Ухвала суду № 56844711, 31.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"31" березня 2016 р. Справа №910/26712/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін: не викликались

розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСІС» про прийняття додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 (суддя Спичак О.М.) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСІС»

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення коштів за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 позовні вимоги були задоволені частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушення норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2015 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСІС» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі № 910/26712/15- без змін.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника відповідача надійшла заява про прийняття додаткового рішення по справі, яким вирішити питання вірного розподілу судових витрат, а саме повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду першої інстанції в розмірі 652,16 грн.

Зокрема, заява мотивована тим, що при прийнятті рішення у справі № 910/26712/15 судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, здійснено розподіл судових витрат, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1956,48 грн. (з урахуванням ухвали суду від 22.12.2015 про виправлення описки), в той час як за платіжним дорученням № 454 від 06.10.2015 позивачем було сплачено 2608,64 грн., а отже надлишково сплачений судовий збір в розмірі 652,16 грн. має бути повернутий з Державного бюджету України.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" у залежності від конкретних обставин справи суд може призначити заяву про прийняття додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Колегія суддів, вивчивши доводи клопотання, дійшла висновку про можливість розгляду поданої заяви без виклику представників сторін по справі, оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази та документи, для всебічного, повного та об`єктивного розгляду поданої представником відповідача заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111 10 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва під час прийняття рішення у справі № 910/26712/15, яке залишено без змін відповідною постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016, було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: зазначено, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1956,48 грн.(з урахуванням ухвали суду від 22.12.2015 про виправлення описки у рішенні суду).

В той же час, дійсно позивачем при зверненні із позовом до суду платіжним дорученням № 454 від 06.10.2015 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2608,64 грн., тобто має місце переплата судового збору в розмірі 652,16 грн.

Проте, посилання представника відповідача на норми ст. 88 ГПК України необхідно застосовувати з урахуванням приписів ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22.05.2015).

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

До суду першої та апеляційної інстанції не надходило клопотань представника позивача про повернення йому надлишково сплаченого судового збору в розмірі 652,16 грн. за подання позову до суду, а тому у суду не виникає обов`язку щодо постановлення відповідного процесуального документу.

Таким чином, місцевим судом повно, всебічно розглянуто заявлений ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» позов до відповідача, про що зазначено в постанові КАГС від 17.03.2016, вмотивовано часткове задоволення позовних вимог, та, зокрема, вирішено питання щодо розміру судового збору, що підлягає стягненню при частковому задоволені позовних вимог, з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України, що відповідно, виключає можливість постановлення додаткового рішення, відповідно до ст. 88 ГПК України.

Абзацом 2 пункту 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

Зважаючи на викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 86, 88 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БАСІС" у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення по справі №910/26712/15.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов