Ухвала суду № 56845590, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/26097/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Голяшкіна О.В.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою ОСОБА_4

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року

у справі № 806/4082/14

за позовом ОСОБА_2

до Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації»,

треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4,

про скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації», в якому просив скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 24 листопада 2005 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про скасування рішення відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про скасування рішення залишено без розгляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, позов задоволено, спірне рішення скасовано.

У касаційній скарзі третя особа, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і закрити провадження у справі. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом не спростовано обставини, наведені третьою особою у запереченнях. Зазначає, що даний спір стосується права власності на об'єкт нерухомого майна, тому є цивільно-правовим і повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства. Вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом і підстав його поновлювати немає.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, рішення судів - без змін.

В судовому засіданні позивач, його представник заперечили проти касаційної скарги, просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 24 листопада 2005 року Комунальним підприємством «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Державну реєстрацію права власності проведено на підставі заяви № 431 від 15 листопада 2005 року поданої ОСОБА_2

Крім того, 15 листопада 2005 року одночасно із поданням заяви про проведення державної реєстрації до Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від імені ОСОБА_2 також подано замовлення № 559 щодо проведення представником Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» ряду робіт, а також видачі довідки для відчуження будинку.

Також судами встановлено, що відповідно до копії висновку експерта № 1/73 від 16 червня 2014 року про проведення судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013060090000167, рукописні записи у заяві та замовленні від 15 листопада 2005 року виконано не ОСОБА_2

З наявної в матеріалах справи копії постанови про закриття кримінального провадження від 15 липня 2014 року вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060090000167 від 25 січня 2013 року за заявою ОСОБА_2, закрито у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в діях невстановленої досудовим розслідуванням особою.

За таких обставин, вважаючи спірне рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 24 листопада 2005 року незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді заяви поданої 15 листопада 2005 року від імені ОСОБА_2 реєстратором допущено порушення п. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 N 7/5, оскільки не перевірено чи з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього положення та вчинено державну реєстрацію права власності на майно, що є підставою для скасування такого рішення.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року позивач 17 січня 2013 року звертався до правоохоронних органів із заявою про підробку документів, а отже про спірне рішення відповідача про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 тобто про порушення своїх прав він дізнався принаймні 17 січня 2013 року.

З урахуванням того, що про порушення своїх прав позивач дізнався 17 січня 2013 року, а до суду з даним позовом звернувся лише 02 вересня 2014 року, він пропустив вказаний строк звернення до суду.

Посилання позивача на ту обставину, що тільки рішення правоохоронного органу надавало йому право звернутись до суду з позовом про скасування спірного рішення відповідача є безпідставними, оскільки право на звернення до суду з позовом виникає в особи внаслідок порушення її права та не може залежати від результату розгляду кримінальної справи.

При цьому слід зауважити, що скасовуючи ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року, Житомирський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 06 жовтня 2014 року не спростував вказані висновки суду першої інстанції. Посилання суду апеляційної інстанції, як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, на те, що ухвалою про залишення позову без розгляду обмежується право особи на судовий захист, не ґрунтуються на вимогах закону, тому є помилковим.

Відповідно до ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За відсутності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду зі скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 155, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: