розстрочення платежу № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р.; купівлі-продажу насіння на умовах розстрочення платежу № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р.; купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах розстрочення платежу № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р.; поставки зерна майбутнього врожаю № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р (надалі Основні договори).

Відповідно до умов п. 3.1 Договору Заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання своїх зобов'язань перед Заставодержателем за Основними договорами, передав в заставу позивачу майбутній урожай 2015 року озимої пшениці у кількості 663,00 тонн.

Згідно п. 3.3 Договору предмет застави знаходиться у володінні та користуванні Заставодавця, котрий буде вирощений і зібраний за аграрний період на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 220,00 гектарів, згідно карти посівів озимої пшениці врожаю 2015р. по ФГ «Токмацьке 2010».

Відповідно до п. 3.7 Договору місцезнаходження предмета застави після збору врожаю визначається Заставодавцем, але останній в обов'язковому порядку надсилає відповідне письмове повідомлення Заставодержателю про місце зберігання врожаю. Таке повідомлення надсилається протягом 2-х днів з дати початку збирання врожаю.

Пунктом 3.9 Договору встановлено, що Заставодавець зобов'язаний негайно повідомити Заставодержателю про початок збору врожаю, а також про будь-які обставини, що можуть ускладнити збір врожаю або зменшити його кількість у порівнянні із зазначеною у п. 3.1 цього Договору. Упродовж збору врожаю Заставодавець також зобов'язаний кожні 10 (десять) днів повідомляти Заставодержателя про кількість зібраного врожаю та місце його знаходження (зберігання).

Проте, як зазначено в позовній заяві, в порушення п.п. 3.7, 3.8, 3.9, 5.2.1 Договору, станом на 29.01.2016р. жодної інформації щодо Предмету застави відповідачем позивачу надано не було.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що всі основні зобов'язання які забезпечувались договором застави, були припинені, а саме: від Договору № ОМ-106/2014 від 02.12.2014р. позивач відмовився в односторонньому порядку, а зобов'язання за Договорами № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р., були трансформовані судовими рішеннями постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга» від 13.01.2016р., із зобов'язань на підставі договору у зобов'язання на підставі рішення суду із зміненими умовами, між тими самими сторонами, які не заперечили щодо нового зобов'язання або його умов у встановленому законом порядку, що свідчить про новацію зобов'язань за Договорами № ОМ-021/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-022/2014 від 07.03.2014р., № ОМ-023/2014 від 07.03.2014р., що відповідає умовам новації.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 15.03.2016р. про відкладення розгляду справи, від сторін були витребувані певні докази, в тому числі від позивача, зокрема, було витребувано: письмове пояснення із нормативно-правовим обґрунтуванням заперечень на доводи відповідача щодо припинення зобовязання зі сплати штрафу внаслідок відмови від договору від 02.12.2014 р. та щодо новації внаслідок наявності рішень третейського суду; засвідчені копії рішень третейського суду та докази виконання або невиконання рішень третейського суду; засвідчену копію повідомлення (вих. від 08.10.2015 р.) про відмову від договору від 02.12.2014 р. та копію доказу про його направлення (вручення) відповідачу.

Витребувані ухвалою господарського суду вище перелічені докази, мають істотне значення для вирішення спору, оскільки безпосередньо входять до предмету судового дослідження внаслідок того, що оскільки предметом позову є вимога про стягнення передбаченого п.6.4 договору застави штрафу (обчислюється виходячи з загальної вартості предмета застави), то, відповідно, відмова позивача від договору ( і, як наслідок, припинення зобовязань за договором) може мати наслідком зменшення розміру вартості предмета застави і, як наслідок, зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню. Крім того, істотним є дослідження факту виконання (або невиконання) рішень третейського суду, оскільки в разі виконання або часткового виконання таких рішень може мати місце зменшення загальної вартості предмета застави (і відповідно штрафу) внаслідок припинення зобовязань за основними договорами (купівлі-продажу, поставки) внаслідок його виконання або часткового виконання.

Саме з огляду на вказані обставини, на виконання вимог ч.1 ст. 43, ч.3 ст. 82 ГПК України, згідно з якими: господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності; рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, ухвалою господарського суду від 15.03.2016р. і були витребувані від позивача вказані вище докази.

Також зазначеною ухвалою від 15.03.2016р. була визнана обовязковою явка представника позивача.

Однак, до судового засідання 29.03.2016р. представник позивача не зявився та позивач витребувані судом докази не представив.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналіз загальних засад господарського судочинства і порядку оцінки доказів дає підстави дійти до висновку, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення (ухвали) навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Ненадання витребуваних судом документів (доказів) та неявка представника позивача (для надання відповідних пояснень), не надає можливості розглянути справу № 908/307/16 по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи або не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

З огляду на викладене позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.81 ГПК України.

Суд додатково зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. № 02/163- та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-061175/2011, сума 4972,50 грн. сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим, суд залишає без задоволення заяву позивача (вих. № 02/3-69 від 25.03.2016 р.) про залишення позову без розгляду, у звязку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала повноважень на її підписання.

Так, у свої письмовій заяві (вих. № 02/3-69 від 25.03.2016 р.) про залишення позову без розгляду, позивач вказує, що позовну заяву підписано представником ТОВ «Бізон-Імпорт» ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 21.12.2015 р., копію якої додано до позовної заяви. В той же час, як зазначив позивач, на підставі наказу ТОВ «Бізон-Імпорт» № 29/1 від 29.01.2016 р., керуючись ст.ст. 248, 249 ЦК України, довіреність б/н від 21.12.2015 р., видану ОСОБА_3, було скасовано з 30.01.2016 р. Позивач вказує, що оскільки позовну заяву було підписано 01.02.2016 р., то на дату підписання позовної заяви, ОСОБА_3 не мав повноважень на її підписання. Посилаючись на викладене, позивач просить на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України залишити позов без розгляду.

Дослідивши матеріали та обставини справи, суд зазначає наступне:

03.02.2016 р. до господарського суду Запорізької області ТОВ «Бізон-Імпорт» було подану позовну заяву за вих. № 02/3-20 від 01.02.2016 р., за підписом представника ТОВ «Бізон-Імпорт» - ОСОБА_3 При цьому, до матеріалів вказаної позовної заяви було додано належним чином засвідчену копію довіреності, видану ТОВ «Бізон-Імпорт» - ОСОБА_3 - б/н від 29.01.2016 р., але не довіреність б/н від 21.12.2015 р., як вказано позивачем у своїй заяві.

Суд відзначає, що довіреності б/н від 21.12.2015 р., виданої ТОВ «Бізон-Імпорт» - ОСОБА_3 до позовної заяви у справі № 908/307/16 не було надано.

Отже, враховуючи, що наказом ТОВ «Бізон-Імпорт» № 29/1 від 29.01.2016 р., було скасовано саме довіреність видану ОСОБА_3 б/н від 21.12.2015 р., а не довіреність б/н від 29.01.2016 р., суд не вбачає підстав вважати, що позов було підписано не уповноваженою особою та не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізон-Імпорт, м. Пологи Запорізької області про стягнення з Фермерського господарства Токмацьке 2010, с. Нове Токмацького району Запорізької області штрафу в сумі 331500,00 грн. залишити без розгляду.

Видати ухвалу Товариству з обмеженою відповідальністю Бізон-Імпорт, м. Пологи Запорізької області про повернення із Державного бюджету України суми 4972,50 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 185 від 01.02.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко