Постанова № 56844632, 29.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.03.2016р. справа №905/3025/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4від позивача:не з"явивсявід відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя на рішення господарського судуДонецької областівід26.01.2016 рокуу справі№ 905/3025/15 (суддя Ніколаєва Л.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжядо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт" , м. Київпростягнення 436553,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

09.11.2015р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт", м.Слов"янськ Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 436 553,22 грн. за договором №00807/14-ЛС від 01.01.2014р., з яких 289 677,57 грн. - заборгованість за поставлені нафтопродукти, 10598,79 грн. - 3% річних, інфляційні витрати у розмірі 136276,86 грн. (т.1, а.с.3-5).

25.01.2016р. до суду позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 289 677,57 грн. заборгованість, 11064,12 грн. 3% річних та 136276,86 грн. - інфляційні ( т.1, а.с.120).

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. у даній справі позов задоволений частково (т.1, а.с.129-132).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Зеніт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель - М ЛТД 176 939,78грн. основного боргу, 7 144,55грн. 3% річних, 100 602,41 грн. інфляційних втрат, 4 270,30 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель - М ЛТД в доход Державного бюджету України 4 грн. 54 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача частини боргу у сумі 176 939,78 грн.

Судом відхилені позовні вимоги щодо оплати за видатковою накладною №20695/2 від 31.07.2014р. на суму 112737,79 грн., яка була не підписана з боку відповідача, а тому за висновком суду позивачем не доведено факт одержання відповідачем палива за даною видатковою накладною, і як наслідок боргу у вказаному розмірі.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 11064,12 грн., судом позовні вимоги задоволені частково у сумі 7 144,55 грн., за винятком нарахованих позивачем 3% річних у сумі 3919,57 грн. за видатковою накладною № 20695/2 від 31.07.2014р., а також зважаючи на те, що позивачем при розрахунку 3% річних не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Інфляційні нарахування судом перераховані та задоволені частково у сумі 100 602,41 грн. за винятком нарахованих позивачем інфляційних за видатковою накладною № 20695/2 від 31.07.2014р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає часткове задоволення позовних вимог необґрунтованим та безпідставним та просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. у справі №905/3025/15 в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги (т.1 а.с.140-142).

Так, зокрема апелянт вважає, що суд необґрунтовано не прийняв як доказ відпустку палива відповідачу за видатковою накладною №20695/2 від 31.07.2014р., оскільки вона підписана лише з боку позивача.

В обґрунтування своїх доводів, апелянт посилається на п.2.2 договору, яким передбачено, що у випадку неодержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень з боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов"язань за цим договором.

Позивач посилається на додану до матеріалів справи копію податкової накладної №5994 від 31.07.2014р. разом з доказами її подання в електронному вигляді до Єдиного реєстру податкових накладних. Апелянт стверджує, що податкова накладна №5994 від 31.07.2014р. підтверджує факт відпуски палива відповідачу за видатковою накладною №20695/2 від 31.07.2014р., отже вказане свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції, що податкова накладна не може підтверджувати відпуску палива відповідачу.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги і розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснених на підставі даної видаткової накладної.

Судовий розгляд справи відкладався з метою з"ясування фактичних обставин справи на підставі ст. 77 ГПК України.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів сформований склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О. судді Зубченко І.В., Марченко О.А.

29.03.2016р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача щодо залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та повідомлено про розгляд справи за відсутності представника позивача, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи (а.с.166-172).

Сторони у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" юридична особа (ідентифікаційний код 24316073) що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з ЄДРПОУ, та Статутом (т.1 а.с.11-28).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Зеніт" юридична особа (ідентифікаційний код 31205699), що підтверджено витягом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, спеціальним Витягом з ЄДРПОУ (т.1, а.с.60-64,94-96).

01 січня 2014 року між ТОВ Зеніт (за договором - покупець) та ТОВ Параллель-М ЛТД (за договором - продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00807/14-ЛС, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає й зобовязується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливних картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала предявникові паливної картки. (п. 1.1. договору) (т.1, а.с.29-32).

У п.1.3 договору визначено умови поставки палива: EXW…термінали АЗС, у діючій редакції Інкотермс.

