Ухвала суду № 56845987, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/64340/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській областіна окрему ухвалуХерсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2014та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014у справі № 821/1444/14за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській областіпроскасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Окремою ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, зазначено про вжиття заходів щодо недопущення посадовими особами та службовими особами ДПІ у м. Херсоні під час виконання своїх обов'язків порушень чинного законодавства та заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області розглянути окрему ухвалу суду та повідомити Херсонський окружний адміністративний суд про виконання цієї ухвали протягом одного місяця після її отримання.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами судів, відповідач подав касаційну скаргу, у відповідності до якої просить їх скасувати, оскільки вважає, що оскаржувані ухвали прийняті з порушенням норм процесуального права, так як висновки, викладені в окремій ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Фактичними обставинами, що зумовили постановлення окремої ухвали, є встановлення судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи численних порушень податковим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки позивача, а саме: недослідження контролюючим органом первинної господарської документації платника податків; складання акту перевірки із неточностями та помилками; відсутність доказів отримання позивачем запиту про надання інформації від 21.11.2013 року; проведення перевірки у день надіслання платнику податків копії відповідного наказу.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності грубих порушень податковим органом вимог податкового законодавства України, що, в свою чергу призвело до порушень прав та інтересів платника податків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- 29.01.2014 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Фаворіт-Найс" за червень-вересень 2011 року, грудень 2011 року та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест", за квітень 2012 року, про що складено акт №169/21-03-17-02/1840015505 від 03.02.2014, яким встановлено порушення позивачем ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження розміру податку на додану вартість за ці періоди на суму 65350,94 грн.;

- за результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002161702 від 08.04.2014, яким позивачу збільшено суму ПДВ на 65350,94 грн. та застосовано штрафні санкцій у розмірі 10480,25 грн.;

- за наслідком встановлених при розгляді адміністративної справи обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення та встановлено порушення податковим органом вимог чинного законодавства України, що й стало підставою для винесення окремої ухвали відносно суб'єкта владних повноважень.

Крім того, судами також встановлено, що в акті перевірки №169/21-03-17-02/1840015505 від 03.02.2014 містяться численні неточності щодо виду перевірки (у назві - планова виїзна, у вступній частині - позапланова невиїзна), періоду проведення перевірки (в акті зазначено з 22.01.2014 року по 27.01.2014 року, проте, фактично перевірку проведено 29.01.2014 року), щодо повідомлення позивача про проведення перевірки (в акті вказано, що перевірку проведено з відома та в присутності фізичної особи-підприємця, що не відповідає дійсності, оскільки позивач у той час перебував за кордоном, що підтверджено копією закордонного паспорту), не зазначено про проведення попередніх перевірок позивача (не вказані перевірки, оформлені актами від 19.04.2013 року, від 06.09.2013 року).

Також, податковим органом, в порушення вимог чинного законодавства, не надано доказів фактичного отримання позивачем запиту про надання інформації по вищевказаних контрагентам (ненадання відповіді на даний запит й стало підставою для проведення позапланової перевірки) та, крім того, перевірку проведено у день надіслання платнику податків копії відповідного наказу, проте, позивач не міг отримати вказану поштову кореспонденцію, оскільки у період з 26.01.2014 по 17.02.2014 знаходився поза межами України.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку про те, що в даному випадку службовими особами податкового органу були допущені порушення, внаслідок чого порушено права позивача, оскільки фактичне недослідження перевіряючими первинної господарської документації позивача призвело до складання необґрунтованого акту перевірки, та, як наслідок, прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення. Оформлення акту перевірки із численними неточностями є також неприпустимим, оскільки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний чітко та вірно відображати у ньому всю наявну інформацію. Відсутність доказів отримання позивачем інформаційного запиту та неотримання ним копії наказу на проведення перевірки позбавило платника можливості надання своїх доводів і заперечень.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин даної справи суд першої інстанції (з яким погодився суд апеляційної інстанції) дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, якою зобов'язано податковий орган вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню податкового законодавства України під час проведення позапланової перевірки платника податків.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний