Рішення № 56847457, 30.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.2016 Справа № 905/683/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при помічнику судді Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС»

м. Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини

Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс» м. Донецьк

про стягнення 2461792,68грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2В за наказом №2 від 14.08.2013р. та ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 09.03.2016р.

від відповідача - не явився

від третьої особи - не явився

СУТЬ СПРАВИ:

22.02.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ТОВ «ГМР ТРАНС» м. Дніпропетровськ про стягнення з ТОВ «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка 2461792,68грн.

В підтвердження позовних вимог ТОВ ГМР ТРАНС» (далі - позивач) надав копії договору на транспортне обслуговування №КС-ДрМЗ/70-14 від 01.04.2014р. з додатками, актів виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р., №180 від 10.08.2015р., №182 від 17.08.2015р., №184 від 25.08.2015р., №186 від 31.08.2015р., №188 від 07.09.2015., №190 від 14.09.2015р., №192 від 21.09.2015р., №194 від 30.09.2015р., №197 від 12.10.2015р., №199 від 19.10.2015р., №201 від 26.10.2015р., претензії від 30.12.2015р.

02.03.2016р. представник позивача в судове засідання явився, наполягав на задоволенні позовних вимог, додаткових документів не надав.

Ухвалою суду від 02.03.2016р. господарський суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Корум Сорс».

16.03.2016р. представник позивача в судове засідання явився, наполягав на задоволені позовних вимог, супровідним листом надав платіжне доручення №462 від 02.03.2016р. про додаткову сплату позивачем судового збору. В судовому засіданні надав для огляду оригінали шляхових листів, замовлень та договору з додатками.

16.03.2016р. представник відповідача в судове засідання не явився, про час та місце якого був повідомлений належним чином, через канцелярію суду 15.03.2016р. надав клопотання про перенесення дати розгляду справи з приводу відсутності представника відповідача, додаткових документів не надав. Клопотання господарським судом розглянуто та задоволено.

18.03.2016р. відповідачем поданий зустрічний позов у прийняті якого судом відмовлено 21.03.2016р., про що винесено відповідну ухвалу.

26.03.2016р.відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов від 18.03.2016р. №03-3/5, в якому заперечував проти позову в частково, оскільки, позивач у позовній заяві нараховує відповідачу пеню в сумі 128720,67грн. посилаючись на п.9.2 договору, в якому передбачено: «за порушення строків оплати послуг, вказаних в п.2.5 цього договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг за кожний день прострочки», але в договорі відсутній п.2.5 при порушенні якого нараховується (сплачується) пеня. Інші підстави для нарахування пені в умовах договору відсутні. Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат посилаючись на дію Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та Указ Президента України від 14 квітня 2014року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

28.03.2016р. позивач надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що посилання відповідача на неіснуючий у договорі пункт договору 2.5 є дією, направленою на ухилення від обовязку сплати пені за прострочення строків оплати за надані послуги. Крім того, зазначив стосовно актів №203 від 31.10.2015р. та №205 від 09.11.2015р., те що дані акти не були повернуті відповідачем позивачу і на момент подання позову і на даний час. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути підписані акти наданих послуг №203, №205, але це прохання проігноровано відповідачем, також наявне повторне відправлення зі зворотнім повідомленням на адресу відповідача для підписання та повернення на адресу позивача. Згідно п.2.4 договору, позивач вважає, що акти прийому-передачі наданих послуг №203, №205 є узгодженими та підписаними відповідачем без претензій чи зауважень, але не повертаються позивачу навмисно, зважаючи на почату останнім судову процедуру стягнення заборгованості. В підтвердження цього позивач надав засвідчені копії шляхових листів та заявок, які підтверджують надання позивачем послуг з транспортного обслуговування за актами №203, №205. Також, позивач зазначив, що при визначенні періоду нарахування інфляційних втрат, позивачем була допущена технічна помилка, а саме: замість «січень 2016р.» зазначено «січень 2015р.»