Відповідно до умов п.1.4. договору сторони домовилися про те, що право власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС. Обовязок продавця передати паливо покупцеві виникає з моменту звернення по заправленню автомобіля/ів паливом по паливній картці на АЗС. Факт виконання обовязків продавцем підтверджується фіксацією відпустки палива по паливній картці на АЗС. Інформація про відпустку палива (фіксацію) зберігається в продавця й використовується сторонами при здійсненні розрахунків.

Відповідно до умов п.1.6. договору заправлення (передача палива) автомобілів покупця здійснюється, починаючи від дня видачі паливних(ої) карток(ки) покупцеві. Продавець видає паливні картки уповноваженому представникові покупця при наданні належним чином оформленого доручення (довіреності), документа, що засвідчує особистість, з обов'язковим складанням і підписанням сторонами акту прийому-передачі паливних карток у користування, що є невідємною частиною даного договору. Передача паливних карток без оформлення (підписання уповноваженим представником покупця) акту прийому - передачі паливних карток у використання не допускається. Зміна лімітів можлива після надання в операційний центр продавця письмової заявки в оригіналі або за допомогою факсу, електронної пошти.

Умовами п.1.10 договору встановлено, що паливні картки, передані покупцеві за актом прийому-передачі паливних карток у користування згідно з цим договором, є власністю продавця.

Згідно з умовами п. 1.11 договору в акті прийому-передачі паливних карток у користування вказується вартість виданих паливних карток. Після одержання паливної картки, покупець несе відповідальність перед продавцем за збереження паливної картки і її належне використання. Покупець також відповідає за одержання палива по паливним карткам третіми особами, у тому числі у випадку втрати або викрадення паливної картки.

Згідно з умовами п. 2.1. договору ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті).

Відповідно до п.2.2 договору по закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звертання до продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Умовами п.п. 2.4, 2.5 Договору сторони визначили форму розрахунків: безготівкове перерахування коштів на поточний рахунок продавця відповідно до діючого законодавства або внесення готівки, та вид розрахунків: готівковий й/або безготівковий. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до умов п.2.6 Договору оплата палива, відпущеного покупцеві за цим Договором, здійснюється покупцем подекадно (за отримане паливо з 01 по 10, з 11 по 20 та з 21 по останнє число календарного місяця) не пізніше 4 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку. У разі якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день. Рахунок для оплати може передаватися покупцеві за допомогою факсу або електронної пошти й має силу оригіналу до фактичного його одержання покупцем у продавця. Остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі накладної (акта), з урахуванням платежів, що надійшли від покупця протягом звітного місяця. Не оплата повністю або частково, платежів передбачених цим договором, є простроченням покупця.

Згідно з умовами п. 2.7 договору при здійсненні платежів за паливо покупець у платіжному документі зобовязаний в обовязковому порядку вказати номер відповідного договору й дату його підписання, а також номер і дату рахунку, по якому здійснюється оплата. У випадку перерахування коштів на рахунок продавця без вказівки перерахованих вище даних, продавець ураховує грошові кошти, що надійшли, у рахунок погашення утвореної раніше заборгованості покупця.

Відповідно до умов п. 2.8 договору звірення розрахунків здійснюється не пізніше 10 робочого дня місяця, що випливає за звітним, або на вимогу однієї зі сторін.

Умовами п.5.1 договору встановлений термін дії даного договору, а саме: з дати його підписання й по 31 грудня 2014р. включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

На підтвердження поставки відповідачу палива та видачі паливної картки за вказаним договором позивачем надані видаткові накладні на загальну суму 1088873,68 грн., а саме № 1137/2 від 31.01.2014р. на суму 91 047,24 грн., № 4394/2 від 28.02.2014р. на суму 135 034,04 грн., № 7688/2 від 31.03.2014р. на суму 173 405,03 грн., № 11103/2 від 30.04.2014р. на суму 212 429,69 грн., № 14529/2 від 31.05.2014р. на суму 187 210,15грн., № РМ-0000064 від 18.06.2014р. на суму 70 грн., № 17700/2 від 30.06.2014р. на суму 176939,74 грн., № 20695/2 від 31.07.2014р. на суму 112737,79 грн., податкові накладні від 31.01.2014р. № 6896, від 28.02.2014р. № 7378, від 31.03.2014р. № 7858, від 30.04.2014р. № 8965, від 31.05.2014р. № 6887, від 30.06.2014р. № 6015, від 31.07.2014р. № 5994, а також надані акти звіряння взаємних розрахунків по кожній поставці станом на 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., крім останньої поставки. При цьому, судом було встановлено, що видаткова накладна № 20695/2 від 31.07.2014р. на суму 112737,79 грн. не підписана відповідачем (т.1, а.с.33-46,72-85).

Відповідач здійснив з 26.02.2014р. по 27.06.2014р. часткову оплату за одержане паливо на суму 799 196,11 грн., а саме: 26.02.2014р. 66000 грн. та 7000 грн., 27.02.2014р. 18047,24 грн., 24.03.2014р. 35000 грн., 25.03.2014р. 100034,04 грн., 16.04.2014р. - 20 000 грн., 22.04.2014р. 53405,03 грн., 23.04.2014р. 50000 грн., 24.04.2014р. - 50000 грн., 23.05.2014р. 20000 грн., 26.05.2014р. 24000 грн., 29.05.2014р. 80000 грн., 30.05.2014р. 88429,65 грн., 18.06.2014р. 20000 грн. (вказаний платіж зарахований позивачем наступним чином: 0,04 грн. - в рахунок оплати за паливо, поставлене за видатковою накладною № 11103/2 від 30.04.2014р., а 19999,96 грн. - в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № 14529/2 від 31.05.2014р.), 18.06.2014р. 70 грн. (оплата за паливну картку), 19.06.2014р. 30000грн., 23.06.2014р. 20000 грн., 26.06.2014р. 112000 грн., 27.06.2014р. 5210,15 грн., що підтверджується додатком № 1 до довідки Відділення ПАТ ПУМБ Регіональний центр в м. Запоріжжі від 23.11.2015р. № ZAP-52/1385 та платіжним дорученням № 2069 від 26.02.2014р. (т.1, а.с.65-67).

Предметом позову, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, є стягнення з відповідача основного боргу в сумі 289677,57 грн. (1088873,68 грн. - 799 196,11 грн. = 289677,57 грн.), який складається з: боргу за видатковою накладною № 14529/2 від 31.05.2014р. в сумі 0,04 грн., боргу за видатковою накладною № 17700/2 від 30.06.2014р. в сумі 176 939,74 грн., боргу за видатковою накладною № 20695/2 від 31.07.2014р. в сумі 112737,79 грн., а також стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 064,12 грн., нарахованих за період з 17.02.2014р. по 12.10.2015р. та інфляційних в сумі 136 276,86 грн., нарахованих з липня 2014р. по червень 2015р.

За таких обставин позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами 01.01.2014 р. договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00807/14-ЛС, є за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами постачання та надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 1 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 3 Цивільного кодексу України та главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частини 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання вищевказаного договору позивач видав паливну картку та поставив відповідачу паливо на суму 976065,89 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1137/2 від 31.01.2014р. на суму 91 047,24 грн., № 4394/2 від 28.02.2014р. на суму 135 034,04 грн., № 7688/2 від 31.03.2014р. на суму 173 405,03 грн., № 11103/2 від 30.04.2014р. на суму 212 429,69 грн., № 14529/2 від 31.05.2014р. на суму 187 210,15 грн., № РМ-0000064 від 18.06.2014р. на суму 70 грн., № 17700/2 від 30.06.2014р. на суму 176939,74 грн., а також податковими накладними від 31.01.2014р. № 6896, від 28.02.2014р. № 7378, від 31.03.2014р. № 7858, від 30.04.2014р. № 8965, від 31.05.2014р. № 6887, від 30.06.2014р. № 6015 та актами звіряння взаємних розрахунків по кожній поставці станом на 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р. Вказані видаткові накладні та акти звіряння підписані відповідачем та засвідчені печаткою останнього.

Між тим, відповідач здійснив лише часткову оплату одержаного палива в сумі 799 196,11 грн., що підтверджується додатком № 1 до довідки Відділення ПАТ ПУМБ Регіональний центр в м. Запоріжжі від 23.11.2015р. № ZAP-52/1385 та платіжним дорученням № 2069 від 26.02.2014р., у звязку з чим борг відповідача становить 176939,78 грн.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 176 939,78 грн.

