Ухвала суду № 56847319, 01.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 квітня 2016 року Справа № 910/20550/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.- головуючого, Овечкіна В.Е., Ємельянова А.С.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2016у справі№ 910/20550/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс",до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагро Плюс",провизнання недійсним договору,ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 910/20550/15 Господарського суду міста Києва.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

На підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги позивачем надано оригінал платіжного доручення № 1 від 29.02.2016 про сплату судового збору у розмірі 1654,00 грн., зі змісту якого вбачається, що в розділі "Призначення платежу" зазначено наступне: "34695976", "Судовий збір, за касац.скаргою ТОВ "УКРХОРС", Вищий господарський суд України".

Проте зазначений документ не може бути прийнятий як належний доказ сплати судового збору, оскільки не містить інформації про номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дату прийняття судового акта, що оскаржується.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, додане заявником до касаційної скарги платіжне доручення є неналежним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку, тому касаційна скарга не приймається до розгляду, і повертається судом на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 910/20550/15 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Овечкін В.Е. Ємельянов А.С.