Постанова № 56844963, 22.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 р. Справа № 820/11291/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Явтух О.Г.,

представника відповідача - Юрчик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 820/11291/15

за позовом Приватного підприємства "Деміона"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ПП "Деміона" звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням подальших уточнень, просило: скасувати рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 31 травня 2013 року № 201055/20/30/21.3-18 та № 201056/20/30/21.3-18, якими позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 13000 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вилучити запис про наявність у позивача податкового боргу в розмірі 13000,00 грн., що утворився на підставі оскаржуваних рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовано рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України про застосування фінансових санкцій від 31 травня 2013 року № 201055/20/30/21.3-18 та № 201056/20/30/21.3-18, прийняті щодо приватного підприємства "Деміона"; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 245 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області правонаступником Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство "Деміона" знаходиться на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з 18 лютого 2003 року за № 14154.

Наказом Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України від 23 квітня 2013 року № 387 призначено фактичну перевірку ПП "Деміона". На підставі вищезазначеного наказу видано направлення № 306/21.3-п від 23 квітня 2013 року про проведення фактичної перевірки з 23 квітня 2013 року по 25 квітня 2013 року ПП "Деміона".

Продавець та директор ПП «Деміона» відмовилися від підпису у направленні на проведення перевірки та отримання копії наказу на проведення перевірки, що підтверджується актом № 7/21.3-18 від 24 квітня 2013 року. Судовим розглядом встановлено, що вказана в цьому акті дата «25 квітня 2013 року» є технічною помилкою.

Фахівцями Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 190, що належить суб'єкту господарювання ПП "Деміона" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами проведення якої складено акт за №263/21.3/32338030.

Перевіркою встановлено наступне: факт реалізації однієї пляшки горілки "Біленька" місткістю 1,0 л, міцністю 40% обертів, вартістю 56,00 грн., що підтверджується фіскальним касовим чеком від 24 квітня 2013 р. № 8385. Станом на 24 квітня 2013 р. згідно розрахунку, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2008 р. № 957 "Про затвердження розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", мінімальна роздрібна ціна одного літру горілки міцністю 40% обертів становила 60 грн. 20 коп., тобто вказана пляшка горілки була реалізована за ціною меншої від встановленої мінімальної роздрібної ціни, що є порушенням постанови КМУ № 957; під час огляду вітрини магазину було встановлено факт зберігання з метою реалізації горілки "Пшенична Мрія" виробництва ТОВ "Латона Інвест" (м. Донецьк, Україна) та проведено вибірковий опис марок акцизного податку, якими вона маркована, в додатку № 1 до акту перевірки, за результатами додаткових заходів було встановлено, що марки акцизного податку, якими марковано вказану горілку, Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України у Донецькій області не отримувались та будь-якому суб'єкту господарювання не видавались.

Після ознайомлення з актом перевірки від 24 квітня 2013 року № 265/21.3/32338030 продавець та директор ПП «Деміона» відмовилися від його підписання, що підтверджується актом № 8/21.3.18 від 24 квітня 2013 року. Судовим розглядом встановлено, що вказана в цьому акті дата «25 квітня 2013 року» є технічною помилкою.

29 квітня 2013 року за № 1881/10/21.1.3-18 Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України на адресу ПП «Деміона» направлено другий примірник акту від 24 квітня 2013 р. №263/21.3/32338030, який ним отриманий 14 травня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 60).

За наслідками проведеної перевірки та на підставі висновків акту про результати фактичної перевірки від 24 квітня 2013 р. №263/21.3/32338030 Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України прийняті рішення про застосування до позивача фінансових санкцій від 31 травня 2013 р. №201055/20/30/21.3-18 на суму штрафу 5000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних та № 201056/20/30/21.3-18 на суму штрафу 8 500 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Зазначені рішення направлені позивачу листом Головного управління ДФС у Харківській області, від 31 травня 2013 року № 2307/10/21.3-18 та ним отримані 07 червня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями про застосування фінансових санкцій, позивач 13 листопада 2015 року звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати ці рішення відповідача та зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вилучити запис про наявність у позивача податкового боргу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року поновлено ПП «Деміона» строк звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки про наявність спірних рішень позивачу стало відомо, у зв'язку з накладенням арешту на його кошти за рішенням суду, про яке йому стало відомо у березні 2015 року з Державного реєстру судових рішень, після чого на його вимогу податковим органом були надані ці рішення в травні 2015 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про поновлення ПП «Деміона» строку звернення до суду, оскільки відсутні будь-які дані, що спростовують вищевикладені обставини, або підтверджують обізнаність позивача про наявність оскаржуваних рішень раніше ніж в травні 2015 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України про застосування фінансових санкцій від 31.05.2013 року № 201055/20/30/21.3-18 та № 201056/20/30/21.3-18 необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства, а в інший частині задоволення позовних вимог є недоцільним, оскільки потребує захисту згідно до ст. 2 КАС України.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з абз. 1 п. 2 Указу Президента України від 18 вересня 1995 р. № 849/95 "Про запровадження марок акцизного податку на алкоголі напої та тютюнові вироби"( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору або належне оформлення векселя в порядку, визначеному цим Положенням, у разі здійснення операцій із зазначеними товарами на території України.

Згідно до вимог абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" встановлений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, станом на виникнення спірних правовідносин мінімальна роздрібна ціна одного літру горілки міцністю 40 % обертів становила 60 грн. 20 копійок.

Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Відповідно до вимог п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП "Деміона" реалізовувало алкогольні напої за цінами, нижчими від встановлених мінімальних, та зберігало алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка, у зв'язку з чим Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України, оскаржуваними рішеннями застосовано до позивача відповідні фінансові санкції в розмірі 5000 грн. та 8 500 грн. із дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Також судовим розглядом встановлено, що як під час проведення перевірки, так і після її проведення контролюючим органом дотриманні вимоги пункту 81.1. статті 81, пунктів 86.1, 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, що підтверджується вищезазначеними: актом контролюючого органу про відмову від підпису у направленні та отримання копії наказу на проведення перевірки № 7/21.3-18 від 24 квітня 2013 року; актом відмови від підписання акту перевірки та його отримання № 8/21.3.18 від 24 квітня 2013 року; копіями повідомлення про вручення поштового відправлення від 14 травня 2013 року та від 07 червня 2013 року.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних рішень, оскільки судовим розглядом встановлено, що при прийнятті цих рішень відповідач діяв у межах своїх повноважень та із дотриманням вимог діючого законодавства.

Щодо доводів представника позивача, що ПП «Деміона» не отримувало ні копії акту перевірки, ні оскаржувані рішення, так як, на його думку, відповідачем зазначені поштові відправлення взагалі не надсилалися колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження вищезазначених обставин представником позивача надані відстеження пересилання поштових відправлень від 22 березня 2016 року, відповідно з якими у системі відсутні дані про відправлення матеріалів перевірки та оскаржуваних рішень за номерами 6102211327510 та 6120401787949, які направлені у 2013 році.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначені відстеження не є належним доказом у даній справі, оскільки згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень у системі постійно оновлюється і зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації прийнятого поштового відправлення, тобто, станом на теперішній час у системі відсутня реальна інформація щодо поштових відправлень, які здійснювались у 2013 році.

Крім того, відповідно до порядку направлення платнику податків акту перевірки та рішення за результатами цієї перевірки, визначеного статтею 58 Податкового кодексу України, зазначені документи вважаються надісланими (врученими), коли вони надіслані платнику податків листом з повідомленням про вручення, у зв'язку з чим повідомлення про вручення поштового відправлення від 14 травня 2013 року та від 07 червня 2013 року є належними доказами направлення позивачу акту перевірки та рішень за результати цієї перевірки.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті на підставі діючого законодавства, у зв'язку з чим, судом першої інстанції помилково прийнято рішення про їх необгрнутованість та необхідність скасування.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції частково необґрунтована та прийнята з порушеннями норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні в цій частині позову ПП "Деміона". В іншій частині постанову суду першої інстанці, колегія суддів вважає необхідним залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 820/11291/15 скасувати в частині скасування рішень Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Харківській області Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФС України про застосування фінансових санкцій від 31.05.2013 року № 201055/20/30/21.3-18 та № 201056/20/30/21.3-18, прийнятих щодо Приватного підприємства "Деміона" та стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Деміона" судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 245 (двісті сорок п"ять) гривень.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову Приватного підприємства "Деміона".

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 р. по справі № 820/11291/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 28.03.2016 р.