30.03.2016р. представник позивача супровідним листом надав копії актів №203 від 31.10.2015р., №205 від 09.11.015р., докази направлення актів на адресу відповідача 10.02.2016р. з доказами отримання 12.02.2016р. останнім та докази часткової оплати заборгованості відповідачем. Також, позивач пояснив що платіжне доручення №3112 від 05.11.2015р. на суму 150000,00грн., яке було сплачене відповідачем із призначенням платежу «сплата за транспортні послуги згідно договору КС-ДрМЗ/70-14 від 01.04.2014р.», з цієї суми була зарахована сума у розмірі 101197,00грн. в якості оплати за надані послуги відповідно до акту виконаних робіт №177 від 31.07.2015р. Дані щодо призначення сум грошових коштів надавались бухгалтерією ТОВ «Корум Сорс». Крім того, в судовому засіданні оглянуті оригінали вищезазначених актів.

Представник третьої особи жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 2461792,68грн. - заборгованості, з яких: заборгованість за отримані послуги 2303344,25грн., 20951,35грн. інфляційних витрат за період з листопада 2015р. по січень 2016р., 8776,41грн. 3 % річних за період з 29.10.2015р. по 09.02.2016р., 128720,67грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 29.10.2015р. по 09.02.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2014р. ТОВ «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод» (відповідач, замовник), від імені та за рахунок якого діє ТОВ «Корум СОРС» (далі-повірений) на підставі договору доручення №Кс-ДрМз/55-14 від 01.04.2014р. та ТОВ «ГМР ТРАНС» (позивач, виконавець) підписали договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1 договору), виконавець зобовязується власними чи залученими силами надати наступні послуги:

1.1.1послуги автомобілів, спеціалізованої, спеціальної техніки та інших технічних засобів (далі-спеціальна техніка), згідно змінного наряду-завдання щодо надання автотранспортних засобів, підписаного сторонами (додаток №4).

1.1.2послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно заявок замовника: заявка на перевезення пасажирів (щомісячна) (додаток №2), заявка на перевезення пасажирів (щомісячна) (додаток №3).

Вартість послуг по даному договору визначається на підставі «Протоколу узгодження договірної вартості» (додаток №1), які є невідємною частиною даного договору.

Вартість послуг по даному договору фіксується на протязі 6 місяців з дати підписання договору. Після спливу даного строку, у разі зміни вартості палива (ДТ, А92) в більшу або меншу сторону на 5% та більше, вартість послуг підлягає зміні, шляхом підписання «Протоколу узгодження договірної вартості» (Додаток №1) в нової редакції. Виконавець надає замовнику калькуляцію вартості послуг по фактично залученим маркам та моделям автомобілів, обґрунтування збільшення тарифів і підготовлені додатки до договору в нової редакції для підписання замовником. Середня вартість одного літру дизельного пального на момент укладення договору складає 8,50грн. без НДС, А-92-8,90грн. без НДС.

При наданні послуг виконавцем, замовник здійснює оплату на протязі 30 календарних днів від дати підписання акту прийому - передачі виконаних послуг, за умови наявності у замовника оригіналу такого акту.

При не поверненні замовником підписаного акту прийому-передачі, на протязі трьох днів від дати отримання замовником акту прийому-передачі або не надання обґрунтованих заперечень відносно послуг, наданих виконавцем, акт прийому-передачі наданих послуг вважається підписаним без претензій та зауважень (п.2 договору).

Згідно п.2.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.03.2015р. вартість послуг по даному договору фіксується на протязі 6 місяців від дати підписання договору. Після спливу даного строку, у разі зміни вартості палива (ДТ, А-92) в більшу або менший бік на 5% та більше, вартість послуг підлягає зміні, шляхом підписання «Протоколу узгодження договірної вартості» (Додаток №1) в нової редакції. Виконавець надає замовнику калькуляцію вартості послуг по фактично залученим маркам та моделям автомобілів, обґрунтування підвищення тарифів і підготовлені додатками до даного договору в нової редакції для підписання з боку замовника. Середня вартість одного літра дизельного палива на стан укладення договору складає 18,71грн. без НДС, А-92 17,46грн. без НДС.

Відповідно п.2.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.03.2015р. при наданні послуг виконавцем, замовник виконує оплату на протязі 90 календарних діб з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг, за умови наявності у замовника оригіналу такого акту.

Згідно п. 2.4 договору при не поверненні замовником підписаного акту прийому-передачі, на протязі 3 днів від дати отримання замовником акту прийому-передачі або не наданням обґрунтованих заперечень відносно послуг, наданих виконавцем, акт прийому-передачі наданих послуг вважається підписаним без претензій та зауважень,

Відповідно п.3.1 договору виконавець зобовязаний надавати послуги в строки, зазначені в заявах замовника.

На підставі заявок на внутрішньозаводські перевезення вантажів та послуг спецтехніки, що надаються структурними підрозділами та дільницями замовника, виконавець формує змінний наряд-завдання на перевезення вантажів і виконання робіт спецтехнікою (Додаток №4). Змінний наряд-завдання узгоджується з відповідальною особою замовника не пізніше 17:00 дня, попереднього початку робіт. Щоденно до 10:00 виконавець направляє на адресу замовника відомості про фактичне виконання наряду за минулий день та виконання наряду на поточний день (п.4.1.1 договору).

Згідно п.4.1.2 договору обсяг робіт, виконаних виконавцем по добовому наряду, підтверджується підписами відповідальних структурних підрозділів та дільниць замовника в талоні замовника. Відповідальна особа замовника на підставі заповненого талону підтверджує підписом пробіг та час роботи автомобілів в шляховому листі за попередній день (зміну).

Організація пасажирських перевезень по графіку здійснюється згідно узгоджених графіків перевезення замовника та списків перевезених співробітників по кожному маршруту. Відповідальні особи замовника і виконавця щоденно контролюють і підтверджують обсяг виконаних робіт по пасажирським перевезенням підрядчика відповідними відмітками в талонах замовника (п.4.1.3 договору).

Згідно п.6.1.1 договору замовник зобовязується перевірити, підписати акт прийому-передачі виконаних послуг при відсутності зауважень або направити мотивовану відмову в підписанні, на протязі трьох діб після отримання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно п.9.2 договору за порушення строків оплати послуг, зазначених в п.2.5 даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг з кожний день прострочки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання його сторонами і діє до 31.12.2016р (включно), а в частині невиконання обовязків до повного їх виконання (п.10.1 договору).

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведено, що позивачем належним чином виконані умови договору щодо надання послуг, що підтверджено відповідними актами виконаних робіт, які скріплені печатками та підписані обома сторонами, за виключенням актів №203 від 31.10.2015р. та №205 від 09.11.2015р., які вважаються підписаними відповідно умов п.2.4 договору, які наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Всупереч приписам закону та умовам договору, замовник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, вартість послуг у встановлені строки в повному обсязі не сплачував. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за договором на транспортне обслуговування так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

З наданих позивачем актів виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн., №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн., №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн., №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн., №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн., №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн., №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн., №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн., №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн., №197 від 12.10.2015р. на суму 224743,90грн., №199 від 19.10.2015р. на суму 132178,08грн., №201 від 26.10.2015р. на суму 198927,47грн., №203 від 31.10.2015р. на суму 171915,41грн., №205 від 09.11.015р. на суму 188264,11грн., вбачається, що заборгованість відповідача з урахуванням часткової сплати (в сумі 101197,00грн., яка сплачена відповідно до платіжного доручення №3112 від 05.11.2015р. на суму 150000,00грн., вбачається, що дана сума була сплачена відповідачем із призначенням платежу «сплата за транспортні послуги згідно договору КС-ДрМЗ/70-14 від 01.04.2014р.», з цієї суми позивачем зарахована сума у розмірі 101197,00грн. в якості оплати за надані послуги відповідно до акту виконаних робіт №177 від 31.07.2015р. ) за надані послуги становить 2303344,26грн., але позивач просить стягнути 2303344,25грн., тому враховуючи обмеженість суду розміром позовних вимог, господарський суд стягує з відповідача 2303344,25грн.

Крім того, при розгляді по суті вимоги позивача про стягнення заборгованості, суд враховує правову позицію, викладену у п. п. 1.7-1 , 1.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», згідно якої господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього 20951,35грн. інфляції за порушення строків оплати послуг за період з листопада 2015р. по січень 2016р., 8776,41грн. 3% річних від суми основного боргу за період з 29.10.2015р. по 09.02.2016р.

Господарський суд при розрахунку цих вимог виходить з наступного:

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки щодо нарахування 8776,41грн. 3 % річних від суми основного боргу за період з 29.10.2015р. по 09.02.2016р., з яких: за актами виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн.(101197,00грн. сплачено 05.11.2015р.) (прострочення з 29.10.2015р. по 09.02.2016р.) 360,07грн., №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн. (прострочення з 09.11.2015р. по 09.02.2016р.) 825,04грн., №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн. (прострочення з 16.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1062,46грн., №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн. (прострочення з 23.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1051,80грн., №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн. (прострочення з 30.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1096,57грн., №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн. (прострочення з 07.12.2015р. по 09.02.2016р.) - 678,28грн., №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн. (прострочення з 14.12.2015р. по 09.02.2016р.) 786,76грн., №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн. (прострочення з 21.12.2015р. по 09.02.2016р.) 625,32грн., №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн. (прострочення з 29.12.2015р. по 09.02.2016р.) 10544,92грн., №197 від 12.10.2015р. на суму 224743,90грн. (прострочення з 11.01.2016р. по 09.02.2016р.) 554,16грн., №199 від 19.10.2015р. на суму 132178,08грн. (прострочення з 18.01.2016р. по 09.02.2016р.) - 249,87грн., №201 від 26.10.2015р. на суму 198927,47грн. (прострочення з 25.01.2016р. по 09.02.2016р.) 261,60грн., №203 від 31.10.2015р. на суму 171915,41грн. (прострочення з 29.01.2016р. по 09.02.2016р.) 169,56грн., задовольняє цю вимогу частковоа саме: за актами виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн.(101197,00грн. сплачено 05.11.2015р.) (прострочення з 30.10.2015р. по 09.02.2016р.) 353,14грн., №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн. (прострочення з 09.11.2015р. по 09.02.2016р.) 816,17грн., №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн. (прострочення з 16.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1050,10грн., №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн. (прострочення з 24.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1025,17грн., №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн. (прострочення з 30.11.2015р. по 09.02.2016р.) 1081,34грн., №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн. (прострочення з 07.12.2015р. по 09.02.2016р.) 667,85грн., №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн. (прострочення з 14.12.2015р. по 09.02.2016р.) 773,19грн., №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн. (прострочення з 21.12.2015р. по 09.02.2016р.) 613,06грн., №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн. (прострочення з 30.12.2015р. по 09.02.2016р.) 1005,86грн., №197 від 12.10.2015р. на суму 224743,90грн. (прострочення з 11.01.2016р. по 09.02.2016р.) 535,69грн., №199 від 19.10.2015р. на суму 132178,08грн. (прострочення з 18.01.2016р. по 09.02.2016р.) - 239,01грн., №201 від 26.10.2015р. на суму 198927,47грн. (прострочення з 25.01.2016р. по 09.02.2016р.) 245,25грн., оскільки, в деяких актах зазначених вище позивачем невірно визначений період нарахування. Крім того,суд враховує що акти №203 та №205 отримані відповідачем 12.02.2016р., згідно п. 2.4 договору при не поверненні замовником підписаного акту прийому-передачі, на протязі 3 днів від дати отримання замовником акту прийому-передачі або не наданням обґрунтованих заперечень відносно послуг, наданих виконавцем, акт прийому-передачі наданих послуг вважається підписаним без претензій та зауважень, за актами №203, 205, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 3% річних. Враховуючи все вищевикладене, стягненню підлягає 8405,83грн. 3% річних.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 20951,35грн. інфляції за порушення строків оплати послуг за період з листопада 2015р. по січень 2016р., з яких: за актами виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн. (101197,00грн. сплачено 05.11.2015р.) (прострочення з 29.10.2015р. по 09.02.2016р.) 1446,08грн., №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн. (прострочення з 09.11.2015р. по 09.02.2016р.) 3705,41грн., №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн. (прострочення з 16.11.2015р. по 09.02.2016р.) 2111,70грн., №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн. (прострочення з 23.11.2015р. по 09.02.2016р.) 2275,74грн., №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн. (прострочення з 30.11.2015р. по 09.02.2016р.) 2603,27грн., №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн. (прострочення з 07.12.2015р. по 09.02.2016р.) 1783,66грн., №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн. (прострочення з 14.12.2015р. по 09.02.2016р.) 2318,63грн., №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн. (прострочення з 21.12.2015р. по 09.02.2016р.) 1044,25грн., №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн. (прострочення з 29.12.2015р. по 09.02.2016р.) 2089,40грн., №197 від 12.10.2015р. на суму 224743,90грн. (прострочення з 11.01.2016р. по 09.02.2016р.) 1573,21грн., задовольняє цю вимогу частково в сумі 17916,20грн., з яких: за актами виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн. (101197,00грн. сплачено 05.11.2015р.) (інфляція за період з листопада 2015р., січень 2016р.), №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн. (інфляція за грудень 2015р., січень 2016р.), №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн. (інфляція за грудень 2015р., січень 2016р.), №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн. (інфляція за грудень 2015р., січень 2016р.), №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн. (інфляція за грудень 2015р., січень 2016р.), №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн. (інфляція за січень 2016р.), №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн. (інфляція за січень 2016р.) , №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн. (інфляція за січень 2016р.), №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн. (інфляція за січень 2016р.), господарський суд перевіривши наданий розрахунок, за допомогою інформаційно пошукової системи ЛІГА, приходить до висновку, що розрахунок здійснений арифметично невірно та без дотримання вимог законодавства. Крім того, позивачем невірно визначений індекс інфляції.

Крім того, господарський суд враховує правову позицію викладену у розділі 3 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р., згідно якої інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, позивачем нараховано 128720,67грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 29.10.2015р. по 09.02.2016р., з яких: за актами виконаних робіт (надання послуг) №177 від 31.07.2015р. на суму 143320,01грн. (101197,00грн. сплачено 05.11.2015р.) (прострочення з 29.10.2015р. по 09.02.2016р.) 5280,95грн., №180 від 10.08.2015р. на суму 107935,03грн. (прострочення з 09.11.2015р. по 09.02.2016р.) 12100,55грн., №182 від 17.08.2015р. на суму 150308,94грн. (прострочення з 16.11.2015р. по 09.02.2016р.) 15582,71грн., №184 від 25.08.2015р. на суму 161985,94грн. (прострочення з 23.11.2015р. по 09.02.2016р.) 15426,39грн., №186 від 31.08.2015р. на суму 185299,58грн. (прострочення з 30.11.2015р. по 09.02.2016р.) 16082,99грн., №188 від 07.09.2015. на суму 126960,20грн. (прострочення з 07.12.2015р. по 09.02.2016р.) 9948,12грн., №190 від 14.09.2015р. на суму 165038,66грн. (прострочення з 14.12.2015р. по 09.02.2016р.) 11539,14грн., №192 від 21.09.2015р. на суму 149177,75грн. (прострочення з 21.12.2015р. по 09.02.2016р.) 9171,37грн., №194 від 30.09.2015р. на суму 298486,18грн. (прострочення з 29.12.2015р. по 09.02.2016р.) 15472,22грн., №197 від 12.10.2015р. на суму 224743,90грн. (прострочення з 11.01.2016р. по 09.02.2016р.) 8127,72грн., №199 від 19.10.2015р. на суму 132178,08грн. (прострочення з 18.01.2016р. по 09.02.2016р.) - 3664,77грн., №201 від 26.10.2015р. на суму 198927,47грн. (прострочення з 25.01.2016р. по 09.02.2016р.) 3836,85грн., №203 від 31.10.2015р. на суму 171915,41грн. (прострочення з 29.01.2016р. по 09.02.2016р.) 2486,89грн.

Відповідно п.9.2 договору за порушення строків оплати послуг, зазначених в п.2.5 даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг з кожний день прострочки.

Проте, в договорі відсутній п.2.5, за порушення умов якого нараховується пеня. Будь-які інші підстави для нарахування пені замовнику в умовах договору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 12872067грн. пені за недоведеністю та необґрунтованістю.

Заперечення відповідача, викладених у відзиві від 18.03.2016р. №03-3/5 частково враховані судом щодо не стягнення з нього суми пені, оскільки суд погодився з викладеними у відзиві обставинами, щодо відсутності в договорі п.2.5, за порушення якого передбачене нарахування пені. Що стосується інших заперечень, то вони не ґрунтуються на нормах права, так як: три відсотки річних не є штрафом, неустойкою або способом забезпечення виконання зобовязань, тому суд не приймає заперечення відповідача в цій частині.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст.ст.549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 203, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 27,33,43,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс» м. Донецьк про стягнення 2461792,68грн. частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м.Дружкіка, вул. Леніна, буд.7, ЄДРПОУ 37696892) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГМР ТРАНС» (49069, м.Дніпропетровськ, пр-т. Кірова, 107-Г, ЄДРПОУ 38708145) 2303344,25грн. заборгованості, 8405,83грн. 3% річних, 17916,20грн.- інфляційних втрат, 34944,99грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 31.03.2016р.

Суддя О.О. Уханьова