Суд першої інстанції не прийняв як доказ відпустки палива відповідачу за видатковою накладною №20695/2 від 31.07.2014р., оскільки вона підписана лише з боку позивача, з чим колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до умов п.1.4. договору сторони домовилися про те, що право власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС. Обовязок продавця передати паливо покупцеві виникає з моменту звернення по заправленню автомобіля/ів паливом по паливній картці на АЗС. Факт виконання обовязків продавцем підтверджується фіксацією відпустки палива по паливній картці на АЗС. Інформація про відпустку палива (фіксацію) зберігається в продавця й використовується сторонами при здійсненні розрахунків.

Відповідно до умов п.1.6. договору заправлення (передача палива) автомобілів покупця здійснюється, починаючи від дня видачі паливних(ої) карток(ки) покупцеві. Продавець видає паливні картки уповноваженому представникові покупця при наданні належним чином оформленого доручення (довіреності), документа, що засвідчує особистість, з обов'язковим складанням і підписанням сторонами акту прийому-передачі паливних карток у користування, що є невідємною частиною даного договору. Передача паливних карток без оформлення (підписання уповноваженим представником покупця) акту прийому - передачі паливних карток у використання не допускається.

Так, на виконання вимог даного пункту договору між позивачем та відповідачем 01.01.2014р. був підписаний Акт прийому-передачі паливних карток у користування за договором №00807/14-ЛС від 01.01.2014р. (а.с.169).

Згідно даного акту відповідачу передані паливні картки з відповідними номерами, за допомогою яких здійснювалось заправлення автомобілів відповідача.

Позивачем була надана розшифровка паливних карт до накладної №20695/2 від 31.07.2014р., з якої вбачається, що відповідач у період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. здійснював заправлення автомобілів на АЗС позивача та його партнерів, використовуючи при цьому паливні картки з номерами, які були передані йому згідно акту прийому-передачі паливних карток у користування за укладеним договором №00807/14-ЛС від 01.01.2014р.(а.с.170-172).

Крім того, відповідно до п.2.2 договору по закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звертання до продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним позивачем факт отримання палива відповідачем за видатковою накладною №20695/2 від 31.07.2014р. на суму 112 737,79 грн. Дана сума була відображена у податковому обліку позивача, що підтверджено податковою накладною №5994 від 31.07.2014р. (а.с.84-85).

Суд першої інстанції не врахував ці обставини та необґрунтовано відмовив у задоволені позову в цій частині щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 112 737,79 грн.

Отже, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 289 677,57 грн. за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних підлягають задоволенню у розмірі 136 276,86 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з липня 2014р. - січень 2015р., які судом перераховано за допомогою Інформаційно-правової системи "Ліга-Закон".

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції в цій частині позову дійшов висновку про те, що позивачем при розрахунку 3% річних не враховано, що день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних, з чим колегія суддів погоджується.

Перевіривши розрахунок 3% річних з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з 17.02.2014р. по 12.10.2015р. у сумі 11064,12 грн., які судом перераховано за допомогою Інформаційно-правової системи "Ліга-Закон", колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок місцевого господарського суду, тому є підстави для її задоволення, судове рішення прийнято з невідповідністю висновків, вкладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а тому повинно бути скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог.

Судові витрати повинні бути розподілені відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016 року у справі №905/3025/15 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016 року у справі №905/3025/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 112 737,79грн., 3% річних у розмірі 3 919,57грн. та інфляційних у розмірі 35 674,45 грн. - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 112 737,79грн., 3% річних у розмірі 3 919,57грн. та інфляційних у розмірі 35 674,45 грн. - задовольнити.

Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016 року у справі №905/3025/15 викласти у наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт", м.Київ (ЄДРПОУ 31205699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя (ЄДРПОУ 24316076) заборгованість у розмірі 289 677,57грн., 3% річних у розмірі 11 064,12 грн., інфляційні у розмірі 136 276,86грн., судовий збір у розмірі 6 555,28грн.».

Абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016 року у справі №905/3025/15 викласти у наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя (ЄДРПОУ 24316076) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6, 98 грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. у справі №905/3025/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт", м.Київ (ЄДРПОУ 31205699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя (ЄДРПОУ 24316076) витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою у розмірі 7 210,81 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" м.Запоріжжя (ЄДРПОУ 24316076) в доход Державного бюджету України не доплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7,98 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 1позивачу; 1 відповідачу; 1 ДАГС; 1ГС Донецької обл.